Рішення

від 17.02.2025 по справі 200/7512/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року Справа№200/7512/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2024 р. та повторно поданою заяви від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, як особі яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту»;

- зобов`язати відповідача в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2024 р. та повторно подану заяву від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту», про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та внести відповідні дані в електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наразі він є здобувачем освіти за денною формою навчання у відокремленому структурному підрозділі «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля». На підставі даних, що містяться в Єдиній державній базі з питань освіти, ОСОБА_1 поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

31.08.2024 року з метою реалізації свого права на надання відстрочки від призову від військової служби під час мобілізації (як такого, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 особисто засобами поштового зв`язку направив заяву (за формою, визначеною у додатку 4 вказаної постанови) про оформлення та надання вищевказаної довідки на відстрочку з довідкою про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отриманого ОСОБА_1 у відділенні «Укрпошти», вказану заяву було отримано посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) 03.09.2024 року.

Проте, в порушення п. 60 Порядку до Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року ОСОБА_1 14.09.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано інформаційний лист (Вих. № 4880 від 04.09.2024 року), в якому було вказано, що для подальшого вирішення питання йому необхідно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зауважено, що ОСОБА_1 необхідно особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4 (зі змінами в редакції постанови КМУ від 16.08.2024 року № 930), до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. При цьому не було надано ані довідки на відстрочку (визначеною додатком 6 Порядку), ані повідомлення про відмову з зазначенням причин відмови (за формою визначеною у додатку 7 вказаному Порядку).

Вважає бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача протиправною, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Станом на день розгляду даної справи від відповідачів до суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року залучено до участі у справі № 200/7512/24 у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_2 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 серпня 1998 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

31.08.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив заяву про оформлення та надання довідки на відстрочку від призову від військової служби під час мобілізації (як такого, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з довідкою про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Просив про результати розгляду заяви та прийняте рішення повідомити його по телефону, шляхом надсилання на його електронну адресу та письмово направити довідку на за адресою, зазначеною у заяві.

До вищезазначеної заяви ним були додані наступні завірені копії: копія паспорту ОСОБА_1 , копія довідки ІПН ОСОБА_1 , довідка здобувача освіти ОСОБА_1 сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, наказ про зарахування здобувача освіти ОСОБА_1 №133 від 29.07.2024 року з додатком про зарахування на навчання.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказану заяву було отримано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) 03.09.2024 року.

Листом від 04.09.2024 року вих. № 4880 ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено позивача про те, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу необхідно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зауважено, що ОСОБА_1 необхідно особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4 (зі змінами в редакції постанови КМУ від 16.08.2024 року № 930), до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

20.09.2024 року на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив заяву про оформлення та надання довідки на відстрочку від призову від військової служби під час мобілізації (як такого, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з довідкою про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Просив про результати розгляду заяви та прийняте рішення повідомити його по телефону, шляхом надсилання на його електронну адресу та письмово направити довідку на за адресою, зазначеною у заяві.

До вищезазначеної заяви ним були додані наступні завірені копії: копія паспорту ОСОБА_1 , копія довідки ІПН ОСОБА_1 , довідка здобувача освіти ОСОБА_1 сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, наказ про зарахування здобувача освіти ОСОБА_1 №133 від 29.07.2024 року з додатком про зарахування на навчання, юридична консультація (правовий висновок) адвоката Марченко А,М. (Вих.№2 від 17.09.2024 року).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказану заяву було отримано ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ) 24.09.2024 року.

Листом від 25.09.2024 року вих. № 5110 ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої долаються документи, що підтверджують право на відстрочку або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. З метою належного розгляду та прийняття рішення, заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку подаються особисто.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду його заяв від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби.

За вимогами ст.1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, у тому числі, проходження військової служби.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Приписами ч. 1-3, 5, 7, 10 ст.1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

У відповідності до ч.1, 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Суд звертає увагу, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст.23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином і на час звернення позивача до відповідача та наразі саме до повноважень районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить обов`язок прийняття рішення про відстрочку від призову ( позитивне або відмова).

Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Як встановлено судом з наявних у справі доказів, ІНФОРМАЦІЯ_7 фактично не розглянуто по суті заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»як особі, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та не прийнято за результатами такого розгляду вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмову в її наданні.

Суд зауважує, що відповідач - до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цих заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в цьому, адже відстрочка/відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення.

Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Разом з цим, відповідач у відповідь на заяви позивача від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив йому листи від 04.09.2024 року вих. № 4880 та від 25.09.2024 року вих. № 5110, що в свою чергу на переконання суду є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер та не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки, що також не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.

Таким чином, у даних правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зауважує, що предметом даного позову не є встановлення наявності у позивача права на відстрочку, не розглядається питання документального підтвердження такого права, не є предметом даного позову оскарження відмови відповідача у наданні позивачу відстрочки, в рамках даної справи оскаржується саме бездіяльність відповідача, щодо неналежного розгляду заяви позивача та не прийняття відповідного рішення про надання відстрочки, або про відмову у наданні відстрочки відповідно до Додатку 7, Постанови № 560 в редакції на момент подання заяви позивачем.

Стосовно необхідності особистого прибуття позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

«Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пп. 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом встановлено, що позивачем особисто, тобто за його підписом, через засоби поштового зв`язку направлялись відповідачам заяви від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не ставить під сумнів, що заява позивача була підписана позивачем особисто.

Отже, на думку суду, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) заяви з відповідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той же час, обов`язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожним у спірних правовідносинах, враховуючи, що ані положення Закону № 2232-ХІІ, ані положення Порядку № 560 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяв позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву від 31.08.2024 р. та повторно подану заяву від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту», про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Аналіз вказаної норми Порядку №560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов`язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією.

Відповідач, не вивчав і не надавав оцінку підставам та документам, що додані до заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації напідставі пункту першого частини третьоїстатті 23 Закону №3543-XIIта не здійснював перевірку відомостей за допомогою відповідних публічних електронних реєстрів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача 2 розглянути заяву позивача від 31.08.2024 року та заяву від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту», про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягають, оскільки такі дії належать до виключної компетенції відповідача за наслідками розгляду заяви.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести відповідні дані в електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», суд зазначає, що наразі відповідач не розглянув заяву позивача від 31.08.2024 року та заяву від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прийняв відповідне рішення, а тому вимога про внесення відповідних даних в електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», є передчасною. Крім того, захисту підлягають лише порушені права, проте на теперішній час вказана вимога спрямована на майбутнє.

За таких обставин, враховуючи на обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, як особі яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви позивача від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС Українипринцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зіст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3ст.139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та, оскільки права позивача були порушені відповідачами, тому на користь позивача необхідно стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями6,9,14,72,73,77,90,241,250,257 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, як особі яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) розглянути заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 31.08.2024 року та від 20.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 17 лютого 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров