Постанова

від 11.02.2025 по справі 750/993/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 лютого 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/993/24

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/300/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова, Міністерство оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі ВК ЧМР), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати підпункти 8.2.1 та 8.2 пункту 8 рішення ВК ЧМР «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626;

- зобов`язати ВК ЧМР видати на ім`я ОСОБА_1 , сім`я з двох осіб (він, матір) ордер на службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 разом із членами його сім`ї матір`ю ОСОБА_2 розподілено службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Іншого нерухомого майна на праві власності позивач не має. Матір ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, оскільки її квартиру у м. Харкові пошкоджено в результаті віськової агресії проти України. На підставі рапорту позивача та вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова звернувся до ВК ЧМР з клопотанням про затвердження спільного рішення житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордеру. Проте, відповідач рішенням «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626, відмовив квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Міністерства оборони України у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачі ордерів.

ОСОБА_1 вважав, що рішення, наведене у підпунктах 8.2.1 та 8.2 пункту 8 рішення ВК ЧМР «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626, є незаконним та таким, що прийняте в порушення норм чинного законодавства, оскільки відповідно до рішення Міністерства оборони України від 26 червня 2022 року № 2743/у/28-2020 та «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби», військовослужбовці, які за місцем проходження військової служби забезпечені службовим (штатно-посадовим) житлом за їх бажанням мають право на зміну статусу на службове за місцем проходження військової служби. Позивачем до відповідного рапорту було надано всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством, і цих документів достатньо для затвердження спільного рішення житлових комісій про виділення житлової площі позивачу та видачу йому ордера.

ОСОБА_1 посилався на те, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував наявні: протокол житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 21 квітня 2023 року № 3, наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року, протокол Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60, хоча згідно з абз. 5 розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, рішення Комісії з контролю є основною підставою для оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі спеціального ордеру.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невстановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підпункти 8.2, 8.2.1 пункту 8 рішення ВК ЧМР «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626 є протиправними та такими, що винесені з порушення норм законодавства, яке регулює надання особі службового житла.

Скаржник посилається на те, що питання надання службових жилих приміщень не належить до компетенції громадської комісії з житлових питань. Відповідач, ураховуючи положення ст. 14 Житлового Кодексу України, не має повноважень, які б були передбачені нормами чинного законодавства, щодо здійснення контролю за правильністю розподілу службового житла Міністерства оборони України.

ОСОБА_1 вважає, що районний суд урахував висновки, викладені в постановах ВС від 22 грудня 2021 року у справі № 490/694/21, від 11 жовтня 2023 року у справі № 750/614/21, від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20, від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20 безпідставно, оскільки ці висновки зроблені в ході розгляду справ під час дії наказу Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпеченням службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України». У наведених справах експеримент ще тривав і порядок зміни статусу з штатно-посадового житла на службове не був визначеним.

У відзиві на апеляційну скаргу ВК ЧМР, не погоджуючись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 , просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 04 листопада 2020 року № 464 спірну квартиру закріплено за посадою начальника науково-дослідного відділу сертифікації та комплексних оцінок озброєння та військової техніки в/ч НОМЕР_2 . Позивач з 20 грудня 2018 року проходив військову службу у АДРЕСА_3 , обіймаючи посаду начальника науково-дослідного відділу сертифікації та комплекних оцінок озброєння та військової техніки, але 16 вересня 2022 року його переведено на іншу посаду і по цей час він проходить військову службу у АДРЕСА_4 .

Сторона відповідачпа наголошує на тому, що з огляду на переведення ОСОБА_1 на іншу посаду до іншого гарнізону, позивач був зобов`язаний вивільнити займане ним службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення зі списків особового складу військової частини, що узгоджується з Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 31 липня 2018 року № 380.

Уважає, що судом першої інстанції слушно враховано позицію відповідача та Міністерства оборони України, які посилалися на те, що, починаючи з моменту переведення позивача на іншу посаду до іншого гарнізону, всі здійснені в подальшому етапи зміни статусу штатно-посадового житла на службове вже не відповідали вимогам чинного законодавства, тому рішення комісій і наказ командира в/ч НОМЕР_1 прийняті в порушення вимог чинного законодавства України. Виявлення наведених порушень у процесі зміни статусу житла зі штатно-посадового на службове і стало підставою для прийняття ВК ЧМР оскаржуваного позивачем рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить у її задоволенні відмовити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, яка придабно на вторинному ринку для військовослужбовців ЗСУ відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України.

Указує, позивач проходив військову службу у АДРЕСА_3 з 01 травня 2015 року по 16 вересня 2022 року, а з 16 вересня 2022 року у м. Києві. До часу переведення на іншу посаду 16 вересня 2022 року у м. Києві позивач мав право на проживання у штатно-посадовому житлі у м. Чернігові та переведення його у статус службового. Після переведення для проходження військової служби з АДРЕСА_3 до АДРЕСА_4 позивач повинен був здати штатно-посадове житло тій військовій частині, яка його йому видала для проживання під час проходження військової служби, тобто в/ч НОМЕР_2 , НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційному відділу міста Чернігів відповідно до укладеного договору на проживання у штатно-посадовому житлі.

Наголошує на тому, що об`єднана житлова комісія військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , Льотно-випробувального комплексу не повинна була протоколом засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , Льотно-випробувального комплексу від 21 квітня 2023 року № 3 надавати позивачу службове житлове приміщення шляхом зміни статусу житла зі штатно-посадового на службове по АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_4 з 16 вересня 2022 року переведено для подальшого проходження військової служби до міста Київ на посаді начальника відділу організації розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнного-наукового управління Генерального штабу ЗСУ.

Відповідно в/ч НОМЕР_1 не мала видавати наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 квітня 2023 року № 110 щодо надання службового житлового приміщення шляхом зміни статусу штатно-посадового житла на службове позивачу після його переведення для подальшого проходження військової служби з 16 вересня 2022 року до м. Київ, а також подавати документи на Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів щодо надання позивачу службового приміщення шляхом зміни статусу штатно-посадового житла на службове.

Зауважує, що Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями не в повному обсязі знала всі обставини облікової справи щодо надання позивачу службового житлового приміщення шляхом зміни статусу зі штатно-посадового на службове та помилково прийняла протокол № 60 від 25 травня 2023 року щодо надання позивачу службового житлового приміщення шляхом зміни штатно-посадового житла на службове за адресою: АДРЕСА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та Міністерства оборони України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що штатно-посадове (службове) житло, яким є спірна квартира, надавалось позивачу у тимчасове користування на договірних умовах на підставі договору № 1004/3226 у 2020 році, за умовами якого переміщення/переведення військовослужбовця на іншу посаду має наслідком звільнення корстувачем та членами його сім`ї службового (штатного-посадового) житла, чого ОСОБА_1 зроблено не було, отже відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі ордера на квартиру.

З наведеним висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, ураховуючи наступне.

У справі встановлено, з 15 липня 2004 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ЗСУ, що підтверджується довідкою про проходження служби від 21 липня 2023 року, витягом з послужного списку особової справи (т. 1 а.с. 10-11, 54).

20 грудня 2018 року на підставі витягу із наказу начальника Головного управління персоналу заступника начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) № 170 Козира А.Г. призначено начальником науково-дослідного відділу сертифікації та комплексних оцінок озброєння та військової техніки державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (т. 1 а.с. 25).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, її придбано на вторинному ринку для військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (т. 1 а.с. 84).

Відповідно до витягу із рішення Виконавчого комітету ЧМР від 21 травня 2020 року № 195 «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів» виділено Квартирно- експлуатаційному відділу м. Чернігова згідно з їхнім листом від 16 квітня 2020 року № 903, актами приймання-передачі від 17 березня 2020 року № 7, 8, 9 та Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , надано квартирі статус службової (т. 1 а.с. 83).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04 листопада 2020 року № 464 «Про закріплення житлових приміщень за посадами» квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 67,2 кв м) закріплено за посадою начальника науково-дослідного відділу сертифікації та комплексних оцінок озброєння та військової частини НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 23-24).

09 листопада 2020 року між в/ч НОМЕР_2 в особі командира ОСОБА_5 (управитель) та ОСОБА_1 (користувач) укладено договір № 1004/3226 про надання в користування військовослужбовцю ЗСУ службового (штатно-посадового житла), за умовами якого управитель надає корстувачу на строк проходження ним служби на посаді начальника науково-дослідного відділу сертифікації та комплексних оцінок озброєння та військової техніки для тимчасового проживання житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 26-31).

У пункті 1.6. указаного договору передбачено, що даний договір не надає користувачу та членам його сім`ї права реєструвати місце свого проживання за адресою Житлового приміщення та не є підставою для державної реєстрації речових прав на Житлове приміщення з користувачем та членами його сім`ї.

Пунктом 3.2. указаного договору визначено, що користувач зобов`язаний щорічно (у першому кварталі) надавати до КЕВ м. Чернігова документи, які підтверджують його проживання у цьому житловому приміщенні, а саме, довідки з військової частини за формами № 5 та № 7 (про склад сім`ї та проходження військової служби).

Пунктом 3.12. договору передбачено, що користувач зобов`язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом з членами сім`ї у разі: отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла, або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби (при цьому дія договору припиняється у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено), або зарахування до списків військової частини НОМЕР_2 військовослужбовця на посаду військової частини НОМЕР_2 , який перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно із пунктом 4.4 договору управитель (КЕВ м. Чернігова) має право вимагати від користувача звільнення житлового приміщення у випадках, передбачених пунктом 3.12 договору.

За умовами пункту 6.3 договору користувач несе відповідальність за порушення ним умов цього договору, включаючи порушення умов цього договору з вини членів його сім`ї.

За змістом пункту 7.1 договору його укладення не створює для користувача та членів його сім`ї будь-яких інших прав на житлове приміщення, крім права тимчасового користування. Житлове приміщення не підлягає піднайому, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу, передачі у заставу або найма чи в користування третім особам.

Відповідно до пунктів 7.4, 7.5 договору, сторони вносять зміни до договору шляхом укладання додаткових угод. Єдиним документом, що підтверджує надання житлового приміщення Користувачу та звільнення ним житлового приміщення є підписаний сторонами акт приймання-передачі приміщення, в якому зазначається стан житлового приміщення, обладнання чи іншого майна, яке знаходиться у житловому приміщенні.

09 листопада 2020 року в/ч НОМЕР_2 в особі командира ОСОБА_5 (управитель) та ОСОБА_1 (користувач) підписано акт № 1005/3227 приймання-передачі житлового приміщення, за яким управитель передав, а користувач прийняв у користування на договірних умовах житлове приміщення загальною площею 67,8 кв м за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 32-33).

Довідкою Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки від 14 липня 2022 року № 61 підтверджено, що у позивача вислуга станом на 14 липня 2022 року склала календарна 18 років, пільгова 18 років 24 дні (т. 1 а.с. 37).

Іншою довідкою Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про перевірку житлових умов від 15 липня 2022 року №21/34/1581 встановлено, що позивач проживає в штатно-посадовій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , потребує поліпшення житлових умов. Зазначено, що до членів сім`ї відноситься мати ОСОБА_2 , 1952 року народження (т. 1 а.с. 34).

Інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 15 липня 2022 року № 2838 підтверджено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 станом на на 31 грудня 2012 року в м. Чернігові згідно матеріалів архівних даних КП «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради не мають зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомості (т. 1 а.с. 68).

21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки із рапортом про надання йому службової жилої площі в м. Чернігові на сім`ю з двох осіб (він та мити ОСОБА_2 ). Позивач зазначив, що за місцем проходження військової служби проживає за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 21).

21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника і голови житлової комісії Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки із рапортом про забезпечення його та членів його сім`ї службовим приміщенням за місцем проходження військової служби шляхом зміни статусу службового (штатно-посадового) на службове житло за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 20).

16 вересня 2022 року позивача переведено на посаду начальника відділу організації розроблення вимог до зразків озброєння та військової техніки управління організації випробувань та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗСУ та на інше місце проходження військової служби (з м. Чернігова до АДРЕСА_4 ) (а.с. 11, 108, 211).

Як свідчить витяг із протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , Льотно-випробувального комплексу від 21 квітня 2023 року № 3, яким розглядалось питання надання службових квартир відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27 лютого 2023 року № 105/нм «Про закріплення на праві оперативного управління нерухомого військового майна» та відповідні рапорти військовослужбовців, запропоновано розподілити двокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , начальнику відділу організації розроблення вимог до зразків озброєння та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗСУ полковнику ОСОБА_1 складом сім`ї дві особи: він, мати ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 17-18).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 квітня 2023 року № 110 розподілено двокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 начальнику відділу організації розроблення вимог до зразків озброєння та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України полковнику ОСОБА_1 складом сім`ї 2 особи: він та мати ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 19).

Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60 засвідчено, що за поданням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів розглянуто надання службового житлового приміщення шляхом зміни статусу штатно-посадове житло на службове 31 квартирам та прийнято рішення (пункт 31) про надання полковнику ОСОБА_1 на склад сім`ї 2 осіб у АДРЕСА_2 (2-кімнатна, 28,4 кв.м), як службове без зняття з квартирного обліку (т. 1 а.с. 96-100).

28 липня 2023 року відбулося засідання комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради (протокол № 9). На засіданні комісії було, зокрема, розглянуто клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова. У пункті 1.3. порядку денного наведено, що матеріали справ, які надійшли, містять ряд недоліків, що порушують вимоги Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців ЗСУ, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження служби та Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями. Зазначені недоліки доведено до відома представників КЕВ м. Чернігів. Запропоновано відкласти розгляд зазначеного питання до приведення матеріалів квартирних справ у відповідність вимогам Міністерства оборони України (т. 1 а.с. 140-142).

14 серпня 2023 року ВК ЧМР до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ скеровано лист № 1123/1-10/вих/01 щодо надання інформації. Зокрема, у листі зазначено, що в ході перевірки квартирних справ військовослужбовців, які надійшли до ВК ЧМР разом із погодженням Комісії з контролю, встановлено, що окремі військовослужбовці (зокрема, ОСОБА_1 ) на день подання листа проходять службу не в Чернігівському гарнізоні. Для винесення питання на розгляд ВК ЧМР, заявлено прохання підтвердити розподіл службових квартир, у тому числі ОСОБА_1 , відповідно до «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі, та які виявили бажання щодо реалізацій своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби» та наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 № 380 (т. 1 а.с. 146).

У відповіді від 31 серпян 2023 року № 370/2/8289 Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ зазначило (т. 1 а.с. 147), що відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472, повноваження щодо прийняття рішення про забезпечення військовослужбовців житлом покладено на житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) за місцем перебування військовослужбовців на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов.

Зазначено, що при прийнятті рішення щодо розподілу службових житлових приміщень вищезазначені військовослужбовці (зокрема ОСОБА_1 ) проходили військову службу в Чернігівському гарнізоні у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено довідками про проходження військової служби та затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 Списком надання службових жилих приміщень (службової житлової площі) у військовій частині НОМЕР_1 Чернігівського гарнізону, які долучені до матеріалів квартирних справ.

Пропозиції житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо надання зазначеним військовослужбовцям службових жилих приміщень встановленим порядком у відповідності до вимог Інструкції погоджені протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60.

Указано, що факт розподілу ОСОБА_1 службового приміщення підтверджено. При цьому проінформовано ВК ЧМР про те, що у разі переміщення по військовій службі до інших гарнізонів відповідно до вимог пункту 23 розділу IV Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення із списків особового складу військової частини (т. 1 а.с. 147).

З підпункту 1.1.2. пункту 1.1. протоколу № 12 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 29 вересня 2023 року вбачається: Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21 травня 2020 року №195 квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів МОУ виділено квартири, яким надано статус службового житла. Зазначені кватири персонально військовослужбовцям не розподілялись, оскільки відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» були закріплені за посадами. Сім`ї військовослужбовців до них заселялись згідно з наказами командирів військових частин за договором надання в користування військовослужбовцям ЗСУ службового (штатно-посадового) житла. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 , який мешкає разом з матір`ю у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . На момент розподілу службового житла - 28 квітня 2023 року він з 16 вересня 2022 року проходить службу в Центральному воєнно-науковому управлінні Генштабу ЗСУ.

Розглянувши всі ці обставини, запропоновано відмовити Квартирно- експлуатаційному відділу м. Чернігів Міністерства Оборони України у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордерів згідно з п. 6 ст. 14 Житлового кодексу України, «Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщеннями», затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, Алгоритмом дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізацій своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби, зокрема, ОСОБА_1 , сім`я з двох осіб (він, матір) (т.1 а.с. 143-145).

Рішенням ВК ЧМР від 05 жовтня 2023 року № 626 «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» відмовлено квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордерів, зокрема, у пункті 8.2.1 ОСОБА_1 , сім`я з двох осіб (він, матір), на службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 95).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно з ст. 119 Житлового кодексу України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством України. Відповідно до законодавства України у випадках, які визначаються Кабінетом Міністрів України, службові жилі приміщення можуть надаватися окремим категоріям військовослужбовців.

Відповідно до ст. 121 Житлового кодексу України порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об`єднання.

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1, 3 ст. 122 Житлового кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Житлового кодексу України порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статями 103 - 106 цього Кодексу.

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (ст. 124 Житлового кодексу України).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 1, 3 - 4 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

31 січня 2019 року Міністерством оборони України видано наказ № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України».

01 лютого 2019 року начальником квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України затверджено Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом, шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

Згідно з цим Порядком до службового (штатно-посадового) житла можуть бути віднесені житлові приміщення, які вже мають статус службових, житлові приміщення в об`єктах нового будівництва, реконструкції, придбані, набуті в порядку, передбаченому законодавством, на які зареєстровано право власності за Міністерством оборони України. Житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника Міністерства оборони України (згідно з розподілом обов`язків) за поданням головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. Приймання-передача службового (штатно-посадового) житла на баланс квартирно-експлуатаційного органу та закріплення його за військовою частиною на праві оперативного управління проводиться на підставі наказу Міністерства оборони України, а в подальшому акта приймання-передачі основних засобів, передається документація на таке житло.

Наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю.

Зазначений договір не надає військовослужбовцю та членам його сім`ї права зареєструвати місце проживання за адресою відповідного житлового приміщення, а також не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення. Військовослужбовці, які забезпечуються службовим (штатно-посадовим) житлом та члени їх сімей реєструються за юридичною адресою військової частини.

Наказ Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 є єдиним нормативним відомчим актом, який регулював правовідносини щодо тимчасового користування житловими приміщеннями закріпленими за посадами військових частин.

Наказ Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» не передбачає видачу ордера на службове житло.

Крім того, законодавство не передбачає можливості та порядку отримання військовослужбовцем для постійного проживання житла, яке було передане йому у тимчасове користування на договірних умовах у зв`язку з проведенням експерименту із забезпечення житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

Відповідні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 750/614/21, від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20, від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 військовослужбовці та члени їх сімей, крім осіб, які звільнені з військової служби в запас або відставку та члени їх сімей, за відсутності за місцем проходження служби житла для постійного проживання, забезпечуються службовими жилими приміщеннями.

Службові жилі приміщення надаються в межах не менше визначеного в установленому порядку рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, але не більше 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного вище максимального розміру виключно у випадках, передбачених законодавством, менше встановлених норм - тільки за наявності письмової згоди військовослужбовця та повнолітніх членів його сім`ї.

Військовослужбовець та повнолітні члени його сім`ї беруть письмове зобов`язання щодо звільнення службового жилого приміщення у передбачених законодавством випадках.

Службові житлові приміщення, службова жила площа, обліковуються у військовій частині та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району у книзі обліку службових жилих приміщень (додаток 13).

На підставі наказу командира військової частини та із урахуванням рішень Міністра оборони України щодо забезпечення військовослужбовців службовими житловими приміщеннями КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляє список надання службових жилих приміщень (службової жилої площі) у військових частинах (додаток 14).

Список надання службових жилих приміщень, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району направляється до ГКЕУ ЗС України (станом на даний час Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України) для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю (п. 11, 12 Розділу IV Інструкції № 380).

Військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення із списків особового складу військової частини, крім випадків: звільнення з військової служби у запас або відставку із залишенням на обліку для поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міноборони; направлення військовослужбовця на лікування (реабілітацію) внаслідок поранень (контузії) або через хворобу; відрядження до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі; у разі направлення військовослужбовця у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (п. 23 Розділу IV Інструкції № 380).

Відповідно до Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби, затвердженого начальником Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей (крім осіб, звільнених у запас або відставку та членів їх сімей, а також військовослужбовців, які не здали службове житло за попереднім місцем служби) забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що мають відповідати вимогам житлового законодавства.

З метою реалізації вищезазначеного військовослужбовці, які за місцем проходження військової служби забезпечені службовим (штатно-посадовим) житлом (далі ШПЖ) за їх бажанням на підставі рішення Міністра оборони України від 26 червня 2022 року № 2743/у/28-2020, мають право на зміну статусу з ШПЖ на службове за місцем проходження військової служби.

Підстави за яких військовослужбовець має право на зміну статусу ШПЖ на службове:

- перебування військовослужбовця та членів його сім`ї на обліку осіб які потребують покращення житлових умов шляхом забезпечення службовим житлом, службовою житловою площею;

- відповідність утримуваного ШПЖ санітарним і технічним вимогам складу сім`ї військовослужбовця (у разі якщо житло менше встановлених норм додається згода на його отримання);

- відсутність у військовослужбовця та членів його сім`ї житла на праві приватної власності у даному населеному пункті чи в населених пунктах поблизу розташування місця проходження військової служби з яких є можливість прибуття до місця проходження військової служби (такі населені пункти визначаються наказом начальника гарнізону);

- здачі службового житла (службової житлової площі) за попереднім місцями проходження служби;

- незабезпеченість військовослужбовця та членів його сім`ї житлом для постійного користування за рахунок фондів Міністерства оборони України.

Рекомендації щодо алгоритму дій військовослужбовця та посадових осіб в реалізації зміни статусу ШПЖ на службове.

Військовослужбовець, який має право на забезпечення службовим житлом (службовою житловою площею) та перебуває на квартирному обліку і утримує ШПЖ яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам складу його сім`ї до 30 липня 2022 року звертається відповідним рапортом до командира військової частини та житлової комісії за місцем проходження військової служби.

До рапорту додається: копії паспорту громадянина України та свідоцтва про народження військовослужбовця та членів його сім`ї; довідка про реєстрацію місця проживання на всіх членів сім`ї; витяг з особової справи військовослужбовця (послужний список); довідки з попередніх місць проходження військової служби про забезпечення (незабезпечення житлом); довідка про склад сім`ї з військової частини; довідка про проходження військової служби з військової частини; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

За рішенням командира військової частини житлова комісія формує з наданих військовослужбовцем документів справу та до 10 серпня 2022 року направляє її до квартирно-експлуатаційного органу в зоні відповідальності якого розміщено ШПЖ.

Квартирно-експлуатаційний орган опрацьовує надану інформацію узагальнює її створює єдиний реєстр військовослужбовців які заявили бажання зміни статусу ШПЖ на службове в зоні відповідальності. У разі невідповідності наданих житловими комісіями матеріалів підставам, які визначені цим Алгоритмом, квартирно-експлуатаційний орган повертає матеріали до житлової комісії з письмовим обґрунтуванням невідповідності.

Єдиний реєстр квартирно-експлуатаційний орган до 25 серпня 2022 року направляє до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації роботи щодо внесення змін до відповідних наказів Міністерства оборони України щодо виключення квартир із складу ШПЖ.

За результатами видання відповідних змін до наказів Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 доводить їх до відповідних квартирно-експлуатаційних органів.

Квартирно-експлуатаційний орган в термін 5 робочих днів доводить зміни до військових частин та житлових комісій.

Житлова комісія військової частини протягом одного місяця приймає рішення про надання житлового приміщення шляхом забезпечення службовим житлом, таке рішення оформлюється протоколом який затверджується командиром військової частини про що видається відповідний наказ.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини разом з обліковою справою та витягом з наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю службового житла в термін п`яти робочих днів направляється до квартирно-експлуатаційного органу.

На підставі отриманих документів квартирно-експлуатаційний орган готує список надання службового житла.

Список надання службового житла підписаний начальником квартирно-експлуатаційного органу та затверджений командиром військової частини разом з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю службового житла, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини направляється до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

За результатами розгляду Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:

- погодження надання службового житла;

- відмову в погодженні надання службового житла із заначенням причини такої відмови.

Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.

У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання службового житла воно залишається як ШПЖ до його вивільнення або набуття військовослужбовцем права на отримання його як службового.

Затверджений протокол Комісії з контролю є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів квартирно-експлуатаційним органом подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на службову житлову площу.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Проаналізувавши вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Як встановлено у справі, штатно-посадове (службове) житло, яким є спірна квартира, надавалось позивачу у тимчасове користування на договірних умовах на підставі договору № 1004/3226 у 2020 році відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40.

21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом, в якому просив забезпечити його та членів його сім`ї службовим житловим приміщенням за місцем проходження військової служби шляхом зміни статусу службового (штатно-посадового) на службове житло.

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що на час подачі наведеного вище рапорту ОСОБА_1 підпадав під умови, визначені Алгоритмом дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби щодо зміни статусу житда зі штатно-посадового на службове.

16 вересня 2022 року ОСОБА_1 переведено на іншу посаду начальника відділу організації розроблення вимог до зразків озброєння та військової техніки управління організації випробувань та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗСУ та на інше місце проходження військової служби (з м. Чернігова до АДРЕСА_4 ).

Тобто, починаючи з 16 вересня 2022 року, позивач перестав бути особою, яка реалізує свої права на забезпечення службовим житлом саме за місцем проходження військової служби, як це визначено Алгоритмом дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби.

Протокол засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , Льотно-випробувального комплексу від 21 квітня 2023 року № 3, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 квітня 2023 року № 110 прийняті без урахування наведеного вище та після переведення позивача на іншу посаду в інше місце проходження служби.

Колегія суддів погоджується з доводами сторони відповідача про те, що Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями на час прийняття рішення 25 травня 2023 року, оформленого протоколом № 60, не мала правових підстав для надання позивачу службового приміщення шляхом зміни штатно-посадового житла на службове.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що за умовами договору № 1004/3226 від 09 листопада 2020 року позивач до часу переведення його на іншу посаду 16 вересня 2022 року в м. Київ мав право на проживання у штатно-посадовому житлі в м. Чернігові. Після переведення для проходження військової служби з АДРЕСА_3 до АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 мав здати штатно-посадове житло тій військовій частині, яка його йому видала для проживання під час проходження військової служби.

Доводи апеляційної скарги позивача ці висновки суду першої інстанції не спростовують.

Під час проходження військової служби на посаді у м. Чернігові в установленому законом порядку службове житлове приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 не надавалося.

Уклавши договір № 1004/3226 від 09 листопада 2020, позивач залишився на квартирному обліку у військовій частині для отримання житла, не заперечував щодо такого порядку отримання у тимчасове користування квартири, його право як військовослужбовця на отримання житла не є порушеним, а вселення не було безпідставним, оскільки здійснено на підставі договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що питання надання службових жилих приміщень не належить до компетенції громадської комісії з житлових питань, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом оскарження є рішення ВК ЧМР (окремі пункти), а не рішення громадської комісії з житлових питань. У пп. 1.1.2 пункту 1.1 протоколу № 12 громадської комісії з житлових питань від 29 вересня 2023 року міститься лише пропозиція ВК ЧМР прийняти рішення про відмову, а саме рішення прийнято безпосередньо ВК ЧМР.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача повноважень щодо здійснення контролю за правильністю розподілу службового житла Міністерства оборони України не заслуговують на увагу.

Відповідно до пп. 8 п. б ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.

Згідно із п. 16 розділу ІІ Постанови Ради міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення» від 04 лютого 1988 року № 37 службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Таким чином, саме ВК ЧМР є повноважним органом, який затверджує рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловим приміщенням.

Колегія суддів ураховує, що житловий кодекс, який є основним актом житлового законодавства, чинний з 1984 року, і, незважаючи на внесені у нього зміни за період 1989 - 2022 роки та спробу дерадянізації, його положення залишаються застарілими, невідповідними Конституції України, прийнятої у 1996 році, містять застарілі правові норми, визначення і поняття. Так, згідно із Конституцією УРСР (1978 р.) містами республіканського підпорядкування було визначено міста Київ та Севастополь. На даний час поняття місто республіканського значення в правовому полі відсутнє.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення, яке оскаржується, обґрунтовано враховано висновки, викладені в постановах ВС від 22 грудня 2021 року у справі № 490/694/21, від 11 жовтня 2023 року у справі № 750/614/21, від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20, від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20.

Таким чинм, колегя суддів вважає, що в ході апеляційного перегляду не знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що підпункти 8.2, 8.2.1 пункту 8 рішення ВК ЧМР «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626 є протиправними та такими, що винесені в порушення норм чинного законодавства.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують і не дають підстави для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.І. Онищенко