Ухвала

від 14.02.2025 по справі 463/1414/25

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/1414/25

Провадження №1-кс/463/1513/25

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

про арешт майна

14 лютого 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000485 від 27 травня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 426-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №62024140120000485 від 27 травня 2024 року, а саме на: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 976311), яка належить ОСОБА_5 ; транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 ; транспортний засіб марки MITSUBISHI, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 .

Подане клопотання мотивує тим, що Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000485 від 27 травня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення складено 12 лютого 2025 року та цього ж дня вручено підозрюваному ОСОБА_6 . Останній підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого у великих розмірах, в мовах воєнного стану, та у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому в особливо великих розмірах, в мовах воєнного стану, повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України. Звертає увагу на те, що санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказує, що згідно зібраних у ході досудового розслідування відомостей, підозрюваний ОСОБА_6 : проживає за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 976311); користується транспортним засобом марки TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 ; користується транспортним засобом марки MITSUBISHI, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 . Зазначає, що у відповідності до актового запису про шлюб від 4 серпня 2007 року №240 ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_7 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить покійній дружині ОСОБА_6 ОСОБА_5 . Згідно реєстраційної картки на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , останній на праві приватної власності належить покійній дружині ОСОБА_6 ОСОБА_5 . Згідно реєстраційної картки на транспортний засіб MITSUBISHI, 2007 року випуску, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , останній на праві приватної власності належить покійній дружині ОСОБА_6 ОСОБА_5 . У відповідності до актового запису про смерть від 31 серпня 2024 року № 588 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, на думку слідчого оскільки ОСОБА_6 є у першій черзі спадкоємців за законом на вказане майно, такий зможе ним у подальшому розпорядитись. Враховуючи те, що діями ОСОБА_6 спричинено майнової шкоди потерпілій ОСОБА_8 у сумі 460 000 грн. та потерпілій ОСОБА_9 у сумі 746 200 грн. вважає, що наявні підстави для забезпечення відшкодування наведеної шкоди. Зазначає, що завданням арешту майна у цьому випадку є попередження його відчуження. Підставою для звернення з клопотанням є також те, що вказане майно підлягає спеціальній конфіскації та конфіскації як вид покарання. Метою арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також забезпечення спеціальної конфіскації, та конфіскації як виду покарання. Враховуючи викладене, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, подане клопотання просить задовольнити.

Матеріали клопотання були подані до Личаківського районного суду м. Львова 13 лютого 2025 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , клопотання призначено до розгляду на 14 лютого 2025 року.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, розгляд клопотання здійснюється без повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 та захисника останнього.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, неприбуття такого відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частинами 11, 12 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

При вирішенніпитання проарешт майна,якщо такийнакладається увипадку,передбаченому пунктом3частини другоїстатті 170цього Кодексу,слідчий суддя,суд відповіднодо ч.2ст.173КПК Україниповинен враховувати:правову підставудля арештумайна;наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудового розслідування кримінального провадження за №62024140120000485 від 27 травня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

12 лютого 2025 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

З клопотання та долучених до такого матеріалів вбачається, що про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваними кримінальних правопорушень) свідчать, зокрема: рапорти оперативних працівників, виписки по картковому рахунку ОСОБА_9 , скріншоти з банківського рахунку, покази ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , надані під час їх допитів.

При цьому зокрема частиною 5 ст. 190 КК України передбачено, що вчинення даного кримінального правопорушення карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як вбачається з наданих матеріалів, зокрема актового запису про шлюб №240 від 4 серпня 2007 року, ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_7 .

При цьому згідно з актовим записом про смерть від 31 серпня 2024 року №588, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта №405114073від 25листопада 2024року дійсновбачається,що ОСОБА_5 належить направі власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 976311).

Також згідно з реєстраційними картками транспортних засобів ОСОБА_5 належать: транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки MITSUBISHI, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 .

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , матеріали клопотання не містять, як і не містять відомостей на підтвердження тверджень слідчого щодо того, що останній користується вказаним майном та на законних підставах може розпорядитись таким.

При цьому згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №405113420 від 25 листопада 2024 року жодного нерухомого майна за ОСОБА_6 не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1