Рішення

від 21.01.2025 по справі 924/716/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2025 р. Справа № 924/716/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

за позовом Нетішинської міської ради, м. Нетішин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення енергокомплектрезервобладнення Управління Будівництва Хмельницької АЕС" м. Нетішин

про стягнення 776 198,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кирилюк В.В.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

01.08.2024р. до господарського суду області надійшла позовна заява Нетішинської міської ради, м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення енергокомплектрезервобладнення Управління Будівництва Хмельницької АЕС" м. Нетішин про стягнення 776 198,13 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 05.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.08.2024 року.

Ухвалою від 28.08.2024р. підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 18.09.2024р.

Ухвалою суду від 18.09.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Підготовче засідання у справі №924/716/24 відкладено на 11:00 08 жовтня 2024 р.

У підготовчому засіданні 08.10.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 11 год. 00 хв. „05 листопада 2024р.

У судовому засіданні 05.11.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 11:30 год. 03.12.2024р.

Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 03.12.2024р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 03 грудня 2024 р. по справі №924/716/24 не проводилось.

Ухвалою суду від 09.12.2024р. розгляд справи перепризначено на 11:30 год. 21 січня 2025р.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, одна 08.01.2025р. на адресу суду направив заяву про визнання позову.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру-заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у власності Нетішинської міської ради Хмельницької області перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986 із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення загального площею 2,2587 га, що знаходиться у місті Нетішин, вул. Промислова для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, зареєстрована 01 липня 2022 року.

Рішенням шістдесят восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання №68/1623 від 27 січня 2015 року "Про внесення змін до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 31 березня 2011 року № 8/157 "Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина" встановлено розмір орендної плати за землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення у розмірі - за 1 кв.м. орендованої земельної ділянки в рік 3% від грошової оцінки.

Рішенням шістдесят шостої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 20 грудня 2019 року №66/4300 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Нетішин, та затверджено базову вартість 1 кв.м. землі у розмірі 202,58 грн.

30.04.2024р. представниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986, яка знаходиться у Хмельницькій області, м. Нетішин, вул.Промислова, площею 2,2587 га. При проведенні обстеження було встановлено, що на земельній ділянці розміщений склад, загального площею 50,6 м2, склад №3 площею 576,8м2, склад №5 площею 355,5м2. Земельна ділянка частково огороджена парканом, а також встановлено, що господарська діяльність на земельній ділянці ведеться.

Згідно Інформаційної довідки № 381623279 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що за ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" зареєстровано право власності на склад лаків та фарб загальною площею 50,6 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Промислова, 4/3є. Право власності на склад зареєстровано на основі договору купІвлі-продажу серія та номер: 32/03-КП, укладеного між ВАТ "УБ ХАЕС" та ТОВ «ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" 03 вересня 2003 року.

Згідно інформаційної довідки № 381623603 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що за ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" зареєстровано право власності на склад №3 загальною площею 576,8 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Промислова, 4/3д. Право власності на склад зареєстровано на основі договору купІвлі-продажу серія та номер: 32/03-КП, укладеного між ВАТ "УБ ХАЕС" та ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" 30 вересня 2003 року.

Згідно інформаційної довідки № 381623808 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що за ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" зареєстровано право власності на склад №5 загальною площею 355,5 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м, Нетішин, вул. Промислова, 4/3д. Право власності на склад зареєстровано на основі договору купівлі-продажу серія та номер: 32/03-КП, укладеного між ВАТ «УБ ХАЕС» та ТОВ «ПМТЗ ЕКРО «УБ ХАЕС» 30 вересня 2003 року.

21.05.2024 року Нетішинською міською радою Хмельницької області на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області було надіслано лист №20/01-10-1919/2024 з проханням надати інформацію про нарахування ТОВ «ПМЗ ЕКРО «УБ ХАЕС» орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,2587 га (кадастровий номер 68105000000:02:007:0986) та земельною ділянкою площею 0,6050га (кадастровий номер 68105000000:02:007:0984).

Листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 6412/5/22-01-04-07-08 від 03 червня 2024 року було повідомлено, що згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС "Податковий блок" за 2021-2024 роки земельні ділянки площею 2,2587 га (кадастровий номер 68105000000:02:007:0986) та площею 0,6050 га. (кадастровий номер 68105000000:02:007:0984) по ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" не задекларовані.

Оскільки відповідач, без підписання Договору оренди земельної ділянки комунальної власності та оформлення законного права, користується земельною ділянкою площею 2,2587 га з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986, позивачем проведено розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.05.2021 по 30.04.2024 у сумі 776 198,13 грн., яку позивач просить суд стягнути в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у даній справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986, загальною площею 2,2587 га, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, розмір яких за період з 01.05.2021 по 30.04.2024 становить 776 198,13 грн.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Згідно інформаційної довідки № 381623808 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що за ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" зареєстровано право власності на склад №5 загальною площею 355,5 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м, Нетішин, вул. Промислова, 4/3д. Право власності на склад зареєстровано на основі договору купівлі-продажу серія та номер: 32/03-КП, укладеного між ВАТ «УБ ХАЕС» та ТОВ «ПМТЗ ЕКРО «УБ ХАЕС» 30.09.2003 року.

Крім цього, відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 30.04.2024 представниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986, яка знаходиться у Хмельницькій області, м. Нетішин, вул. Промислова, площею 2,2587 га., на земельній ділянці розміщений склад, загального площею 50,6 м2, склад №3 площею 576,8м2, склад №5 площею 355,5м2. Земельна ділянка частково огороджена парканом, а також встановлено, що господарська діяльність на земельній ділянці ведеться.У акті також зазначено, що Договір оренди землі між Нетішинською міською радою та ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" не укладався.

Як стверджується з наявних в матеріалах справи доказів, відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, який розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986. При цьому згідно акту обстеження на земельній ділянці ведеться господарська діяльність.

Матеріали справи не містять доказів щодо правових підстав використання відповідачем спірної земельної ділянки та не містять доказів сплати плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6810500000:02:007:0986 за період за період з 01.05.2021 по 30.04.2024. Про існування вказаних доказів відповідачем не зазначено.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, у даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання юридичною особою земельної ділянки. Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Наявними в матеріалах справи доказами, підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810500000:02:007:0986, загальною площею 2,2587 га, за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова є сформованою.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.

Окрім цього, статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" не було оформлено відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об`єкти нерухомості, як результат продовжує користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у результаті чого порушує наведені вище положення законодавства.

ТОВ "ПМТЗ ЕКРО "УБ ХАЕС" фактично користується даною земельного ділянкою, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом обстеження земельної ділянки від 30.04.2024, не сплачуючи орендну плату за користування цією земельною ділянкою.

У постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/748/19 викладено висновок щодо необхідності перевірки судом обґрунтованості розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як безпідставно збережені грошові кошти в розмірі орендної плати за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

За змістом статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Зважаючи на наведені норми, визначення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, у розмірі якої нараховано до стягнення спірну суму безпідставно збережених грошових коштів здійснюється на основі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосування при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки.

Здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення сум, суд визнав його арифметично вірним, проведеним відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 776 198,30 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6810500000:02:007:0986) без правовстановлюючих документів за період з 01.05.2021 по 30.04.2024 обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення енергокомплектрезервобладнання Управління Будівництва Хмельницької АЕС" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 5, код ЄДРПОУ 31161814) на користь Нетішинської міської ради Хмельницької області (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 25939741) 776 198,13 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 13 коп.) безпідставно збережених коштів, 11 642,97 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок дві гривні 97 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.01.2025р.

СуддяІ.В. Заярнюк