Постанова

від 13.02.2025 по справі 679/1276/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 679/1276/24

Провадження № 22-ц/820/313/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника заявника, представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Нетішинської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуном, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області в складі судді Безкровного І.Г. від 10 грудня 2024 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду з цією заявою, вказував, що має брата ОСОБА_1 , в якого з 2009 року почалися психічні розлади і в подальшому йому було встановлено діагноз «шизофренія», внаслідок чого останній перебуває на обліку у лікаря-психіатра та проходить періодичне лікування у КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» РОР. У заявку з цим захворюванням брату заявника було встановлено другу групу інвалідності.

Проте лікування не допомагає і хвороба прогресує, внаслідок чого ОСОБА_1 вже не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Стан здоров?я заявника дозволяє йому бути опікуном свого брата у разі визнання його недієздатним, у зв?язку з чим орган опіки та піклування Нетішинської міської ради погодив призначення ОСОБА_2 опікуном його брата ОСОБА_1 у разі визнання останнього недієздатним.

З врахуванням наведеного, заявник просив визнати ОСОБА_1 недієздатним та призначити його опікуном недієздатного ОСОБА_1 .

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.12.2024 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Нетішинської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуназадоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено над ним опіку.

У задоволеннізаяви в іншій частині вимог щодо призначення опікуна відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині відмови призначити ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 та задовольнити заяву в цій частині. На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що батько ОСОБА_1 з останнім не проживає, оскільки має іншу сім`ю, неповнолітню дитину і проживає в іншому регіоні України, є особою пенсійного віку, тому не має змоги та бажання бути опікуном ОСОБА_1 , про що подав відповідну заяву. Мати ОСОБА_1 також проживає окремо від останнього, перенесла онкологічне захворювання, періодично лікується, є особою пенсійного віку, тому не має змоги і бажання бути опікуном ОСОБА_1 , про що подала відповідну заяву.

Також, суд не врахував що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами, проживають в одному житловому приміщенні, близькі за віком, мають певні спільні інтереси та захоплення, мають дружні відносини, ОСОБА_1 прислухається до думки свого брата, а останній в свою чергу розуміє потреби ОСОБА_1 . Окрім того, орган опіки та піклування при здійсненні подання про призначення ОСОБА_2 опікуном отримали від останнього довідку про стан його здоров`я, ОСОБА_2 з метою підтвердження свого стану здоров`я на момент подання апеляційної скарги повторно пройшов медичний огляд.

Матеріали справи не містять заяв від інших родичів про призначення їх опікуном, в той же час згідно ч. 3 ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , просить рішення суду скасувати в частині відмови в призначенні ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 та задовольнити заяву в цій частині. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необґрунтованість подання органу опіки та піклування та перевагу конституційного обов`язку щодо оборони незалежності та територіальної цілісності України над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи. Визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки є взаємопов`язаним процесом та мало б відбуватися одночасно. За наявності подання органу опіки та піклування щодо призначення саме цієї особи опікуном суд зобов`язаний встановити над недієздатною особою опіку та призначити їй опікуна.

В засіданні апеляційного суду представники заявника, заінтересованої особи підтримали апеляційні скарги з викладених в них мотивів.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належно.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони обидва зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 915102 від 11.06.2024 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково.

У виписці з історії хвороби № 1660 від 13.04.2011 року, виданій Обласною психіатричною лікарнею (м. Острог Рівненської області), вказано, що ОСОБА_1 , який проходив лікування з 31.08.2010 року по 17.09.2010 року, встановлено наступний діагноз: гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії.

У виписці з історії хвороби № 205 від 17.03.2024 року, виданій Комунальним закладом «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради, вказано, що ОСОБА_1 , який проходив лікування з 28.01.2014 року по 01.03.2014 року, встановлено наступний діагноз: шизотиповий розлад.

Згідно епікризу з карти стаціонарного хворого № 430, виданому Обласною психіатричною лікарнею № 3 (с. Яблунівка Славутського району Хмельницької області) ОСОБА_1 проходив лікування з 10.04.2014 року по 12.05.2014 року, остаточний клінічний діагноз: параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний тип перебігу зі стабільним апато-абуличним дефектом.

Згідно епікризу з карти стаціонарного хворого № 261, виданому Обласною психіатричною лікарнею № 3, ОСОБА_1 проходив лікування з 23.02.2015 року по 16.03.2015 року, остаточний клінічний діагноз: параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний тип перебігу зі стабільним апато-абуличним дефектом.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1507, виданої Комунальним підприємством «Острозька обласна психіатрична лікарня», ОСОБА_1 проходив лікування з 23.06.2022 року по 23.07.2022 року виписаний з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, виражений змішаний дефект (F 20.04).

Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.08.2024 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин», ОСОБА_1 проходив лікування у вказаному закладі та виписаний із діагнозом: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, виражений змішаний дефект.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта Хмельницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 869 від 06.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійке психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу зі стабільним дефектом, у зв`язку з чим не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, а також не може особисто надати пояснення по суті справи у судовому засіданні.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,страждає настійке психічнезахворювання,у зв`язкуз чимне усвідомлюєзначення своїхдій тане можекерувати ними,тому наявніпідстави длявизнання йогонедієздатним.Подання органуопіки тапіклування пропризначення заявникаопікуном ОСОБА_1 є необґрунтованим,крім того,конституційний обов`язокщодо оборонинезалежності татериторіальної цілісностіУкраїни має перевагунад бажаннямзаявника бутиопікуном недієздатноїособи, тому наявні підстави для відмови у призначенні заявника опікуном ОСОБА_1 .

Рішення в частині визнання ОСОБА_1 недієздатним не оскаржується, а отже, не переглядається в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильності рішення щодо відмови у призначенні заявника опікуном є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст.41ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Відповідно до ст.60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 63 ЦКопікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавленабатьківських прав,якщо ціправа небули поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (ст. 64 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК Українисуд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом № 34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.1 ст. 60 ЦК України призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке має відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі відповідно до вимог ЦПК України.

При внесені подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

В матеріалах справи наявне подання опікунської ради виконавчого комітету Нетішинської міської ради про можливість призначення заявника опікуном ОСОБА_1 , за підписом начальника управління соціального захисту населення ВК НМР, заступника голови опікунської ради.

Саме опікунська рада при виконкомі Нетішинської міської ради (як вбачається з протоколу засідання опікунської ради №9 від 02.08.2024 року) прийняла рішення погодити призначення ОСОБА_2 опікуном над братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Аналогічну норму міститьпункт 1.3.Правил опікита піклування,затверджених спільнимнаказом N 34/166/131/88 від 26.05.99 року, - органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

В свою чергу за змістом пункту 1.6. Правил опіки та піклування опікунські ради створюються для допомоги в роботі при органах опіки та піклування, і мають дорадчі функції, а отже, прийняття рішення про призначення особи опікуном не входить до компетенції цього органу.

Відтак саме виконавчий комітет Нетішинської міської ради є належним органом опіки та піклування, який мав би на своєму засіданні ухвалити рішення про призначення опікуна і внесення відповідного подання до суду.

Проте у справі відсутнє рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради як органу опіки та піклування про призначення особи опікуном, до суду не звертався з відповідним поданням міський голова чи його заступник (у встановлених випадках).

Відтак за відсутності належного подання органу опіки та піклування правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення опікуном ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 17 лютого 2025 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк