Рішення

від 17.02.2025 по справі 380/7978/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 рокусправа № 380/7978/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькоре" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькоре" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.02.2024 № UA209000/2023/100124/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.02.2024 № UA209230/2024/000708.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Алькоре" є виробником картонних гільз та кутників. Основним видом діяльності є виробництво інших виробів з паперу та картону, гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари. Для здійснення своєї діяльності ТОВ "Алькоре" імпортує картон, який замовляє у ТОВ "TSC" - Польща. 11.08.2022 ТОВ "Алькоре" та ТОВ "TSC уклали Контракт № 11/08, за умовами якого ТОВ "TSC зобов`язується передати у власність ТОВ "Алькоре" картон. Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Контракту № 11/08 загальна сума контракту складає 1 500 000 євро. Ціни за одиницю товару та вартість кожної окремої поставки Товару визначається в специфікації. Ціна одиниці товару може бути змінена в залежності від зміни цін на аналогічні товари на ринку. Відповідно до п. 3.1 Контракту № 11/08 поставка кожної окремої партії товару здійснюється ва умовах та в порядку, визначених у специфікаціях. 20.02.2024 сторони Контракту підписали специфікацію № 13 до Контракту № 11/08 від 11.08.2022. Згідно із пунктами 1, 2, 3 специфікації № 13 від 20.02.2024 загальна сума становить 33 437,34 євро. Умови оплати - 7 днів з дати виставлення фактури, умови поставки DAP - смт. Запитів, Львівського району, Львівської області, Україна. 10 днів з дати виставлення фактури.

Позивач зазначає, що 20.02.2024 ТОВ "TSC" виставило ТОВ "Алькоре" рахунки-фактури DEX2/P/24/02/0013 на загальну суму 33437,34 євро. 29.02.2024 ТОВ "Алькоре" здійснило оплату товару на суму 33437,34 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 10.

З метою митного оформлення товару позивач 29.02.2024 подав митну декларацію №24UA209230018629UО, до якої долучив документи згідно із переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, проте митний орган скоригував митну вартість товару за резервним методом.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Також зауважує, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервним) носить протиправний характер, оскільки надані до митного оформлення документи мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Наголошує, що винесення оскаржуваного рішення завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача шляхом завдання матеріальних збитків у вигляді сплати зайвих платежів. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи яка прийняла спірні рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує це рішення.

Ухвалою від 17.04.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

02.05.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 29.02.2024 №24UA209230018629UО була опрацьована інформація, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено наступне: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - митна декларація країни експорту від 20.02.2024 №24PL331020E0157883 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; - згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2022 № 11/08 встановлено що Покупець надсилає Продавцю замовлення на товар, проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Відповідач стверджує, що у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Відтак, Львівська митниця вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

11.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "TSC" (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькоре" (Покупець) уклали Контракт № 11/08 (далі - Контракт № 11/08), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити картон в порядку та на умовах визначених у цьому Контракті.

Перелік, одиниці виміру та загальна кількість Товару, який підлягає поставці на умовах цього Контракту, визначається в специфікаціях, що є невід`ємною частиною Контракту (п.1.2 Контракту № 11/08).

Відповідно до п. 2 Контракт № 11/08 загальна сума Контракту складає 1 500 000,00 євро. Ціна за одиницю товару та вартість кожної окремої поставки Товару визначається в специфікації. Ціна одиниці Товару може бути змінена в залежності від зміни цін на аналогічні товари на ринку. В цьому випадку строки та об`єми поставок визначаються за взаємною згодою Сторін та оформляються відповідною додатковою угодою.

Поставка кожної окремої партії Товару здійснюється на умовах та в порядку, визначених у відповідних специфікаціях (п. 3.1 Контракту № 11/08).

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 11/08 від 11.08.2022, відповідно до рахунку-фактури від 20.02.2024 № DEX/P/24/02/0013 Покупцем придбаний товар на загальну суму 33437,34 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Алькоре" подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209230018629UО, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230018629U0, в якості підстави для застосування основного методу декларант надав наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - рахунок-фактура від 20.02.2024 № DEX/P/24/02/0013; - автотранспортна накладна від 21.02.2024 № 04093; - прейскурант (прайс-лист) виробника від 27.02.2024 б/н; - висновок про вартісні характеристики від 27.02.2024 № 19-09/206; - доповнення до зовнішньоекономічного договору від 20.02.2024 № 13; - зовнішньоекономічний договір від 11.08.2022 № 11/08; - калькуляція виробі від 20.02.2024; - лист підприємства від 27.02.2024; - митна декларація країни відправлення від 20.02.2024 № 24PL331020Е0157883.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "…Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися; 8) рахунки про оплату комісійних , посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; 9) виписки з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ...".

У свою чергу, на вимогу митного органу декларант надав експортну декларацію країни-відправлення, специфікацію до контракту, висновок Торгово-промислової палати №19-09/206, калькуляцію виробів, комерційну пропозицію, підтвердження оплати.

29.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100124/2, у графі 33 якого вказано:

"… Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна грунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII була б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТзОВ "Алькоре" від TSC SP.Z 0.0. встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 17 % від вартості зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA209230034530U2 від 10.04.23). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки відсутні; - митна декларація країни експорту від 20.02.2024 № 24PL331020E0157883 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; - згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2022 № 11/08 встановлено, що Покупець надсилає Продавцю замовлення на товар, проте даний документ декларантом не надано митному органу…".

Львівська митниця відмовила ТОВ "Алькоре" у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000708.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України та спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

За правилами ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронного документу від 29.02.2024 №160339 відповідач витребував додаткові документи, проте жодних обставин про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивач при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надав пакет документів, які містили числові значення ціни товару.

Згідно із ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем у рішенні про коригування митної вартості від 29.02.2024 № UA209000/2024/100124/2 порушень, суд враховує таке.

У спірному рішенні відповідач зазначає, що "…Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТзОВ "Алькоре" від TSC SP.Z 0.0. встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 17 % від вартості зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA209230034530U2 від 10.04.23). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки відсутні.. ".

Відповідно до п. 2.3 Контракту № 11/08 ціна одиниці Товару може бути змінена в залежності від зміни ціни на аналогічні товари на ринку. В цьому випадку строки та об`єми поставок визначаються за взаємною згодою Сторін та оформлюються відповідною додатковою угодою.

Отже, зміна ціни Товару була передбачена Контрактом № 11/08, в якому, серед іншого, встановлені умови, за яких сторони домовилися змінювати ціну.

Разом з цим, суд враховує, що стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну товару. Ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін, а змінити її після укладення договору (до його повного виконання сторонами) можна лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом. Після виконання умов договору зміна ціни неможлива (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 специфікації від 20.02.2024 №13 загальна сума становить 33437,34 євро. Умови оплати - 7 днів з дати виставлення фактури, умови поставки DAP-смт. Запитів, Львівського району, Львівської області, Україна - 10 днів з дати виставлення фактури.

ТОВ "ТSC" виставило ТОВ "Алькоре" рахунки-фактури DEXZ/P/24/02/0013 на загальну суму 33437,10 євро. 29.02.2024 ТОВ "Алькоре" здійснило оплату товару на суму 33437,10 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 10 та яка була надана відповідачу, проте безпідставно не взята до уваги.

Суд зауважує, що на підтвердження ціни товару позивач додатково надав митному органу експертний висновок від 27.02.2024 №19-09/206, що виданий Львівською торгово-промисловою палатою. Експертом проведений розрахунок з цін зовнішнього ринку та значення вартості на кордоні України, в якому зазначено ймовірне значення вартості товару, що постачається згідно з Контрактом від 11.08.2023 № 11/08 без сплати обов`язкових митних платежів та ПДВ станом на дату складання висновку може складати: з цін зовнішнього ринку: від 0,482 євро без ПДВ за 1 кг продукції; з цін виробника: 0,570 євро без ПДВ за 1 кг продукції; з цін контрактної документації: 0,570 євро без ПІДВ за 1 кг продукції.

Відтак, надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи не містили розбіжностей, чітко ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну й зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Посилання скаржника на положення статті VІІ ГАТТ є загальними, а встановлені у цій справі судами обставини поставки товару не свідчать про порушення декларантом вимог зазначеної угоди.

Щодо твердження митного органу про те, що митна декларація країни експорту від 20.02.2024 № 24PL331020E0157883 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність таких відміток впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії.

Митна декларація країни відправлення містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить штрих-код, номер та дату.

Більше того, до митного оформлення позивач надав міжнародну автомобільну накладну CMR № 04093 від 21.02.2024, яка є товарно-транспортною накладною і згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вважається міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Згідно із вказаною накладною транспортування товару від відправника товару (TSC Sp.z.o.oul Dziekonskiego 3, PL 00-728, Warszawa, Polska) до пункту призначення (Львівська область, м. Запитів, вул. Залізнична, 19А) здійснювалося на виконання MRN 24PL331020e0157883, що відповідач в оскаржуваному рішенні не заперечує.

У своєму рішенні митний орган зазначає, що декларантом до митного оформлення не подане замовлення на товар.

Відповідно до п. 3.2 Контракту від 11.08.2022 № 11/08 Покупець надсилає замовлення на Товар у письмовій формі факсом або електронною поштою.

Проте, суд відмічає, що ст. 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, серед яких відсутній такий документ, як заявка (замовлення) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно із ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак, суд погоджується із позивачем, що замовлення до Контракту № 11/08 не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про товар, характеристики товару, кількість та асортимент. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, суд дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

До таких висновків слід дійти , зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, згідно якого у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100124/2, то за результатами проведеної консультації, митна вартість товару скоригована та визначена за резервним методом на підставі митної декларації від 01.05.2023 № 23UA209230045029U9. Однак, сама лише інформація з бази даних відповідача, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. 4, ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Варто відмітити, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, та прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості.

Як наслідок, спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості підлягає скасуванню.

За наведених обставин, суд задовольняє вимоги ТОВ "Алькоре" у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 29.02.2024 №UA209000/2024/100124/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2024/000708.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькоре" (код ЄДРПОУ 36738431; Львівська область, Львівський район, смт. Запитів, вул. Залізнична, буд. 19А) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 81 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна