Рішення

від 17.02.2025 по справі 922/4690/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 Справа № 922/4690/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) до Харківського міського товариства "Нове життя" (адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд. 3, пов. 1; код ЄДРПОУ 22665935) про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача Меркулова Н. А. (ордер серії АХ № 1232073 від 09.01.2025);

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати Харківське міське товариство "Нове життя" (далі - відповідач) звільнити та повернути нежитлові приміщення першого поверху № № 1-:-8, 10-:-21 загальною площею 230,9 кв. м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Космонавтів, буд. 3, літ. "А-5" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що після сплину строку дії укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3421 від 21.05.2008 відповідач продовжує користуватися нежитловими приміщеннями які були предметом оренди за договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.01.2025; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

У судовому засіданні 20.01.2025 оголошено перерву до 03.02.2025.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 30.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025.

У судове засідання 17.02.2025 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове 17.02.2025 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копії ухвал від 30.12.2024, від 20.01.2025 та від 03.02.2025, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 36-39, 49-52).

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 21.05.2008 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3421 (далі за текстом договір; а. с. 6-9), до якого в подальшому сторонами вносились певні зміни.

Додатковою угодою № 14 від 30.07.2018 (а. с. 21-24) даний договір викладено в новій редакції.

За умовами даного договору в редакції названої додаткової угоди позивач, як орендодавець передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № № 1-:-8, 10-:-21 загальною площею 230,9 м2 в житловому будинку (технічний паспорт від 18.10.2011, інвентаризаційна справа № 55439), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космонавтів, 3, літ. А-5 та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс» (п. 1.1 договору).

На підставі п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою використання: для розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності 174,4 м2, офісних приміщень 36,2 м2 та суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (перукарня) 20,3 м2.

Відповідно до п. 2.3 договору, у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами актк приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1 договору, вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 1251142 грн (один мільйон двісті п`ятдесят одна тисяча сто сорок дві гривні) без ПДВ станом на 27.06.2018.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Харкова та пропорції її розподілу.

Базова орендна плата становить 8009,96 грн (вісім тисяч дев`ять гривень 96 копійки) без ПДВ за лютий 2018.

Ставка орендної плати становить 3% (три), 5% (п`ять), 7% (сім) та 18% (вісімнадцять відсотків) (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 14 від 30.07.2018).

Згідно з п. 3.3 договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.14 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір діє до 21.01.2021.

Пунктом 10.5 договору також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 21.05.2008 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 10).

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач стверджує, що з урахуванням вимог п. 10.1. договору термін дії договору сплинув 21.01.2021, однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передачі та продовжує протиправне користуватися майном. З цього приводу позивачем складено акт від 26.09.2024. (а. с. 25-27).

Обставини щодо зобов`язання відповідача звільнити та повернути орендовані приміщення стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В даному випадку, відповідно до п. 10.1. договору, цей договір діє до 21.01.2021.

Пунктом 10.5 договору також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Суд констатує факт відсутності в матеріалах справи доказів направлення будь-якою зі сторін договору заяви про припинення або зміну договору протягом.

Разом з тим, суд констатує, що після укладання між сторонами додаткової угоди № 14 від 30.07.2018, якою договір викладено в новій редакції (в т. ч. п. 10.01), набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157-IX (введений в дію з 01.02.2020 р.; окремі положення - з 01.07.2020 р.).

Згідно з ч. 1-5 ст. 18 наведеного закону передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.

Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Таким чином, продовження строку дії договору, у випадку наявності такого бажання у сторін, мало відбуватися з урахуванням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157-IX, однак відповідних доказів щодо продовження договору з урахуванням наведеного матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку що укладений між сторонами договір припинився в зв`язку зі сплином строку, на який його було укладено, тобто 21.01.2021.

Як зазначалось, за змістом п. 4.14 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.14 договору у разі припинення договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.

За таких обставин, заявлений позивачем позов про зобов`язання відповідача звільнити та повернути нежитлові приміщення загальною площею 230,9 кв. м. протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили підлягає задоволенню.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Харківське міське товариство "Нове життя" (адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд. 3, пов. 1; код ЄДРПОУ 22665935) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення першого поверху № № 1-:-8, 10-:-21 загальною площею 230,9 кв. м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Космонавтів, буд. 3, літ. "А-5" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківського міського товариства "Нове життя" (адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд. 3, пов. 1; код ЄДРПОУ 22665935) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак