Ухвала

від 17.02.2025 по справі 360/292/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 360/292/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, в якому просить:

-визнати протиправними дії начальника відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Нарожного Олексія Анатолійовича, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 02 січня 2025 року;

-зобов`язати начальника відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Нарожного Олексія Анатолійовича надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду ОСОБА_1 , відповідь на інформаційний запит від 02 січня 2025 року.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а інша є похідною, тому має сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.

При цьому позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову у вказаному розмірі не сплачено, оскільки він є учасником бойових дій.

До матеріалів справи додано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 06.12.2017.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано, жодних доказів, які б надавали пільги щодо сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, не представлено.

Що стосується наявності у позивача статусу учасника бойових дій, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

У цьому спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд зобов`язати відповідача надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду відповідь на інформаційний запит від 02 січня 2025 року.

Означений спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору:

Отримувач коштівГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37991110

Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувачаUA288999980313101206084012499

Код класифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно із частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 161 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Системний аналіз частини першої статті 161 КАС України та частини дев`ятої статті 44 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання до суду позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач зобов`язаний надати доказ надсилання копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивач звернувся до суду з цим позовом шляхом подання позовної заяви з доданими документами в електронній формі, однак доказів надсилання копій доданих до позовної заяви документів до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення, не надав.

Крім того, відповідно до пунктів 4,5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини з їх обґрунтуванням мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Також відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Тобто, відповідачем (суб`єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа), так і посадова особа.

Позивач у якості відповідача визначив відділ фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, натомість в прохальній частині позовної заяви вимоги заявляє до начальника відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Нарожного Олексія Анатолійовича.

Зі змісту положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за пред`явленим позовом.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідачем (суб`єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа), так і посадова особа, суд зазначає, що позивачу необхідно визначитись з належним відповідачем за даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу фінансів Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок на вказані реквізити;

- позовної заяви, яка має узгоджуватись з вимогами статті 160, 161 КАС України з визначенням змісту позовних вимог до належного відповідача у справі;

- надати докази надсилання копій доданих до позовної заяви документів до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін, позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяН.М. Басова