Рішення

від 17.02.2025 по справі 761/45667/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45667/24

Провадження № 2/761/4060/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Борейко Максим Валерійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 року на адресу суду надійшла вказана позовна заява.

В своїх вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 19 168,40 грн, стягнуті в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №76786, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості в сумі 48 652,92 грн.

На підставі даного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Борейком М.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та здійснювались виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого напису і стягнення з позивача заборгованості.

Під час примусового виконання виконавчого напису з позивача стягнуто 19 168,40 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 року (справа №761/28686/23) виконавчий напис №76786 від 01.06.2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку із зазначеним, стягнуті в межах виконавчого провадження грошові кошти є безпідставно набутими, тому позивач на підставі положень статті 1212 ЦК України звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2024 року було відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику сторін.

Відповідач після отримання 16.01.2025 року копії позову з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі, своїм правом не скористався, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №76786, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості в сумі 48 652,92 грн.

На підставі даного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Борейком М.В. від 21.07.2022 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Крім того, постановою приватного виконавця від 08.05.2023 року було звернуто стягнення на доходи, які позивач отримує в АТ "Фармак".

З довідки АТ «Фармак» №729 від 30.09.2024 року вбачається, що в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» із заробітної плати ОСОБА_1 було утримано 19 168,40 грн.

При цьому, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 року (справа №761/28686/23) виконавчий напис №76786 від 01.06.2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Отже, визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів відповідно до статті 1212 ЦК України.

Такі висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, тому суд вважає, що оскільки відпали правові підстави для набуття ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» коштів в розмірі 19 168,40 грн, примусово стягнутих за виконавчим написом, оскільки останній визнаний таким, що не підлягає виконанню, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 1212 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (код ЄДРПОУ 40199031, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, оф. 405), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Борейко Максим Валерійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 19 168 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 40 копійок та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула