Ухвала

від 17.02.2025 по справі 260/8843/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/8843/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Дочірнього підприємство "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор", про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємство "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 призначених відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 8706,58 грн.

Ухвалою судді від 06.01.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.01.2025 року до суду надійшла заява представника ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", зі змісту якої, 12.12.2024 року Господарським судом Закарпатської області відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зайцева Дмитра Сергійовича.

В контексті наведеного, судом встановлена необхідність передачі адміністративної справи № 260/8842/24 до Господарського суду Закарпатської області для її розгляду в межах справи про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статей 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

В даному ж випадку, спір, який є предметом даного позову, зумовлений тим, що в порушення приписів Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" у 2024 році не забезпечило відшкодування Головному управлінню пенсійного фонду України в Закарпатській області витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 8706,58 грн.

З урахуванням наведеного, позивач звертається до суду з позовом про стягнення з ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" заборгованості в загальній сумі 8706,58 грн.

Разом із тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2024 року у справі № 907/985/23 щодо Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України відкрито провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Зайцева Дмитра Сергійовича.

Отже, статтею 7 КУзПБ як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з контролюючими органами, в даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

У справі, що розглядається, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулось з позовом до ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" про стягнення заборгованості, тобто даний спір стосується майнових вимог боржника (в господарській справі № 907/985/23).

З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Закарпатській області та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що КАС України не встановив порядку передачі адміністративних справ господарському суду у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Між тим, висновок суду про необхідність передачі справи на розгляд господарському суду ґрунтується на наступному.

Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності пізніше Кодексу адміністративного судочинства та по новому визначив підсудність справ, в яких стороною є боржник у справі про банкрутство.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у даному провадженні за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 року у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 року у справі № 334/5073/19, від 21.09.2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) та інших.

З огляду на обставини здійснення щодо відповідача провадження у справі про банкрутство, а також на висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.09.2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), які мають враховуватися судом при розгляді цієї справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підвідомчість цього спору, слід визначати із застосуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України".

При цьому, суд також враховує, що діяльність філій та представництв, як відокремлених структурних підрозділів не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах, при цьому всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію (відокремлений структурний підрозділ).

Відповідальність за виконання філією функцій юридичної особи несуть юридичні особи, які створили відповідну філію (відокремлений підрозділ).

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства з врахуванням змін внесених Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 року (який набрав законної сили 15.04.2023 року) матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При цьому, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20.07.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у даному провадженні за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необхідність передачі матеріалів даної справи на розгляд до Господарського суду Закарпатської області для розгляду спору по суті в межах справи про банкрутство на виконання вимог частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. ст. 29, 30, 241, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративну справу № 260/8843/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Дочірнього підприємство "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Філії "Кіровський спеціалізований кар`єр" Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" про стягнення заборгованості - передати для розгляду в межах справи Господарського суду Закарпатської області № 907/985/23 про банкрутство Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті