Ухвала

від 17.02.2025 по справі 481/142/25

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/142/25

Провадж.№ 2-з/481/2/2025

У Х В А Л А

іменем України

17.02.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді УманськоїО.В., з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши заяву керівника Баштанської окружної прокуратури Верцюха В.В., про забезпечення позову у справі за позовом Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області яка діє в інтересах Миколаївської обласної державної адміністрації до Баштанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою під нею,

Встановив:

23.01.2025 року керівник Баштанської окружної прокуратури ВерцюхВ.В., в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, звернувся з позовом до Баштанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою під нею.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що підставою для пред`явлення позову стало порушення вимог законодавства при передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення, що порушує інтереси держави у сфері земельних відносин та охорони культурної спадщини.

Так, розпорядженням Новобузької районної державної адміністрації від 20.02.2002 № 121-р затверджено технічну документацію зі складання державних актів на землю ТОВ «Світанок», яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 11,74 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі вказаного розпорядження Новобузькою районною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії Р4 № 108122 від 20.08.2002, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 4017. У подальшому, 20.03.2012 ОСОБА_1 звернулась до сертифікованого інженера- землевпорядника ОСОБА_3 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області у зв`язку із заміною державного акта старого зразку на держаний акт нового зразку. На підставі отриманої технічної документації, розробленої ОСОБА_3 , 10.08.2012 Новобузькою районною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 924177, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482450001001524. Відповідно до зазначеного державного акта, земельну ділянку з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 площею 11,7372 га, належну ОСОБА_1 віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі державного акта серії ЯК № 924177 від 10.08.2012 державним реєстратором Новобузької міської ради Щербак О.О. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2021 внесено запис № 45277344 про державну реєстрацію речового права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 загальною площею 11,7372 га. У подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 площею 11,7372 га відчужено на користь ОСОБА_2 .

Водночас, розпорядження Новобузької районної державної адміністрації від № 121-р є незаконним в частині надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 з наступних підстав.

За інформацією Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації від 07.05.2024 № 702/02-13 на земельній ділянці з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 розташована пам`ятка археології місцевого значення «Курган № 2». Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.07.2000 № 507-р затверджено Державний список нерухомих пам`яток археології місцевого значення Миколаївської області (далі - Список) та взято на державний облік і пам`ятку археології - «Курган № 2», розташований на відстані 3,8 км на північний захід від с. Новосілля Новобузького району (в подальшому реорганізовано у Баштанський район) Миколаївської області, який внесено до Списку за № 1091.

Проведеним 12.01.2024 в межах кримінального провадження № 42023152030000010 оглядом місця події із залученням спеціаліста з геодезичних робіт встановлено, що «Курган №2» розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714, яка має загальну площу 11,7372 га та має площу 0,1837 га..

Статтею 53 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Аналогічні норми передбачено ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що усі пам`ятки археології, до яких відноситься спірний курган, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є виключно державною власністю. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності.

З урахуванням наведених вимог земельного законодавства, законодавства у сфері охорони культурної спадщини та з огляду на зміст вимог ст. ст. 179, 181, 183 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), можна дійти висновку, що такий об`єкт культурної спадщини як пам`ятка археології (курган) та земельна ділянка, на (у) якій вона розташована, є неподільними нерухомими об`єктами (речами), що можуть перебувати виключно у державній власності.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель у комплексі з пам`ятками археології з державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Стосовно земель історико-культурного призначення установлено пріоритет права власності Українського народу, державної власності над приватною та комунальною, тобто законно набути права приватної власності на земельну ділянку, на якій розташована пам`ятка археології, в даному випадку «Курган № 2», із земель державної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, у тому числі й первісний та теперішній власники.

Разом з тим відповідач ОСОБА_2 як теперішній власник спірної земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - Миколаївській обласній державній адміністрації, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Крім цього, як зазначено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 № 753/22860/17 заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду. При цьому, сам факт реєстрації права власності на землю вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись нерухомим майном.

Тобто, наявність у ОСОБА_2 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наявність судового спору, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною землею. До того ж, як теперішній власник земельної ділянки, ОСОБА_2 відповідно до положень ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

З метою запобігання відчуження спірної земельної ділянки, зміни об`єкту позову, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. 149, 150 Цивільного процесуального кодексу України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

заборони ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, оскільки ОСОБА_2 як власник земельної ділянки може у будь-який момент відчужити її, поділити, забудувати, вчинити інші правочини відносно неї;

заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі внаслідок поділу чи об`єднання з іншими ділянками, оскільки якщо під час розгляду справи або набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_2 відчужить у будь-який спосіб спірну ділянку на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів. Це призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. У разі поділу земельної ділянки або об`єднання з іншими та реєстрації прав на новостворені об`єкти виникне необхідність зміни предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог. Крім того, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких дій з боку ОСОБА_2 та інших осіб щодо спірної земельної ділянки.

Вказані способи забезпечення позову є співмірними із заявленими вищезазначеними позовними вимогами, оскільки спір щодо цієї ділянки є реальним, носить матеріальний характер, власником спірного майна є ОСОБА_2 , а відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.01.2025 року головуючою суддею визначено суддю Васильченко Дригу Н.О.

Ухвалою від 23.01.2025 року суддю Васильченко-Дригу Наталю Олександрівну від розгляду клопотання про забезпечення позову у цивільній справі №481/142/25, провадження №2/481/188/2025 за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Баштанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Управління культури, національностей та релігії Миколаївської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою під нею - відведено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 10.02.2025 року головуючою суддею визначено суддю Уманську О.В.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до неї, суддя доходить такого висновку.

Статтею 153 ЦПК Українивстановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Заява розглядається без повідомлення сторін, на підставі наданих позивачем документів, яких достатньо для вирішення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. ст.149 та 150ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом положень ч. 1ст. 150ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є усунення перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою під нею шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Новобузької районної державної адміністрації від 20.02.2002 № 121-р в частині передачі у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 земельної ділянки площею 11,74 га, розташованої на території Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області; визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 площею 11,7372 га від 07.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 площею 11,7372 га, розташованої в межах території Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області з одночасним скасуванням державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи; зобов`язання ОСОБА_2 повернути увласність державипам`яткуархеології «Курган №2»із земельноюділянкою площею0,1837га,на якійрозміщено такийоб`єкт.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 вказаної постанови унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Отже, з огляду на викладені обставини, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист прав позивача, унеможливити виконання рішення суду у справі про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та пам`яткою археології.

Тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.149-153,157,260,261,354,355 ЦПК України, суд,

Постановив :

Заяву керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ВерцюхаВ.В. - задовольнити.

Забезпечити позов Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області яка діє в інтересах Миколаївської обласної державної адміністрації до Баштанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою під нею, а саме :

-заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 площею 11,7372 га, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

-заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824510000:01:000:0714 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цієї ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Ухвала вступає в законну силу негайно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити до Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Новобузької міської ради - для виконання.

Копію ухвали направити сторонам для відома та виконання.

Повне найменування сторін:

Позивач: Баштанська окружна прокуратура Миколаївської області, адреса: 56101, Миколаївська область, місто Баштанка, провулок Пожежний, 3, код ЄДРПОУ 02910048, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, адреса: вул.Адміральська 22 м. Миколаїв Миколаївської області 54001; ЄДРПОУ: 00022579.

Відповідачі: Баштанська районна державна адміністрація миколаївської області, адреса: вул. вул.Полтавська 19 А м.Баштанка Баштанського району Миколаївської області 56100, ЄДРПОУ 04056687;

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа: Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, адреса: вул.Декабристів 34/1 м.Миколаїв Миколаївської області 54001, ЄДРПОУ 38694515.

Повний текст ухвали складений 17.02.2025 року.

Суддя