Ухвала

від 17.02.2025 по справі 752/22466/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22466/24

Провадження № 2-др/752/28/25

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» - Сімейка Артура Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», третя особа: голова Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» Косенко Ірина Олександрівна про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ЖБК «Темп-11», третя особа: голова ЖБК «Темп-11» Косенко І.О. про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

07.01.2025 року та 10.01.2025 року представник ЖБК «Темп-11» - Сімейко А.М. звернувся до суду із заявами про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, посилаючись на те, що у відзиві ним ставилося питання про стягнення таких витрат на суму 7 000,00 грн і надані докази на понесення відповідних витрат.

13.01.2025 року від позивача до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить залишити без розгляду заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою судді від 24.10.2024 року відкрито провадження в указаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 40).

21.11.2024 року до суду від ЖБК «Темп-11» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому представник Сімейко А.М. просить у задоволенні вказаного позову відмовити та стягнути з позивача судові витрати в розмірі 7 000,00 грн на оплату професійної правничої допомоги (а.с.49-52).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником ЖБК «Темп-11» надано: Договір про надання правничої допомоги від 18.11.2024 року, платіжну інструкцію № 705 від 19.11.2024 року на суму 7 000,00 грн (а.с. 53,54).

Ухвалою суду від 25.11.2024 року вказану позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 62).

Відповідно до вимог ч. 1, 3, 4, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Аналіз норм ст. 270 ЦПК України дає достатні підстави стверджувати про те, що додаткове рішення може бути ухвалене лише за наявності прийнятого у справі рішення.

Судовий акт у формі рішення в розумінні п.2 ч.1 ст.258 ЦПК України в указаній справі не приймався.

Відтак, у зв`язку з тим, що рішення в указаній справі не приймалося, а розгляд справи закінчився залишенням позовної заяви без розгляду про що постановлена відповідна ухвала 25.11.2024 року, тому в зв`язку з відсутністю правових підстав, передбачених ст. 270 ЦПК України, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.

При цьому, згідно ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного тлумачення положень ч.ч. 5,6 ст.142, ч. 9 ст.141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року в справі №521/3011/18.

Згідно роз`яснень п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останній повинен довести, що позовну заяву залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до вищевказаних норм, сам по собі, факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача, за відсутності факту його необґрунтованих дій, не є достатньою правовою підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію понесених ним витрат.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, який він вправі реалізовувати з метою свого захисту в порядку ст. 4 ЦПК України.

Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Право позивача відмовитися від позову, чи від частини позовних вимог або ставити питання про залишення позовної заяви без розгляду також є безумовним правом позивача. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

В цьому випадку, суд не встановив, а представник відповідача не доводив фактів зловживання процесуальними правами зі сторони позивача, не застосовував до нього будь-яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання процесуальними правами.

Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суду постановах:від 26.09.2018 року в справі №148/312/16-ц,від 14.01.2021року в справі №521/3011/18,від 18.09.2023 року в справі № 711/64/23.

Заяви представника відповідача з вимогою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу не містять доводів необґрунтованості дій позивача, що виключає стягнення такої компенсації.

При цьому, сам факт звернення позивача до суду мав на меті захист порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та вважатися необґрунтованими і тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені ЖБК «Темп-11» витрати на правову допомогу.

Крім того, витрати на правову допомогу виникли в ЖБК «Темп-11» не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації ЖБК «Темп-11» своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву.

А тому, суд дійшов висновку, що представником ЖБК «Темп-11» не вказано, які дії позивача в ході розгляду справи необхідно вважати необґрунтованими та в чому їх прояв, тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись, ст. ст. 133, 141,142, 257, 258-261, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви представника Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» - Сімейка Артура Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11», третя особа: голова Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» Косенко Ірина Олександрівна про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.С. Хоменко