Ухвала

від 17.02.2025 по справі 240/3767/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/3767/25

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирській області про накладення штрафу від 17 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні №75576299.

Також заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду, оскільки 25 жовтня 2024 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 надійшла оскаржувана постанова, яку було протягом 10 днів з моменту отримання оскаржено її до суду. Однак, у зв`язку з відсутністю фінансування щодо сплати судового збору до суду також було подано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат. Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року у справі №240/21725/24 позовну заяву частини було залишено без руху, зокрема через несплату судового збору та визначено усунути зазначені недоліки протягом 10 днів. Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року у справі №240/21725/24 клопотання про відстрочення сплати судового збору було відхилено, а позовну заяву повернуто. У грудні 2024 року та січні 2025 року за адресою забезпечувального фінансового органу вищого рівня надіслано розрахунок потреби у коштах за КЕКВ 2800, у тому числі й для сплати судового збору за подання цієї позовної заяви. Станом на 03 лютого 2025 року кошти на рахунках частини за КЕКВ 2800 були відсутні, проте вже 04 лютого 2025 року від забезпечувального фінансового органу вищого рівня надійшло відповідне фінансування, тому 10 лютого 2025 року судовий збір за подання цієї позовної заяви сплачено.

Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлюється десятиденний строк.

Дослідивши доводи клопотання, суд уважає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, несвоєчасною сплатою судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Так, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, зацікавлена особа, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, суд зауважує, у постанові від 15 червня 2019 року у справі №804/1274/18 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 640/5229/19, від 27 травня 2021 року у справі № 540/493/19, від 10 червня 2021 року у справі № 320/2061/20.

Окрім того, суд указує, що позивач отримавши 04 лютого 2025 року фінансування на оплату судового збору, лише 10 лютого 2025 року здійснив оплату такого збору, тобто аж через 6 днів, ураховуючи, що строк звернення до суду з указаними позовними вимоги всього 10 днів, що також підтверджує неналежне користування останнім своїми процесуальними правами.

Суд зауважує, що недоліки в організації роботи, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку та доказами на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до суду.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.

Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) в електронній формі.

Роз`яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.

Роз`яснити сторонам, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, а також у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис