Рішення

від 17.02.2025 по справі 120/9857/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2025 р. Справа № 120/9857/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Левітек" про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов від Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Левітек".

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно картки особового рахунку платника податків за ним рахується податковий борг у сумі 40 712,55 грн.

Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати самостійно задекларованих та донарахованих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов?язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими деклараціями від 17.01.2024 року, 18.04.2024 року, податковим повідомленням - рішенням №0190840406 від 24.05.2024 року.

З метою погашення податкового боргу, відповідачу надсилалась податкова вимога №0006889-1302-0232 від 06.03.2024 року.

Втім, через несплату податкового боргу у визначені законом строки, контролюючим органом прийнято рішення №15 від 06.03.2024 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України позивачем направлено повідомлення щодо виділення майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Левітек".

13.06.2024 року податковим керуючим Ігнатовою С.А. складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №63 від 13.06.2024 року.

Проте, вказана заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 30.07.2024 року направлене відповідачу на адресу зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань (21030, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд.77, кв.10). Однак, дане поштове відправлення відповідачем отримано не було, та до суду 09.08.2024 року повернувся не вручений конверт з вмістом із відміткою поштового зв`язку про причину повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

За таких обставин, відповідно до положень п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.07.2024 року вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений КАС України.

У строк, визначений положеннями КАС України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Тому суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив.

ТОВ "Левітек" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області.

Відповідно до довідки про суму податкового боргу за відповідачем станом на 25.07.2024 року рахується податкова заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб - 40 712,55 грн., який складається з основного платежу - 39 906,12 грн., штрафної санкції - 803,76 грн., пені - 2,67 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку та податковими деклараціями від 17.01.2024 року, 18.04.2024 року, податковим повідомленням - рішенням №0190840406 від 24.05.2024 року.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ю" №0006889-1302-0232 від 06.03.2024 року на суму 45 709,89 грн.

Втім, через несплату податкового боргу у визначені законом строки, контролюючим органом прийнято рішення №15 від 06.03.2024 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України позивачем направлено повідомлення №8386/6/02-32-13-03-17 від 06.03.2024 року щодо надання ТОВ "Левітек" необхідних документів для складання акту опису майна у податкову заставу на суму податкового боргу. Однак, вказане повідомлення залишилось без реагування, витребувані документи відповідач у визначений термін не надав.

13.06.2024 року податковим керуючим складено Акт відмови платника податку від опису майна у податкову заставу №63 від 13.06.2024 року.

Вказані обставини слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В силу вимог статті 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Судом встановлено, що станом на 25.07.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 40 712,55 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних положень закону позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №0006889-1302-0232 від 06.03.2024 року на суму 45 708,88 грн.

Доказів оскарження або відкликання цієї вимоги суду не надано.

Втім, з моменту виставлення податкової вимоги і станом на день розгляду справи, податковий борг не погашений, що під час розгляду справи теж не спростовано.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на податкові органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 40 712,55 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях ТОВ "Левітек" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов?язань платника податків, погашення податкового боргу), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийнято рішення №15 від 06.03.2024 року про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.

На виконання вимог статті 20 Податкового кодексу України, позивачем направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу №8386/6/02-32-13-03-17 від 06.03.2024 року, однак такі документи не надано, про що податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову застав №63 від 13.06.2024 року. Зазначене є перешкодою для здійснення опису майна та, відповідно, виконанню податковим керуючим своїх повноважень.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а також те, що податкового керуючого не допущено до опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Левітек" (21030, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд.77, кв.10, код ЄДРПОУ 45289915) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 40 712,55 грн. (сорок тисяч сімсот дванадцять гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Левітек" (21030, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд.77, кв.10, код ЄДРПОУ 45289915) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд.7, код ЄДРПОУ 44069150)

Відповідач: ТОВ "ЛЕВІТЕК" (21030, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд.77, кв.10, код ЄДРПОУ 45289915)

СуддяКомар Павло Анатолійович