Рішення від 17.02.2025 по справі 500/7271/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7271/24

17 лютого 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів UA403000/2024/000059/2 від 28.11.2024 винесене тернопільською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації 24UA403020015045U2 від 27.11.2024 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 28.11.2024 № UA403000/2024/000059/2.

Проте позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає, що декларантом надані митному органу документи повністю підтверджують заявлену фактурну вартість.

Ухвалою судді від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.12.2024 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020015045U2 від 27.11.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що транспортний засіб ввезений відповідно до договору від 21.11.2024 №б/н проте не подано копію митної декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в заявлених відомостях щодо вартості товару.

Таким чином, на переконання представника, вище вказаний факт вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Зазначає, що крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що вартість, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Також, митна вартість згідно з базою даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Ухвалою суду від 23.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

23.12.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в розумінні норм ст. 53 МК України, декларант подав на підтвердження заявленої митної вартості наступні документи: Декларацiя про походження товару (Declaration oforigin) J758237 02.02.2024; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 02.02.2024; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару квитанція №17 22.11.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н 27.11.2024; Некласифікований зовнішньоекономічний договір(контракт) б/н 21.11.2024; Внутрішній договір (контракт) доручення 4528 11.11.2024; Договір про надання послуг митного брокера б/н 22.11.2024; Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_2 30.09.1997; Інші некласифіковані документи 22456007 22.11.2024; Інші некласифіковані документи Витяг Autovin б/н 27.11.2024; Інші некласифіковані документи Заява на видачу посвідчення б/ 27.11.2024; Інші некласифіковані документи Лист щодо реалізації т/з 19.11.2024; Інші некласифіковані документи Фото Т/З б/н 27.11.2024; Забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави Платіжне доручення 22.11.2024; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.012.112984 25.11.2024; Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FE 568598 07.06.2016.

Вказано, що в даному переліку документів наявні платіжний документ, що підтверджує вартість товару Квитанція №17 22.11.2024, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.11.2024, Некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н 21.11.2024, Внутрішній договір (контракт) доручення 4528 11.11.2024, які чітко визначені, як документи, що підтверджують заявлену митну вартість, нормами ч. 2, 3 ст. 53 МК України, які не містять вказівки про необхідність подання всіх зазначених у цих нормах документів, кожен з цих документів є самостійним та таким, що підтверджує заявлену митну вартість.

Окрім цього надані й додаткові документи, що підтверджували заявлену за 1 МВВ митну вартість ТЗ, зокрема Лист щодо реалізації т/з від 10.11.2024 та 19.11.2024, де вказано, що дозволено реалізацію т/з Фольксваген Джетта 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 за ціною 2200 євро.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №б/н від 21.11.2024, укладеного між Посольством України в Литовській Республіці (Литва) та ОСОБА_1 (Україна), позивачем на митну територію України ввезено товар.

27.11.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA403020015045U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Автомобіль легковий, бувший у використанні: марка - VOLKSWAGEN; модель - TETTA; ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_4 ; номер двигуна - не визначено; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів двигуна -1390 см3; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік - 2013; колісна формула - 4х2; загальна кількість місць - 5; торговельна марка - "VOLKSWAGEN"; країна виробництва - Німеччина (DE); призначений для доріг загального користування, перевезення пасажирів. Наявні пошкодження лакофарбового покриття кузова т/з.".

Як слідує із матеріалів справи та із інформації, що міститься в гр. 44 МД, до даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 02.02.2024;

платіжний документ, що підтверджує вартість товару - квитанція №17 від 22.11.2024;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 27.11.2024;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) №б/н від 21.11.2024;

внутрішній договір (контракт) доручення №4528 від 11.11.2024;

договір про надання послуг митного брокера № б/н від 22.11.2024;

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні - НОМЕР_2 від 30.09.1997;

інші некласифіковані документи №22456007 від 22.11.2024;

інші некласифіковані документи - Витяг Autovin б/н від 27.11.2024;

інші некласифіковані документи - Заява на видачу посвідчення б/н від 27.11.2024;

інші некласифіковані документи - Лист щодо реалізації т/з від 19.11.2024;

інші некласифіковані документи - Фото Т/З № б/н від 27.11.2024;

забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави - Платіжне доручення від 22.11.2024;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.012.112984 від 25.11.2024;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №FE 568598 від 07.06.2016.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "000 Інформаційне повідомлення"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості"; "210-1 Проведення митного огляду транспортного засобу"; "911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень

Індикатор ризику: 3.3.4 Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; 2.3.7. На декларанта складався протокол(-и) про порушення митних правил.

Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості.".

Митницею електронним повідомленням направлено уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи (виписку з рахунку про розрахунок з постачальником та проплату за попередні партії товарів), що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

-транспортні(перевізні) документи;

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

-копію митної декларації країни відправлення;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом № б/н від 28.11.2024 декларант повідомив митницю про те, що по даній декларації подані всі документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару, а тому до 10 днів інших документів не може пред`явити.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000059/2 від 28.11.2024, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

-висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

-копія митної декларації країни відправлення.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що вартість, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом.

Митна вартість згідно з базою даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митної встановлено, що транспортний засіб ввезений відповідно до договору від 21.11.2024 №б/н. Не подано копію митної декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в заявлених відомостях щодо вартості товару.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу подано квитанцію про оплату. Та повідомлено митний орган про відсутність інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за заявленою вартістю.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно ЕМД від 12.02.2024 №UA204020/2024/4331 (товар - Легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "JETTA", загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна (маркування) - не визначений, пасажирський, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1390 см3, потужність двигуна - 118 кВт, колісна формула 4*2, тип кузова - седан, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012) на рівні 6000 євро.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зауважує, що у розумінні норм статті 53 МК України декларант подав усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості.

Так, в переліку документів наявні платіжний документ, що підтверджує вартість товару квитанція №17 від 22.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.11.2024, некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н від 21.11.2024, внутрішній договір (контракт) доручення 4528 11.11.2024, які чітко визначені, як документи, що підтверджують заявлену митну вартість, нормами ст. 53 МК України.

Окрім цього митному органу надані й додаткові документи, що підтверджували заявлену митну вартість транспортного засобу, зокрема листи Посольства України в Литовській Республіці від 10.11.2024 та Міністерства закордонних справ України від 19.11.2024 щодо реалізації т/з, де вказано, що дозволено реалізацію зазначеного т/з Фольксваген Джетта 2012 року випуску за ціною 2200 євро.

Надані позивачем документи не містили розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, натомість містили усі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару вартість ТЗ та витрат на його доставку (перевезення) і були достатніми для перевірки достовірності наданої інформації щодо заявленої митної вартості.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у відповідача зазначені документи не викликали жодних сумнівів, натомість підставою винесення цього рішення слугувало спрацювання системи управління (аналізу) ризиками АСАУР.

Проте саме наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості згідно з поданими документами, а не через спрацювання АСАУР, є обов`язковою умовою для витребування додаткових документів, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Щодо не підтвердження страхування та не подання страхових документів, що стосуються оцінюваного товару, то у спірних правовідносинах страхування імпортованого товару не здійснювалося. Так само позивачем не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки експертне дослідження не проводилося.

Стосовно не подання декларантом інших бухгалтерських та платіжних документів, то відповідачем не конкретизовано, яких саме обставин мали стосуватися такі документи і які числові значення могла б підтвердити, які не піддавалися обчисленню.

Щодо не надання митному органу копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що усі документи, що підтверджують митну вартість товару перелічені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, і серед них немає митної декларації країни відправлення. Отже, позивач не зобов`язаний був надавати даний документ під час митного оформлення.

З огляду на це, на переконання суду, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний і достатній пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України.

Отож суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В свою чергу, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Щодо мотивів відповідача про те, що митне оформлення аналогічних товарів проводилося за значно вищою ціною, а також, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах, вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Так, в оскаржуваному рішенні про коригування, в 33 графі зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно МД від 12.02.2024 №UA204020/2024/4331на рівні 6000 євро, ТЗ теж мав пошкодження. Разом з тим, в автомобілів в обох випадках були різні пошкодження, вони не були однакові, ідентичні чи аналогічні, а відтак не можна стверджувати про однакову їх вартість.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. При цьому виходячи з характеристик товару такий не є ідентичним до товару задекларованого позивачем.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

За наведених обставин та з урахуванням положень нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за МД № 24UA403020015045U2 від 27.11.2024, а тому рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000059/2 від 28.11.2024 слід визнати протиправним та скасувати, а позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1211,20 грн, перерахованого згідно з квитанцією від 05.12.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000059/2 від 28.11.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.