Рішення

від 13.02.2025 по справі 490/9410/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/850/2025 Справа № 490/9410/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2024 року Управління Державного агентстваз розвиткумеліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській областів особіпредставника ГуріноїЯ.В.звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної навколишньомуприродному середовищувнаслідок вчиненняадміністративного правопорушення,посилаючись нате ,що постановою Центральногорайонного судум.Миколаєвавід 15.02.2024року усправі №490/784/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді попередження.

В обґрунтування позову зазначає, що своїми діями відповідач заподіяв збитки рибному господарству України на суму 42 143,00 грн, розраховану відповідно до Постанови КМУ від 29.09.2023 року за №1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.10.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадженян без виклику сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідачу надсилались копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду від нього не надходило.

Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається , що постановою Центрального районногосуду м.Миколаєвавід 15.02.2024року усправі №490/784/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді попередження.

Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 16:00 год, знаходячись на річці Інгул, поблизу вулиці 2 Набережна у м.Миколаєві, з використанням човна гумового веслового "Лисичанка",здійснив вилов водних біоресурсів забороненими знаряддями лову - сіткою лісковою в кількості 1 одиниця ( з параметрами : дожина - 40 м, висота - 1,5 м, крок вічка - 45 мм), а саме: 18 особин карася сріблястого, 2 особини щуки, 1 особина судака звичайного, 1 особину окуня, в результаті чого своїми умисними протиправними діями заподіяв майнову шкоду рибним запасам України.

Відповідач заподіяв збитки рибному господарству України на суму 42 143,00 грн, розраховану відповідно до Постанови КМУ від 29.09.2023 року за №1042 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів".

Судом досліджено матеріали справи , з яких вбачається ,що було здійснено розрахунок збитків за таксами, а саме :

- карась сріблястий - 18 шт. х 17,00 грн х 93,00 грн = 28458 грн.; щука - 2шт. х 17,00 х 204 грн = 6936 грн.; судак звичайний - 1 шт. х 17 грн х 211,00 грн = 3587 грн.; окунь - 1шт. х 17 грн. х 186 грн = 3162 грн.

Загальна сума збитків, завданих ОСОБА_1 складає 42 143 грн.

Крім того, з метою досудового вирішення спору, на адресу ОСОБА_1 15.02.2024 року скеровано претензію № 35.7-14/18

Однак, в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував шкоду, завдану незаконним виловом риби, що встановлено постановою суду.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно - правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 85 ч. 4 КУпАП набрала чинності.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 42 143,00 грн, доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який представляє інтереси держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову, стягується з відповідача.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Управління Державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної навколишньомуприродному середовищувнаслідок вчиненняадміністративного правопорушення- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), шкоду завдану внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів у сумі 42 143 гривень на користь держави (розрахунковий рахунок: UA488999980333109331000014483, ЕАП на МФО 899998, ЄДРПОУ - 37992030, отримувач - Миколаїв.ГУК/Централ.рн/24062100, код доходів - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на користь Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) ( ЄДРПОУ 40850821) судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги.

Суддя Гуденко О.А.