Рішення

від 13.02.2025 по справі 920/1474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2025м. СумиСправа № 920/1474/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1474/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»

(вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537),

до відповідача: Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської

ради (вул. Романа Атаманюка, б. 49А, м. Суми, 40020,

код ЄДРПОУ 34328815)

про стягнення 459864 грн 00 коп.

Суть спору. 11.12.2024 позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь 459864 грн 00 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за жовтень 2024 року; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024, справу № 920/1474/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської областівід 16.12.2024 у справі №920/1474/24 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

27.12.2024 відповідачем надано до суду заяву від 27.12.2024, вих..№01-10/713 (вх.№5589) про продовження строку подання заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.01.2025 (з урахуванням ухвали суду від 13.01.2025 про виправлення описки) заяву Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради від 27.12.2024, вих.№01-10/713 (вх.№5589) - задоволено; продовжено відповідачу строк для подання заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до 09.01.2025; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву до 16.01.2025 включно.

09.01.2025 відповідачем надано до суду відзив (вх.№ 64/25) на позовну заяву разом з клопотанням (вх.№ 74) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач зауважує, що позивачем не подано суду у повному обсязі заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з урахуванням загальної кількості будинків, які знаходяться у сфері енергозабезпечення та комунального обслуговування позивача та відповідача. Відповідач вказує, що враховуючи його правовий статус, як комунальної установи критичної інфраструктури, та виконуючи приписи п.5.12. Договору, ним направлена на адресу позивача заява від 17.07.2024 за № 01-11/450 про складання графіка погашення заборгованості за постачання електричної енергії в порядку припису п.5.12 Договору. У листі-відповіді від 24.07.2024 № 33/2628 позивачем було відмовлено заявнику у складанні графіка, чим були порушені вимоги п.4.24. Правил роздрібного ринку електричної енергії та п. 5.12 Договору. Відповідач наголошує, що у сфері комунального обслуговування підприємства знаходяться 123 будинків, з них 6 гуртожитків з загальною кількістю 6989 квартир. З врахуванням часткової еміграції та переміщення споживачів комунальних послуг в умовах воєнного стану в Україні, кількість зареєстрованих мешканців становить 13819 осіб. В порушення вимог чинного законодавства України, станом на січень 2025, заборгованість споживачів за надання комунальних послуг відповідачу становить 11220442,98 грн., за надання послуг по управлінню багатоповерховими будинками - 9211237,64 грн., складовою якого є сплата комунальних послуг за спожиту електричну енергію. Вищезазначена сума заборгованості споживачів комунальних послуг є досить значною для підприємства і тому несплата її споживачами комунальних послуг завдає комунальній установі значних збитків та унеможливлює виконання договірних обов`язків у повному обсязі.

Відповідно до клопотання (вх.№ 74) відповідач просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження, оскільки справа, на його думку, є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі, є необхідність витребування документів ненаданих до позову позивачем та обов`язкового перерахування розміру початкового та кінцевого періоду сальдових показників. Враховуючи фінансово-правовий стан відповідача на теперішний час, ціна позову є значною і безумовне погашення боргу приведе до соціально- комунального колапсу щодо надання комунальних послуг відповідачем мешканцям м. Суми. Правомірність дій та часткове виконання договірних обов`язків по сплаті боргу відповідачем, підтверджується фактичною сплатою коштів на рахунок позивача. Відповідач має фінансову спроможність сплачувати заборгованість впродовж 12 місяців, починаючи відповідне погашення боргових зобов`язань з 2025.

13.01.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№143) на відзив на позовну заяву, згідно з положеннями якої вказує, що відповідач не оплатив вартість спожитої електричної енергії в жовтні 2024, а тому заборгованість, станом на 13.01.2025, за спожиту активну електричну енергію становить 459864 грн 00 коп. Позивачем обґрунтовано ціну позову наявним діючим договором між сторонами (фактичним споживанням електричної енергії в обсягах розподілених оператором системи розподілу, формуванням позивачем рахунків, направленням/ врученням цих рахунків відповідачеві), відповідач погоджується з доводами позивача, що електрична енергія для потреб його об`єктів постачалась в обсягах, що підтверджуються АТ «Сумиобленерго», проте, відповідачем не надано доказів оплати за отриману/спожиту електричну енергію за жовтень 2024. Незважаючи на значну заборгованість відповідача перед позивачем за фактично розподілену/спожиту електричну енергію, позивач не ініціював в 2024 припинення розподілу електричної енергії на об`єкти відповідача, де фактично мешкає населення. Позивач зауважує, що побутові споживачі області, станом на 13.01.2025, мають заборгованість в сумі понад 305,8 млн.грн за вже отриману та спожиту електричну енергію, проте Постачальник розраховується з контрагентами. Відмова позивача реструктуризивати борг на умовах, запропонованих відповідачем - це право постачальника, яке узгоджується з діючим законодавством та спрямоване на виконання покладених на відповідача зобов`язань умовами договору. На рахунок позивача від відповідача, після 29.03.2024, оплат на виконання умов Договору не проводилось. Позивач зазначає, що йому підтверджено статус підприємства паливно-енергетичного комплексу, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а тому, як позивач, так і відповідач працюють на забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Проте, позивач договірні зобов`язання з постачання електричної енергії виконує належним чином, а відповідач умови Договору щодо оплати спожитої електричної енергії - порушує.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 74 від 09.01.2025) суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як справи, передбачені ч. 2 ст. 247 ГПК України, слід розуміти справи: 1) щодо яких немає підстав для визнання їх малозначними (справами незначної складності) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 цього Кодексу, 2) які одночасно не належать до переліку справ, що підлягають розгляду виключно у загальному позовному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України. Зазначені справи за загальним правилом розглядаються у порядку загального позовного провадження, проте суд із врахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 цього Кодексу, може прийняти рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Таке рішення він приймає лише за наявності клопотання позивача та відповідно до положень ст. 249, 250 ГПК України

Згідно ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

За приписами ч. 7 ст. 250 ГПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 ГПК України слід розуміти так, що малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 цього Кодексу.

Предмет позову у справі № 920/1474/24 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 247 ГПК України, як малозначна.

Разом з цим, враховуючи подання сторонами письмових позицій у справі, зокрема, відзиву на позов, відповіді на відзив, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав та розпочинає розгляд справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268, єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області є ТОВ «ЕНЕРА СУМИ».

Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв - приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» (далі - Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (далі - Споживач, Відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.04.2021 №1613801 (далі - Договір), до умов якого Комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради приєдналося заявою - приєднанням від 28.04.2021, обравши Комерційну пропозицію №3У, що є Додатком № 3 до Договору.

Підписання заяви-приєднання Відповідачем підтверджує факт його приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Умови Договору розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), та є однаковими для споживачів (п. 1.2 Договору).

У п. 3.1 Договору вказано, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набував чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. У Додатку №1 до Договору, яким є заява - приєднання зазначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 30.04.2021.

В результаті укладення Договору про постачання електричної енергії Відповідачу було відкрито у TOB «ЕНЕРА СУМИ» особовий рахунок за № 1622378.

Договір не визнавався недійсним у судовому порядку, а тому підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.п.1 пункту 6.2 Договору Відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» належним чином виконувало умови Договору та здійснювало постачання електричної енергії Відповідачу, а в свою чергу Відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листом про переданий обсяг розподіленої електричної енергії, поставленої електропостачальником ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» споживачу КП «Сумижилкомсервіс» СМР № 59-25/4126 від 19.11.2024 АТ «Сумиобленерго», яке на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку (АКО), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку (остаточного набору даних комерційного обліку за встановлений період для точки комерційного обліку, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії). Частина 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює - функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. Відповідно до пункту 10 постанови НКРЕП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР).

Так, КП «Сумижилкомсервіс» СМР було фактично спожито електричну енергію, поставлену ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», за жовтень 2024 року в загальному обсязі 106 450 кВт*год.

Відповідно до пп. 2 п. 7.2. Договору, Постачальник зобов`язується нараховувати та виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором. Згідно п. 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отримання порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).

Натомість Споживач, в свою чергу, згідно з пп. 1 п. 6.2. Договору, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Відповідно до п. 5.10 цього Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Згідно Комерційної пропозиції № 3У до Договору, рахунок надається Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати отримання Постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії. Оплата рахунка Постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. Відповідно до п.5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Між Позивачем та Відповідачем досягнуто згоди про обмін документами із застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», про що сторонами укладено додаткову угоду від 01.01.2023 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1613801.

З матеріалів справи вбачається, що за особовим рахунком № 1622378 КП «Сумижилкомсервіс» СМР за спожиту активну електричну енергію було нараховано:

- за жовтень 2024 року - 459 864 грн 00 коп., що підтверджується рахунком №1622378-2410-1 від 31.10.2024. Зазначений рахунок та акт №1622378-2410-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії було отримано Відповідачем, підписано ЕЦП та скріплено електронною печаткою Відповідача 01.11.2024 о 11:34.

На виконання умов Договору та укладених до нього додатків, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» за жовтень 2024, поставило, а КП «Сумижилкомсервіс» СМР прийняло електричну енергію в об`ємі 106 450 кВт*год загальною вартістю 459864 грн 00 коп.

Відповідач не оплатив отриманої електричної енергії, у зв`язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію за жовтень 2024 в розмірі 459864 грн 00 коп.

Вирішуючи спір у даній справи, суд керується наступним:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, правочинів, інших юридичних фактів.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями пунктів 3.1.6 та 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Для користування електричною енергією споживачу необхідно бути приєднаним до системи розподілу електричної енергії та укласти договори щодо розподілу та постачання електричної енергії.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Таким чином, КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, повернувши підписану заяву-приєднання Позивачу, сплативши рахунки ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та документально підтвердивши споживання електричної енергії, приєднався до умов публічного договору постачання електричної енергії, що підтверджується заявою-приєднання, довідкою АТ «Сумиобленерго» про обсяг розподіленої електричної енергії, актом звірки.

В свою чергу, Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт існування договірних відносин між сторонами на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.04.2021 №1613801, заяви-приєднання, яка є додатком № 1, Комерційної пропозиції, що є Додатком № 3 до Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Відповідачу було поставлено за жовтень 2024 електричну енергію в об`ємі 106450 кВт*год, що підтверджено інформацією АТ «Сумиобленерго» № 59-25/4126 від 19.11.2024.

За особовим рахунком № 1622378 КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради за спожиту активну електричну енергію було нараховано в жовтні 2024 - 459 864 грн 00 коп., що підтверджено рахунком № 1622378-2410-1 від 31.10.2024.

Зазначений рахунок та акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1622378-2410-1 від 31.10.2024 отримано Відповідачем, підписано ЕЦП та скріплено електронною печаткою Відповідача 01.11.2024 о 11:34.

Відповідачем спожита електрична енергія не оплачена, що є порушенням умов Договору, доказів відсутності боргу та/або його оплати Відповідачем суду подано не було.

Таким чином, порушуючи передбачені Договором умови, Відповідач взяті зобов`язання щодо своєчасної повної оплати товарної продукції - активної електричної енергії не виконав та заборгованість в розмірі 459 864 грн 00 коп. не погасив, тому суд вважає правомірними, обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 459 864 грн 00 коп. за спожиту електричну енергію в жовтні 2024.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що Позивачем позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 5 518 грн 37 коп. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» до Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради про стягнення 459 864 грн 00 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (вул. Романа Атаманюка, б. 49А, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 34328815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) 459 864 грн 00 коп. заборгованості; а також 5 518 грн 37 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.02.2025.

Суддя С.В. Заєць