Ухвала

від 17.02.2025 по справі 420/2376/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2376/25

УХВАЛА

17 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, код ЄДРПОУ 45152354) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.01.2025 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 № UA500090/2024/000026/1.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» залишено без руху встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

29.01.2025 до суду від представника позивача - Мартової Г.В., надійшло клопотання (вхід. №ЕС/9052/25) в якому заявник просить відкрити провадження у справі. В обґрунтування доводів посилається на те, що з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA500090/2024/000026/1 позивачем надано всі документи, які досліджувалися Одеською митницею при прийнятті цього оскаржуваного рішення за митною декларацією від 31.10.2024 №24UA500090011309U7. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства та зазначає, що позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA500090/2024/000026/1 складена українською мовою, іноземною мовою англійською складені лише товаросупровідні документи, які надавалися для здійснення митного контролю без перекладу та оцінювалися митним органом без вимоги надання перекладу. Крім того, звертає увагу, на правові висновки щодо необхідності надання перекладу документів разом з позовом, зазначені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 380/10204/24 (провадження № А/857/16212/24).

Розглянувши матеріали позовної заяви та дослідивши доводи отриманого клопотання, суд приходить до такого.

Так, статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша).

У клопотанні представник позивача посилається на п.27 Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №3 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», відповідно до якої суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Як зазначено самим товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» у позовній заяві для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з ЕМД від 31.10.2024 №24UA500090011309U7 надано митному органу наступні документи, що підтверджується даними гр.44:

- (код 0003) Сертифікат якості б/н від 14.10.2024;

- (код 0380) Рахунок-фактуру (інвойси) № EST2024000000160 від 04.10.2024;

- (код 0725) Коносаменти №AKKALI24021431 від 24.10.2024 та №SUP245002066 від 17.10.2024;

- (код 0861) Сертифікат про походження товару № С 1080486 від 24.10.2024;

- (код 3000) Е-Фактури № EST2024000000160 від 14.10.2024; № QF32024000002831 від 11.10.2024; №SF32024000003837 від 09.10.2024; №SF32024000003838 від 09.10.2024;

- (код 3004) Рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № 047650 від 28.10.2024;

- (код 3007) Довідку про транспортні витрати №6114 від 28.10.2024;

- (код 3014) Прайс-лист від постачальника б/н від 01.10.2024;

- (код 4100) Зовнішньоекономічний договір №13082024 від 13.08.2024;

- (код 4103) Додаток №1 від 15.08.2024 до контракту;

- (код 4207) Договір про надання брокерських послуг № 2608/24 від 26.08.2024;

- (код 4301) Договір про перевезення № 1918-Т/24 від 09.10.2024; Протокол узгодж. розбіжн. до Договору №1918-Т/24 від 09.10.2024;

- (код 9000) Комерційну пропозицію від 30.09.2024;

- (код 9610) Копія митної декларації країни відправлення №24351900EX00181405 від 14.10.2024.

Однак, в оформленні зазначеної електронної митної декларації відповідачем було відмовлено та ухвалено спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2024/000026/1, прийнято воно була за результатом перевірки вище зазначених документів, в тому числі й тих що складені іноземною мовою.

Статтею 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, саме митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Позивач при зверненні ж до суду із вказаним позовом подав письмові докази: копія Сертифікату про походження товару № С 1080486 від 24.10.2024; копія Сертифікату якості б/н від 14.10.2024; копії Е-Фактури № QF32024000002831 від 11.10.2024, Е-Фактури №EST2024000000160 від 14.10.2024, Е-Фактури №SF32024000003837 від 09.10.2024; копії Коносаменту №AKKALI24021431 від 24.10.2024; копії Коносаменту №SUP245002066 від 17.10.2024; копія Е-Фактури №SF32024000003838 від 09.10.2024; копія Комерційної пропозиції від 30.09.2024; копія митної декларації країни відправлення №24351900EX00181405 від 14.10.2024; копія Прайс-листа від постачальника б/н від 01.10.2024 на які він посилається як на підставу неправомірності спірного рішення, а також на підставі яких спірне рішення власне й було прийняте, проте, до суду надав їх викладеними іноземною мовою без перекладу державною українською мовою.

Так, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку, суддя зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Також, пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, передбачено, що діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У відповідності до частини першої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).

В свою чергу, відповідно до пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному Законом України «Про засади державної мовної політики».

Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований аутентичний переклад на зазначену мову.

За наведених обставин, з огляду на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою, надання такого перекладу до суду не створює надмірного тягарю для позивача.

Щодо доводів викладених у клопотання представником позивача, стосовно прийняття до уваги при вирішення питання про відкриття провадження правових висновків, зазначених в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 380/10204/24 (провадження № А/857/16212/24), суддя звертає увагу, на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд, отримавши від товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» документи, що складені іноземною мовою та на підставі яких, в свою чергу, було прийняте спірне рішення, з огляду доводи викладені в клопотанні позивача (вхід. №ЕС/9052/25) про те, що вказані в ухвалі судді недоліки ним усуватись не будуть, позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення з дотриманням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

З огляду на вказане, суд вважає, що при поданні вказаного позову до суду позивачем не дотримано в повній мірі вимоги частини четвертої статті 161 КАС України, позаяк, копії письмових доказів, викладених іноземною мовою, що були додані до позовної заяви, не забезпеченні офіційним перекладом українською мовою.

В свою чергу обов`язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч.4 ст.161 КАС України.

Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.

При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з тотожною заявою. При цьому підкреслює, що саме за поданою належним чином оформленою позовною заявою суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за викладеними вимогами.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» без розгляду.

З огляду на перебування судді у щорічній відпустці з 31.01.2025 по 07.02.2025 та на навчанні у Національній школі суддів України з 10.02.2025 по 14.02.2025, ухвала постановлена 17.02.2025.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» до Одеської митниці про визнання неправомірним та скасування рішення - повернути позивачеві без розгляду.

Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА