Ухвала

від 17.02.2025 по справі 695/649/25

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/649/25

номер провадження 2-о/695/73/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Бондаренка Сергія Вікторовича, заінтересована особа Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 адвокат Бондаренко С.В. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановленихЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 3ст. 42 ЦПК Україниу справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Процесуальний статус Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) у поданій заяві представник визначає як «інша особа», що прямо суперечить ч. 3ст. 42 ЦПК України.

Крім того, з роз`яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути й інші особи. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.

Суд роз`яснює, що до заінтересованих осіб віднесено: 1) осіб, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню; 2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту. Саме ці групи заінтересованих осіб залучаються до участі у справах окремого провадження.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, залучення цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб`єктивних прав у зв`язку із встановлюваним судом фактом.

Зважаючи на викладене, визначаючи коло заінтересованих осіб у даній справі, заявнику належить виходити саме з цих положень. Отже, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.

Натомість у заяві не зазначено всіх заінтересованих осіб, а саме спадкоємців майна померлого (у випадку наявності) чи відповідної територіальної громади.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на посаді водія гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

Верховний Суд у постанові від 10.07.2024 року по справі № 686/11198/22 (провадження № 61-4913 св 24) зазначив, що під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця, тобто оголошення померлим або визнання його безвісно відсутнім, не в усіх випадках заявники зазначають як заінтересованих осіб Міністерство оборони України або відповідну військову частину, які беруть участь у таких справах із метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Тому суду, залежно від установлених обставин, необхідно залучати до участі у таких справах Міністерство оборони України або відповідні військові частини з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання у судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім`ї грошового забезпечення.

Керуючись правовою позицією, висловленою Верховним Судом, враховуючи, що рішення у даній справі (в встановлення факту смерті) може стосуватися обов`язку Міністерства оборони України виключити особу зі списків особового складу військової частини, суд вважає за необхідне зазначити, що заінтересованою особою в даній справі має також бути Міністерство оборони України.

Відповідно до ч. 1ст. 177 ЦПК Українипозивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43 цього Кодексу.

Таким чином, заявник має визначитись із колом заінтересованих осіб та надати суду примірник заяви разом із доданими до неї документами у відповідній кількості.

Відповідно до ч. 2ст.46ЦК України - фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Верховний Суд наголосив на необхідності відмежування оголошення особи померлою і встановлення факту смерті, перш за все з огляду на сутнісну відмінність підстав. Складність відмежування цих конструкцій зумовлена досить близьким текстуальним викладом змісту відповідних правових норм, зокрема ч. 1 та ч. 2ст. 46 ЦКУкраїни та п. 9 ч. 1ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що наведені заявником обставини дають можливість припускати загибель особи, а не прямо свідчити про її загибель, пропоную представнику заявника уточнити вимоги заяви, оскільки відповідно до закону наведені обставини можуть бути підставою для оголошення особи померлою.

До того ж, особливістю визнання фізичної особи померлою (фактично припущення про смерть цієї особи) є передбачені законом правові наслідки появи такої особи (ст. 48 ЦК України), тоді як встановлення факту смерті фізичної особи таких наслідків не передбачає.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд звертає увагу, що мета заяви визначена представником заявника як «реєстрація смерті та отримання свідоцтва про смерть.

Однак, ч. 1ст. 293 ЦПК Україничітко встановлює, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем, заявник має чітко зазначити які саме права вона має за мету реалізувати за допомогою встановлення факту, про який просить.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про неможливість відкриття провадження за заявою про встановлення факту смерті та надає заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст.4,175,177,185, 294, 306,317 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

заяву представника ОСОБА_1 адвокатаБондаренка СергіяВікторовича,заінтересована особа Золотоніськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Золотоніськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),про встановленняфакту смертізалишити безруху.

Запропонувати заявнику усунути зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.М. Ушакова