Справа №:755/6611/24
Провадження №: 2/755/4570/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку,
в с т а н о в и в:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» (далі - ОСББ «Аболмасова, 3») звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку в сумі 3896 грн. 15 коп., сплаченний судовий збір у розмірі 3028 грн., а також витрати на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . З метою обслуговування, ремонту і реконструкції цього будинку та утримання прибудинкової території створено ОСББ «Аболмасова, 3». Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 08.11.2023 року були прийняті наступні рішення, зокрема, затверджено суму внеску на обслуговування будинку у розмірі 8,88 грн/м2 (п. 3.1. Протоколу); затверджено внесок до резервного фонду у розмірі 1 грн/м2 (п. 3.2. Протоколу); затверджено внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,5 грн/м2 (п. 3.3. Протоколу); затверджено пропорційне відшкодування фактичних видатків на загальнобудинкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку (п. 3.4. Протоколу). Таким чином, відповідачі як співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані сплачувати належні внески і платежі на утримання багатоквартирного будинку. У зв`язку із невиконанням свого обов`язку за останнім утворилась заборгованість у розмірі 3896,15 грн., яка підлягає стягнення в судовому порядку.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідачу ухвалу про відкриття провадження разом з доданими до неї додатками направлено на адресу зазначену у позові.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
ОСОБА_2 до суду направив відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що не погоджується, що має перед Позивачем зазначену в позові заборгованість, що за особовим рахунком ОСОБА_1 складає 3896 грн. 15 коп. за начебто не сплату за переліком невідомих необґрунтованих і без посилання на чинні нормативно-правові акти України, а тому не незрозумілих відповідачу обов`язкових внесків та платежів на начебто утримання багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Безпідставно стверджуючи, що для створення ОСББ було здійснено проведення в законному порядку, начебто установчих зборів об`єднання співвласників будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в якому знаходиться 137, квартир, відбулося начебто 28.11.2023 року, при цьому не надаючи суду належних доказів. Не надані докази, що ініціаторами зборів об`єднання співвласників будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , були належним чином надані проекти рішень та розрахунків до питань порядку денного установчих зборів для належного розуміння співвласниками будинку суті питань, які виникають та ставилися при підготовці до зборів. Невиконання ініціаторами, начебто установчих зборів об`єднання співвласників будинку по АДРЕСА_1 свідчить про відсутність легітимності створення та реєстрації об`єднання співвласників будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і взагалі законних підстав звертатися до суду із таким позовом до відповідача. Позивач не надав суду доказів того, що документ, бездоказово названим ним «Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 дає йому право посилатися на те, що це протокол і прийняті там рішення відомі співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Оскільки позивачем не надано жодного належного доказу, що установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 вважає, що відсутні законних підстави щодо наявності у відповідача заборгованості в розмірі 3896 грн. 15 коп.
Представником ОСББ «Аболмасова 3» було подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач не уважно ознайомився з позовною заявою та документами, що додані до позовної заяви, а тому невірно зрозумів предмет та підстави заявленого позову. Питання дотримання законності під час підготовки та проведення установчих зборів ОСББ «Аболмасова 3» не є предметом цього спору. Більше того, починаючи з моменту державної реєстрації створення ОСББ «Аболмасова 3» і до теперішнього часу відсутній взагалі будь-який судовий спір з питання створення ОСББ «Аболмасова 3». Жодна юридична особа або фізична, в тому числі відповідач не зверталися до суду з жодною заявою до суду з питань створення ОСББ. В той же час до позовної заяви долучено копію протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, щ обули проведені 28.10.2023 року, копія статуту позивача, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджують факт реєстрації позивача 08.11.2023 року, номер запису 1000671020000037301. У відзиву відповідач взагалі не обґрунтував, яким чином обставини, зазначені в цьому пункті відзиву мають відношення до предмету спору. В Пункті 5-8 відзиву відповідач знову висловлює свою незгоду з порядком підготовки та проведення 28.10.2023 року установчих зборів ОСББ «Аболмасова,3» не є предметом цього спору. Більше того, сама по собі незгода одного із співвласників з результатами проведених зборів не є підставою для звільнення співвласника від передбачених ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» обов`язків співвласника, зокрема обов`язку виконувати рішення статутних органів. В пунктах 12-14 відзиву на позов відповідачем відсутність у позивача підстав стверджувати про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, проте відповідачем та його представник мабуть неуважно ознайомились як з текстом позовної заяви, так і долученими до неї документами, оскільки до позовної заяви долучено протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, щ обули проведені 28.10.2023 року (дата складання протоколу 08.11.2023) і саме в тексті цього протоколу і зазначено про прийняття за установчих зборах зокрема наступних рішень: затверджено суму внеску на обслуговування будинку у розмірі 8,88 грн./м2; затверджено внесок до резервного фонду у розмірі 1 грн./м2; затверджено внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,5 грн./22; затверджено пропорційне відшкодування фактичних видатків на загальнообов`язкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку; затверджено Правила проживання в будинку, а тому викладено у відзиву позиція є необґрунтованою та такою, що спростовується доданими до позовної заяви документами. Предметом позову є стягнення заборгованості по оплаті послуг, по утриманню багатоквартирного будинку, сплата за внески резервного фонду, водозабезпечення будинку - це заборгованість по обов`язковим внескам, розмір яких затверджений установчими зборами співвласників та рішення яких обов`язкове для виконання усіма співвласниками.
Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що ініціаторам, а тепер членами правління ОСББ, свідомо до цього часу не надано співвласникам повідомлення в т.ч. і відповідачу, відповідно припису ч. 27 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Також зазначив, що в черговий раз звертає увагу, що не відмовляється від сплати за послуги та обов`язкові платежі. Просто позивач не виконав свої обов`язки і не надав відповідачу належні документи, а тому у позивача немає підстав щось вимагати від відповідача до тих пір, поки він не виконає свої, встановлені Законом перед співвласниками багатоквартирного будинку, в т.ч. і обов`язки перед відповідачем, щоб в того були підстави розуміти дії відповідача і встановлені ним розмірі плати. Ні в позові, ні у відповіді на відзив, позивач не надав суду доказів виконання позивачем вимог Закону про повідомлення відповідача про вищезазначене. Тобто позов має 2 основні причини для відмови: процесуальна не надані докази отриманих голосів співвласників (підписів) осіб що голосували чи повинні були голосувати за рішення ОСББ та законності цих записів, щодо наявності підписів. Матеріальна - не надана калькуляція так званого внеску на обслуговування будинку», за що по цьому пункту мають платити, тому просить позивачу відмовити в повному обсязі.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлено, згідно Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 від 28.10.2023 року (дата проведення зборів), протокол від 08.11.2023, було прийнято рішення про створення ОСББ «Аболмасова, 3».
ОСББ «Аболмасова, 3» діє на підставі Статуту, який затверджено Установчими зборами ОСББ «Аболмасова, 3» (від 28.10.2023, протокол від 08.11.2023).
Згідно Статуту ОСББ «Аболмасова, 3» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання і використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Як вбачається з протоколу установчих зборів ОСББ «Аболмасова, 3» від 28.10.2023 (дата проведення зборів, дата складання протоколу - 08.11.2023), співвласниками були прийняті наступні рішення, зокрема:
-затверджено суму внеску на обслуговування будинку у розмірі 8, 88 грн/м2 (п. 3.1. Протоколу);
-затверджено внесок до резервного фонду у розмірі 1 грн/м2 (п. 3.2. Протоколу);
-затверджено внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,5 грн/м2 (п. 3.3. Протоколу);
-затверджено пропорційне відшкодування фактичних видатків на загальнобудинкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку (п. 3.4. Протоколу);
-затверджено Правила проживання в будинку (п. 4.2. Протоколу).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво-, або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного закону:
- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.
З інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за відповідачем, ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що установчими зборами ОСББ «Аболмасова, 3» від 28.10.2023 року (дата складання протоколу від 08.11.2023року) було прийнято рішення щодо затвердження переліку, розмірів і порядку сплати внесків і платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень та правила проживання в будинку.
Розділом ІІ «Правила користування спільним майном в багатоквартирному будинку та порядок сплати обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку» Правил проживання в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 визначено, що до обов`язкових щомісячних внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку відноситься:
-сплата внеску на обслуговування будинку;
-сплата внеску до резервного фонду;
-сплата внеску до ремонтного фонду;
-сплата пропорційного відшкодування фактичних видатків на загальнобудинкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку.
Згідно довідки про стан заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 , станом на 01.04.2024 року в загальному розмірі 3896,15 грн., що включає в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території - 2945,15 грн., ремонтний фонд - 165,83 грн., резервний фонд - 331,66 грн. та компенсація за електроенергію для функціонування спільного майна - 453,51 грн.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.
Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.
Судом встановлено, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , де створено ОСББ «Аболмасова, 3».
Отже, на відповідача покладається обов`язок щодо сплати всіх внесків у строки та розмірах, які затверджені протоколами загальних зборів.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів виклику відповідачем позивача, як управителя, для перевірки якості надання послуги та складення відповідного акта-претензії між сторонами у порядку, визначеному вищевказаними правилами.
Згідно ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Таким чином, нарахування стосуються не квартири відповідача, а загальнобудинкових місць, тому доводи стосовно відключень не є предметом дослідження в рамках даної справи.
Позивачем було надано довідку заборгованості, натомість, відповідачем не надано свого контррозрахунку, заперечень щодо спростування наданої позивачем заборгованості.
Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що позивачем вірно нараховані суми, відповідно до затверджених тарифів, з урахуванням загальної площі приміщення відповідача.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСББ «Аболмасова 3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача ОСББ «Аболмасова, 3» - адвокатом Купченком В.В., до матеріалів справи долучено: Договір про надання правничої допомоги від 01.01.2024 № 01/01/24-01, укладений між ОСББ «Аболмасова, 3» та Адвокатським об`єднанням «Івашкова, Купченко і партнери», в особі керуючого партнера Купченка В.В.; акт №1 виконаних робіт від 15.04.2024; додаткову угоду від 01.04.2024 № 1 до Договору № 01/01/24-01 про надання правничої допомоги від 01.01.2024.
Відповідно до Акту від 01.04.2024 № 1, сума за надані послуги складає 5 000,00 грн.
Згідно платіжної інструкції від 01.05.2024 № 61 ОСББ «Аболмасова, 3» сплатило за Договором від 01.01.2024 № 01/01/24-01 витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Жодних заперечень з приводу заяви представника позивача ОСББ «Аболмасова, 3» - адвоката Купченка В.В., про відшкодування витрат на правову допомогу відповідачі до суду не направлені.
Враховуючи викладене вище а також той факт, що судом позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСББ «Аболмасова, 3» витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 319, 322, 625 ЦК України, статтями 1, 4, 12, 13, 14, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 10, 12, 20, 22, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» заборгованість за несплату обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку в загальному розмірі 3896 (три тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 17.02.2025 року.
Учасники справи:
Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3», код ЄДРПОУ 45196700, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, Андрія Аболмасова, 3;
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.О. Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125199301 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні