Рішення

від 11.02.2025 по справі 279/5944/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5944/24

Провадження по справі №2/276/24/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника служби у справах дітей Дячук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, з участю третьої особи: Служби у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача на її користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що відповідач життям їх родини не цікавився та не дбав, шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2021 року. Починаючи з 2020 року вони не проживали разом, причиною розірвання шлюбу стало те, що ОСОБА_2 постійно вчиняв бійки та сварки, які негативно впливали на психоемоційний стан дитини. Після фактичного припинення шлюбних відносин між нами, а саме починаючи з січня 2020 року відповідач з нею та з їх сином не підтримує жодних відносин, змінив номер свого телефону. Про місце перебування та знаходження ОСОБА_2 їй нічого не відомо. З родичами відповідача зв`язок також відсутній. Життям та здоров`ям дитини відповідач не цікавиться. Дитина навіть не пам`ятає свого батька, у відповідача не виникає бажання побачити дитину, не кажучи вже про його утримання. Відповідно, відповідач свідомо самоусунувся від виконання батьківського обов`язку щодо виховання та утримання дитини. Позбавлення батьківських прав батька дитини сприятиме дотриманню прав та інтересів дитини, принципів розумності та справедливості зважаючи на незацікавленість його як батька у долі сина, байдужому ставленні до своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою судді від 24 жовтня 2024 року, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 14.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених в заяві по суті спору та пояснила, що вона з відповідачем розірвала шлюб 03.11.2021 року. Починаючи з січня 2020 року відповідач з нею та з їх сином не підтримує жодних відносин, змінив номер свого телефону. Про місце перебування та знаходження ОСОБА_2 їй нічого не відомо. Життям сина не цікавиться, не телефонує, не вітає з днем народження.Вона сама займається вихованням та матеріальним забезпеченням дитини. Просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 4 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками «адресат відсутній» та розміщеними оголошеннями про виклик наофіційному веб-сайті судової влади України в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.

Представник третьої особи - Дячук О.П. в судовому засіданні просила позбавити відповідача батьківських прав та задовольнити позов в цілому, вказавши, що ОСОБА_2 жодним чином не виконує своїх батьківських обов`язків та не піклується про її фізичний та моральний розвиток.

Згідно частини 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ( а.сп. 11).

Заочним рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття.( а.сп.13-14).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини від 27 травня 2024 року, який був проведений спеціалістами відділом (служби) у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області вбачається, що умови проживання дитини задовільні, наявні необхідні побутові зручності. За результатами проведеного огляду, бесіди з сусідами було встановлено, що батько дитини - ОСОБА_2 , не приймає участі у вихованні сина та аліменти не сплачує. Вихованням ОСОБА_3 займається ОСОБА_1 , дитина знаходиться на її повному утриманні (а.сп.12).

Відповідно до довідки початкової школи №11 міста Житомира від 17.12.2024 за №272, ОСОБА_3 навчається в початковій школі №11 м. Житомира з 01 вересня 2021 року по теперішній час ( а.сп.54).

Згідно педагогічної характеристики здобувача освіти 4 класу початкової школи №11 міста Житомира від 17.12.2024 за №273, ОСОБА_3 навчається в початковій школі №11 м. Житомира з 1 класу. Дитина виховується мамою, ОСОБА_1 , остання відвідує батьківські збори, бере активну участь у житті класу. Батько, ОСОБА_2 , жодного разу не з`являвся на батьківські збори. Проблемами та успіхами дитини не цікавиться. З вчителем - класоводом та вихователем групи продовженого дня на зв`язок не виходив (а.сп. 55).

Із акту обстеження умов-проживання від 16.12.2024 року слідує, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є бабою ОСОБА_3 . За даною адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 лише зареєстровані, а проживають в м.Житомир з 2019 року ( а.сп.53).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 16.12.2024 року, який був проведений спеціалістами відділом (служби) у справах дітей Житомирської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_2 , де створені всі необхідні умови для проживання дитини. Батько ОСОБА_2 перебуває в російській федерації, востаннє бачив дитину 5 років тому, допомогу на утримання дитини не надає (а.сп.56).

Рішенням виконавчого комітету Іршанської селищної ради від 25.12.2024 року №321 затверджено висновок щодо визначення доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.сп.52).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Іршанської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Іршанської селищної ради від 25.12.2024 року №321, відповідний орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Висновок обґрунтований тим, що після розлучення ОСОБА_1 одна займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина. Зі слів матері, батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває в російській федерації, востаннє бачив сина 5 років тому, допомогу на дитину не надає. Станом на 17.12.2024 року, ОСОБА_2 жодного разу не з`являвся на батьківські збори, проблемами сина не цікавиться, на зв`язок не виходив, ухиляється від обов`язків щодо виховання дитини ( а.сп.50-51).

Крім того, судом в присутності представника служби у справах дітей та психолога заслухано думку дитини ОСОБА_3 щодо відносин, які склались з його батьком. Останній повідомив, що він проживає разом з мамою. Батько проживає за кордоном, протягом останніх 5 років не бачив батька. Він йому не телефонує, не вітає з днем народження, не приїжджає, не дарує подарунки.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 жовтня 2019 року по справі справа № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначив: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Суд приймає до уваги, що вихованням, доглядом та утриманням ОСОБА_3 займається мати, що підтверджується матеріалами справи.

Відомостей про те, що відповідач намагається належним чином виконати свої батьківські обов`язки у суду відсутні.

Досліджені судом докази в їх сукупності дають підстави для висновку, що батько ОСОБА_2 належний догляд за дитиною не здійснює, потреби сина ОСОБА_3 не задовольняє, не займається вихованням та забезпеченням належних умов для його фізичного, духовного та морального розвитку. Відповідач не спілкуються з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не забезпечує відповідне піклування та матеріальні його потреби. Дитина зі сторони батька не забезпечується необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на його здоров`я, а також на психічний і фізичний розвиток як складову виховання.

Оскільки зазначені чинники мають систематичний та постійний характер, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, а тому суд розцінює поведінку ОСОБА_2 як умисне ухилення від виховання малолітньої дитини.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню свого малолітнього сина, не спілкується з ним, що становить основоположну складову сімейного життя, дитина з ним не проживає, відповідач матеріально його не забезпечує, при цьому, будь-яких об`єктивних перешкод для виконання таких обов`язків у відповідача не було, що підтверджує свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками, тому суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавлення відповідача батьківських прав за вищевказаних обставин не буде суперечити інтересам дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України, виходячи з обсягу задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача, сплачений нею судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, з участю третьої особи: Служби у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..

Учасники справи

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служби у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: вул. Гулія, 7, с-ще Іршанськ, Коростенського району Житомирської області; ЄДРПОУ 43974056.

Повний текст рішення складено 17.02.2025.

Суддя А.М. Збаражський