Ухвала

від 17.02.2025 по справі 826/19753/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 826/19753/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного підприємства "ТК-Спецодяг" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства "ТК-Спецодяг" про застосування заходів реагування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

28.03.2017 Відповідачем надано заперечення на позов.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Адміністративна справа № 826/19753/16 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Тихонову І.В.

З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина 13 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Під час прийняття справи до свого провадження суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Оглядом позовної заяви суд встановив, що позовна заява містить у собі лише адресу листування позивача та відповідача.

В порушення вищенаведених вимог позовна заява не містить у собі адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року у справі №160/7887/18.

Суд зазначає, що можливість засвідчення документів шляхом прошиття їх разом та заклеювання папером з написом «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», із зазначенням посади особи, яка завіряє копію, її підпису, прізвища, ініціалів і дати, можливо у разі засвідчення одного конкретного документу який складається з кількох сторінок.

Всупереч зазначених вимог, надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 року по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 року по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 року по справі № 9901/33/21 та інші.

У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи значний проміжок часу між стадією відкриття провадження у цій справі Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняттям справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, позивачу необхідно суду надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачене пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За нормами частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Оскільки у суду відсутні відомості щодо реєстрації позивачем електронного кабінету в ЄСІТС, суд повідомляє позивача про обов`язок зареєструвати вказаний електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи за допомогою підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином позовна заява не відповідає приписам статті 160 КАС України.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки факт невідповідності позовної заяви вимогам статті 160 КАС України встановлено після відкриття провадження, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 13 статті 171 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу до провадження.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС України зазначивши адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- копії додатків засвідчених належним чином;

- письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддяІ.В. Тихонов