Рішення

від 11.02.2025 по справі 382/10/20

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/10/20

Провадження № 2/382/6/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2025 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:

головуючого суддіКисіль О.А.

за участю секретаря Захарук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника адвоката Дворніцького О. Б. звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Яготинської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Позов обгрунтовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 його дочка ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу Черних Олега Валерійовича із заявою про прийняття спадщини, який у 2017 році відкрив спадкову справа № 205/2017 на підставі цієї заяви.

Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 - трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На час відкриття спадкової справи (грудень 2017 року) позивачем було встановлено, що заповітів її батька ОСОБА_3 не було, що підтверджується витягами з державних реєстрів.

В середині травня 2018 року позивачу стало відомо, що існує заповіт, який був складений її батьком на користь ОСОБА_2 та посвідчений секретарем виконкому Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області 28.07.2014 р., зареєстрований в реєстрі за № 106. Згідно заповіту ОСОБА_3 заповів 1/2 (одну другу) частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що заповіт не відповідає чинному законодавству, заповіт не відповідає внутрішній волі ОСОБА_3 , тому що психічний стан ОСОБА_3 на момент підписання ним оскаржуваного заповіту був таким, що ОСОБА_3 достеменно не міг усвідомлювати значення своїх дій та їх наслідки, керувати ними, що є достатніми підставами для визнання цього заповіту недійсним.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступними доводами та обставинами: 1) батько позивача був алкогольно залежною людиною, страждав на головний біль, проходив лікування у психіатричній лікарні, що підтверджується копіями довідок, які додаються до позову. Самостійно рухатися ОСОБА_3 не міг, своїх дій він не усвідомлював та не контролював, і останні декілька років проживав разом з позивачем в Києві. При цьому позивач сплачувала останні декілька років всі платежі за квартиру ОСОБА_3 в ОСОБА_4 . Тому позивач вважає, що ОСОБА_3 самостійно, розуміючи значення своїх дій, підписати дей заповіт не міг. 2) ОСОБА_3 ніколи не говорив нікому, в тому числі і позивачу, у якої мешкав на той час про те що він підписав заповіт на користь ОСОБА_2 3). Заповіт, що оскаржується, був посвідчений секретарем виконкому Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області 28.07.2014 р., що не відповідає дійсності. На той час ОСОБА_3 самостійно не рухався і тому не мав фізичної можливості приїхати в с Фарбоване, яке знаходиться на великій відстані від Києва, де він на той час мешкав. Крім того жодних знайомих у нього там не було. 4)Станом на грудень 2017 року оскаржуваний заповіт не був внесений до Реєстру заповітів і незрозуміло як законним шляхом у травні 2018 року (майже після 4 років після досвідчення) його було внесено до вищезазначеного реєстру.5) Позивач, яка проживала разом з ОСОБА_3 вказує, що на час складення заповіту (йому було тоді 84 роки) він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними: вночі він не спав; він збирав на вулиці різне сміття і приносив його додому, яке одного разу він їх підпалив і з-за цього ледве не згоріла квартира; в нього були сильні провали в пам`яті; не впізнавав людей та рідних; розповідав історії, що не відповідали дійсності; ходив у туалет в кімнаті; батько позивача говорив, що хтось є в дзеркалі та слідкує за ним; газ в квартирі відрізали з-за скарг сусідів, що батько не виключає газ; їжею яку давала йому позивач він годував котів, і т.і. ОСОБА_3 потребував обов`язкового догляду. Батько позивача хворів хворобою Альцгеймера та проходив лікування у лікарні з психічним діагнозом, тобто він не міг свідомо керувати собою та контролювати свої дії, і його дійсне волевиявлення було - залишити свою квартиру у спадок своїй єдиній рідній дочці.

На початку 2015 року Овчаренко ТА., знаходився на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 1 (м. Київ, вул. Кирилівська, 103 А).

Позивач вважає, що складення оспорюваного заповіту не відповідало внутрішній волі її батька ОСОБА_3 , оскільки психічний стан ОСОБА_3 на момент коли він вчиняв оскаржуваний заповіт був таким, що ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати.

Враховуючи вищевикладене просив визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області 28.07.2014 р., зареєстрований в реєстрі за № 106, згідно якого на користь ОСОБА_2 заповідано 1/2 (одну другу) частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що при складенні оспорюваного заповіту ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Стягнути з Відповідача усі судові витрати, у тому числі пов`язані зі сплатою грошових коштів на оплату судових експертиз та судового збору.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 10.01.2020 року забезпечено позов та заборонено приватному нотаріусу Яготинського районного нотаріального округу Черних О.В. видавати ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , згідно заповіту, посвідченого 28.07.2014 року у спадковій справі №205/2017.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 10.01.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

20.10.2020 року від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи та про витребування доказів

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 20.10.2020 року зобов`язано КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати копії документів про те чи перебував на лікуванні у цьому закладі ОСОБА_3 , якщо перебував то коли і який діагноз йому встановлено, а також повідомити чи були звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікарів - психіатрів КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія". Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська психоневрологічна лікарня №3 "Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати завірені копії документів про те чи перебував на лікуванні у цьому закладі ОСОБА_3 , якщо перебував то коли і який діагноз йому встановлено, а також повідомити чи були звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікарів - психіатрів КНП "КМПНЛ №3". Зобов`язано КНП Яготинська центральна лікарня Яготинської міської ради надати інформацію (відомості) чи були звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікаря психіатра та /або лікаря невропатолога КНП "Яготинська ЦРЛ" ЯРР, якщо такі звернення були, то коли саме та який діагноз йому було встановлено. Зобов`язано КНП "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Яготинської районної ради надати інформацію (відомості) чи були звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікаря психіатра та /або лікаря невропатолога - КНП "ЯЦПМСД" якщо такі звернення були, то коли саме та який діагноз йому було встановлено, а також надати медичну картку ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 26.11.2020 року зобов`язано КНП КОР "ОПНМО" надати інформацію про те, чи звертався за медичною допомогою, чи перебував на лікуванні у цьому закладі ОСОБА_3 якщо так то з яким діагнозом, а також надати копії відповідних медичних документів (витяги з історії хвороби, копію медичної картки).

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 25.08.2021 року змінено неналежного відповідача - Фарбованську сільську раду Яготинського району Київської області належним відповідачем - Яготинську міську раду Київської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №78 від 27.09.2021 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_6 , згідно рішення Вищої ради правосуддя, зроблено повторний розподіл справи та призначено головуючого суддю Кисіль О. А.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.10.2021 дану справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 22.02.2022 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

19.08.2022 року, 24.1.2022 року, 30.05.2023 року від представника позивача адвоката Дворніцького О.Б. надходили клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

19.12.2023 року від адвоката відповідача Корзнікова С.В. надійшли заперечення щодо проведення експертизи.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 19.12.2023 року призначено по даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 11.06.2024 року відновлено провадження по справі, оскільки не було сплати за проведення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі, з огляду на той факт, що позивачка не знала про наявність даного заповіту, та слід враховувати, що не має такого село, яке вказано в заповіті. При цьому, заповіт був зареєстрований не у відповідності до чинного законодавства та відсутній журнал реєстрації даного заповіту. Позивач не зміг оплатити дану експертизу, оскільки це значна сума за проведення даної експертизи. Спадкодавець мав хвороби та лікувався у лікарні. Дана хвороби розвивається певний проміжок часу.

Представник Яготинської міської ради направила заяву про розгляд справи без його участі, при вирішення питання покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи адвокат Корзніков С.В. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та скасувати заходи забезпечення позову, обгрунтовуючи тим, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 викладені у редакції позовної заяви не можуть бути задоволені у повному обсязі виходячи з наступного. Раніше у 2018 - 2020 роках в провадженні Яготинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 382/826/18 за позовом саме ОСОБА_1 до Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області , третя особа ОСОБА_2 « Про визнання заповіту недійсним» , тобто також той самий заповіт визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області 28.07.2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 106, згідно якого на користь ОСОБА_2 заповідано 1 /2 частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим , що при складанні заповіту ОСОБА_3 не міг сам особисто підписати цей заповіт 28.07.2014 року.

За клопотанням представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Корзнікова С.В від 07.12.2021 року ( том2 аркущ 18) яке було задоволено судом разом з клопотанням про виклик свідків ( том 2 аркуш 17) було витребувано та досліджено цивільну справу № 382/826/18 під час розгляду справи № 382/10/20 , в якій беруть участь фактично ті ж самі сторони.

По справі № 382/826/18 за клопотанням саме сторони позивача ОСОБА_1 була призначена судом та проведена судовою експертизою почеркознавча експертиза, згідно висновків якої в категоричній формі було визначено, що оскаржуваний заповіт від 28.07.2014 року було підписано саме ОСОБА_3 .

Після цього стороною позивача було подано новий позов (саме справа № 382/10/20) фактично з аналогічною позовною вимогою про визнання недійсним та скасування заповіту від 28.07.2014 року , але вже на підставі того, що ОСОБА_3 під час укладання цього заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Діюче законодавство України чітко визначає , що якщо позовні вимоги стосуються певних правовідносин то докази, на які посилається позивач у позовній заяві обґрунтовуючи свої позовні вимоги, повинні стосуватися саме цих правовідносин, а не будь яких інших.

Але аналізуючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , зазначені у позовній заяві, всі додатки, які надані до позову та знаходяться у матеріалах справи, можливо зробити грунтовний висновок, що позовні вимоги абсолютно необгрунтовані, додані до позовної заяви письмові докази жодним чином не підтверджують обставини викладені у позовній заяві, не стосуються спірних правовідносин.

Так, дійсно, до позовної заяви надані декілька довідок з медичних установ, згідно яких спадкодавець ОСОБА_3 проходив відповідні обстеження. Але в жодному медичному документі нічого абсолютно не зазначено, що ОСОБА_3 станом на час складання оскаржуваного заповіту від 28.07.2014 року потребував сторонньої допомоги, не кажучи вже про постійну сторонню допомогу. Жодного висновку не має, що він не міг в той період часу самостійно пересуватися немає даних про надання йому будь якої групи інвалідності, проведення комплексного медичного дослідження.

Опікуна спадкодавцю не призначали і немає навіть початих проваджень стосовно призначення опікунів. Всі обставини викладені безпосередньо у позовній заяві від 08.01.2020 року не підтверджені жодним належним до допустимим доказом. Можливо це особиста думка позивача. Але з точки зору діючого законодавства - це припущення, на якому не може базуватися доказова база. Акцентує особливу увагу на тому, що приєднані до справи копії документів (аркуші справи з 115 по 140 ) які стосуються медичної карти ОСОБА_3 не завірені належним чином, і на вимогу суду про надання оригіналів цих документів сторона позивача їх не надала.

Сторона позивача надавала суду клопотання про витребування додаткових доказів. Всі вони були задоволені судом, але відповіді з медичних установ спростовують викладені позивачем у позовній заяві обставини, крім того, вони не стосуються спірного періоду посвідчення заповіту, а саме дати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За клопотанням сторони позивача Яготинським районним судом Київської області ухвалою від 19.12.2023 року була призначена по справі посмертна судово-психіатрична експертиза стосовно того , чи усвідомлював значення своїх дій та міг розумно керувати ними померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 під час складання спірного заповіту від 28.07.2014 року.

Ухвалою від 19.12.2023 року про призначення експертизи витрати за проведення експертизи було покладено на позивача ОСОБА_1 .

Але проведення експертизи було зірвано саме позивачем ОСОБА_1 в зв`язку з не оплатою призначеної експертизи.

Але навіть для проведення належного експертизи для встановлення фактів зазначених в позовній заяві потрібні належні докази, яких позивач не надає.

Акцентує увагу суду, що адвокат Корзніков С.В. подавав заперечення стосовно призначення по справі призначеної ухвалою суду від 19.12.2023 року експертизи (аркуш справи 169).

Зокрема в цих запереченнях було чітко зазначено що : будь яка експертиза , в тому числі і посмертна судово-психіатрична, проводиться на підставі поданих до суду в чітко визначений діючим законодавством України час будь яких доказів (в тому числі документальних) які стосуються предмета доказування.

Сталою практикою українського законодавства, неодноразово підтвердженою чисельними постановами Верховного суду України чітко визначено , що в разі оскарження недійсності заповіту , який склав померлий спадкодавець і призначення по справі посмертних експертиз (тому числі судово-психіатрічної) матеріали справи повинні мати письмові докази медичних установ про стан спадкодавця станом виключно на день та час укладання заповіту.

Матеріали справи № 382/10/20 не мають жодного медичного документу, який стосується визначення будь якого стану здоров`я заповідача ОСОБА_7 під час складання заповіту , а саме 28 липня 2014 року так як заповіт було складено саме 28.07.2014 року.

Крім того, представником третьої особи адвокатом Корзніковим С.В. у судовому засіданні від 19.12.2023 року було зазначено, що станом на той час проведення такого роду експертизи коштує декілька десятків тисяч гривень.

На ньому факті особисто акцентував увагу шановний суд безпосередньо до представника позивача адвоката Дворницького О.Б. ( протокол судового засідання від 19.12.2023 року)

За весь час слухання справи сама позивач ОСОБА_1 не приймала участь у жодному судовому засідання і до суду особисто не приїздила. За інформацією від її представника адвоката Дворницького вона перебуває поза межами України. Жодного гарантійного листа, жодних платежів на депозитний рахунок суду в якості гарантування проведення експертизи , про яку заявив клопотання її представник Свєшнікова Наталія Тимофіївка фактично з 30.05.2023 року до суд не надала.

Тобто гарантій оплати експертизи - в випадку її призначення - не було.

Діюче законодавство України чітко визначає , що сторони судового процесу повинні чітко керуватися норами діючого законодавства України , не зловживати своїми правами.

Вважає, що аналізуючи всі викладені вище факти, сторона позивача протягом багатьох років зловживає своїми правами на час розгляду справи.

Докази, на які посилається позивач у своїй позовній заяві та висновки які особисто сам позивач робить на підставі наданим ним же письмових доказів, не відповідають сталій практиці розгляду цієї категорії справ судовими інстанціями України в тому числі Постановам Верховного Суду України, які обов`язкові для застосування судами України при розгляді справ.

Окремо зазначає, що інша 1/2 частина спірної квартири АДРЕСА_2 належить рідній сестрі третьої особи по справі ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_8 , яка володіє цією часткою квартири за підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх матері ОСОБА_9 , яка була дружиною спадкодавця ОСОБА_3 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Перевіривши матеріали справи, враховуючи думку сторін по справі, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до роз`яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

З показань свідка ОСОБА_10 даних в судовому засіданні вбачається, що вона проживала в одному під`їзді та перебувала в дружніх відносинах зі спадкодавцем, знає його з 1980 року як він одружився. Дружина померла, він не вживав спиртне до дня смерті, був гарним годинниковим майстром. Позивачка приїздила до нього у 2016 році, до цього до нього не їздила. Криків від спадкодавця не чула, був нормальним, сам себе обходив, їсти сам собі варив, поліцію до нього не викликали. На початку 2016 року в нього відключила газ, бо якість дії були з його боку, щось психологічно трапилось, проте до цього часу він себе добре почував. Останнім часом голосно працював у нього телевізор, проте людям будь якого лиха не робив.

З показаньсвідка ОСОБА_11 даних всудовому засіданнівбачається,що вінвсе життя проживу даномубудинку,вона йогознає зіспільного місцяроботи,гарний бувчоловік,спеціаліст усвоїй галузі, пішовна пенсію,був годинниковиммайстром.Після смертідружини,сам живв данійквартирі,до днясмерті тадо 2015чи 2016року самходив, потімпозивачка йогозабрала досебе як поганобуло зістаном здоров`ята буву лікарні.Потім донього почалапісля захворюванняїздити,а до цьогоне їздиладо нього. Раніш третя особа по справі їздила до нього, але останнім часом позивачка. Поліція до нього не приїздила. Як з даною дружиною він одружився, то спиртного не вживав. Біля 2017 року спадкодавець перестав зачиняти квартиру, та був включив газ, тому йому відключили постачання газу, бо сусідка за стіною, боялась, що щось може трапитись. Він сам собі їсти варив, говорили, що психічно захворів, але з ним все було добре, захворів у 2017 році був лежав у лікарні, але потім повернувся і сам і далі проживав, і після захворювання позивачка стала частіше до нього їздити.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області 28.07.2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 106 , на користь ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_2 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.7, том №1).

ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 (а.с.8-10, том №1).

Відповідно до медичних виписок від 24.04.2017 року та 26.04.2017 року ОСОБА_3 пересувається самостійно та потребує постійного стороннього догляду та нагляд лікаря психіатра (а.с.11-12, том №1).

Відповідно до ксерокопії з медичної картки ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у відділенні з 27.12.2014 року по 29.12.2014 року, 13.01.2015 року звертався до лікаря кардіолога та невролога, 03.02.2015 звертався до лікаря невролога, 07.09.2017 року відвідував терапевта. (а.с.91-97, том №1)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.98, том №1)

Згідно відповіді наданої Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська психоневрологічна лікарня №3 "Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за медичною допомогою не звертався, однак міг перебувати на лікуванні в КНП КОР "ОПНМО" (а.с.112, том №1).

Відповідно до копії медичної картки №180 за 2017 рік ОСОБА_3 наданої КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що 11.07.2017 року згідно заяви ОСОБА_3 госпіталізовано до КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" у зв`язку з безсонням та поганою пам`яттю, та встановлено діагноз: "Деменція судинно-атрофічного генезу вираженого ступеню з переважним розладом пам`яті. ОСОБА_3 виписаний з КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" 10.05.2017 року додому у супроводі родичів в задовільному сані з поліпшенням, елементарно себе обслуговує, поведінка впорядкована, потребує постійного стороннього догляду та нагляд психіатра (а.с.116-140, том №1)

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 наданої КНП "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.10.2012 року по 24.10.2012 року з діагнозом В/к ІІІ ак/т глаукома ОS В/к ІІ ак/т глаукома ОД. Ускладнена катаракта оп. Виписаний додому з рекомендаціями ( а.с.142, том №1)

Згідно листа наданого КНП Яготинської міської ради "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" вбачається, що амбулаторна карта ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в закладі відсутня. Пацієнт помер в Дніпропетровській області і там же була видана довідка про смерть, в зв`язку з чим належним чином завірені копії документів щодо звернень ОСОБА_3 надати не можливо (а.с.166, том №1).

Відповідно до листа КНП Київської обласної ради "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання" вбачається, що ОСОБА_3 за наданням медичної допомоги до медоб`єднання не звертався та на лікуванні не перебував (а.с.179, 181, том №1).

До матеріалівсправи додано справу № 382/826/18за позовом ОСОБА_1 до Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, та відповідно до ухвали суду від 21.12.2019 року справу залишено без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (стаття 1234 ЦК України).

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абзац 1 частини другої статті 1247 ЦК України).

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису (частина друга статті 209 ЦК України).

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу (частина третя статті 1247 ЦК України).

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 20.07.2022 року у справі №461/2565/20, який окрім того вказав наступне: «за загальним правилом, нотаріальне посвідчення такого правочину як заповіт в Україні здійснюється нотаріусом; право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права; свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача; свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання; кваліфікація заповіту як нікчемного із мотивів розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується у частині першій статті 1257 ЦК України, порушить принцип свободи заповіту. За відсутності дефектів волі та волевиявлення заповідача при складанні і посвідченні заповіту кваліфікація останнього як нікчемного з підстав, що прямо не передбачені ані цією статтею, ані взагалі нормами глави 85 ЦК України, по суті скасовує вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту у зв`язку з його смертю. Тільки у разі наявності фізичних вад у заповідача, які позбавляють його можливості прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається лише при свідках. І саме в цьому разі недотримання такої вимоги щодо порядку посвідчення заповіту відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України має наслідком нікчемність заповіту».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2022 року в справі № 369/1913/17 (провадження № 61-12004св21) вказано, що: «право на заповіт може бути реалізоване протягом всього життя особи і включає як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну, скасування. Усі наведені правомочності заповідача у сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є здійсненням свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Здійснення права на заповіт не пов`язується законом з місцем проживання та перебування заповідача».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) вказав, що підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними. Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України: від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12 та від 17 вересня 2014 року у справі № 6-131цс14. Такі правові висновки є незмінними. У постановах Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 404/4956/15-ц (провадження № 61-1294св18), від 25 липня 2018 року у справі № 416/13806/14 (провадження № 61-33508св18), колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також виходила з того, що підставою для визнання правочину недійсним згідно зі статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Так, представником позивача було позов обгрунтовано, тим, що спадкодавець під час складання заповіту не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, проте в судовому засіданні зазначив додаткову обставину щодо визнання заповіту не дійсним, а саме відсутність села на території України, що є місце народження спадкодавця вказаним у заповіті, проте доказів не надав та фактично усно доповнив підстави позову під час розгляду справи по суті, а самі під час судових дебатів, тому суд не приймає до уваги дану підставу позову.

Оскільки позивачем не було здійснено проплати за експертизу, та клопотання щодо призначення експертизи було ініційовано саме представником позивача та відсутність висновку експертизи не дає можливості суду встановити чи міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними спадкоємець і, що в даному випадку не може підтверджуватися іншими засобами доказування, як і не надано було доказів, що заповіт не був внесений до відповідного реєстру, обгрунтування щодо хворобливого стану здоров`я спадкодавця станом 2014 рік не підтверджений наявними матеріалами справи, тому з врахуванням викладеного позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають в повному обсязі, то судовий збір, сплачений позивачем за вказані вимоги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 78-79, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст.1233, 1234, 1247, 1257, 209 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргиусіма учасникамисправи,після проголошенняповного рішення 17 лютого 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.02.2025 року.

Суддя Кисіль О. А.