Рішення від 17.02.2025 по справі 520/32224/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. №520/32224/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (шосе Салтівське, буд. 67-А,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Кропивницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лавандова, буд. 27Б,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25030, код ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" , з адміністративним позовом до Кропивницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000505 від 31.10.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Від Кропивницької митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що відповідно до банківських платіжних документів б/н від 21.05.2024 та б/н від 23.08.2024 загальна сума платежу становить 26 710,00 дол. США, що не корелюється із сумою, визначеною у інвойсі від 27.08.2024 №RF240422C (сума становить 27 010,00 дол. США). Також зазначені банківські платіжні документи посилаються на проформи інвойс №RF240705C від 07.05.2024 та №RF240422C від 22.04.2024, при цьому, у відповідних проформах маркування окремих позицій відрізняються від зазначених у комерційному інвойсі від 27.08.2024 №RF240422C, тобто дані документи (проформи інвойси, комерційний інвойс та банківські платіжні документи) містять розбіжності та не корелюються. Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «АРТІ» (як Покупець) та компанією NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO. LTD (Китай) було укладено контракт від 24.07.2020 № ARRUI-2020, укладеного між ТОВ «АРТІ», за умовами якого позивач придбав суміші на основі азбесту та текстильних матеріалів технічного призначення.

31.10.2024 з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №24UA901020008196U7, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у розміріу розмірі 27 010,00 дол. США (1 392 654,63 грн.).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RF240422C від 27.08.2024. 2. Рахунок-проформу (Proforma invoice) № RF240422C від 22.04.2024 та його переклад українською мовою. 3. Рахунок-проформу (Proforma invoice) № RF240705C від 07.05.2024 та його переклад українською мовою. 4. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RF240422C від 27.08.2024 та його переклад українською мовою. 5. Мастерконосамент (Master bill of lading) № 244000842 від 09.09.2024. 6. Коносамент (Bill of lading) № UTRUST24090301 від 10.09.2024. 7. Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 8834 від 29.10.2024. 8. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24C3302A7747/50004 від 22.10.2024. 9. Банківський документ про оплату товару (MUR) № 00789020240521 від 21.05.2024. 10. Банківський документ про оплату товару (MUR) № 00789020240823 від 23.08.2024. 11. Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1152 від 29.10.2024. 12. Довідку про транспортні та складські витрати № 2910-3 від 29.10.2024. 13. Прейскурант (прайс-лист) № б/н від 01.04.2024 та його переклад українською мовою. 14. Розрахунок ціни (калькуляцію) № б/н від 27.08.2024 та його переклад українською мовою. 15. Зовнішньоекономічний договір (контракт) (контракт) № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 16. Додаткову угоду № 1 від 24.12.2022 до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 17. Додаткову угоду № 2 від 26.12.2023 до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 18. Додаткову угоду № 3 від 25.03.2024 до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 19. Додаткову угоду № 4 від 05.06.2024 до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 20. Специфікацію № 16 від 27.08.2024 до до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020. 21. Договір № 010622-14 від 01.06.2022 між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» та Seacall Sp.z. o.o. 22. Договір на комплексне логістичне обслуговування № 0707L/1 від 07.07.2022 між ТОВ «Фахда-Компані» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді». 23. Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017-7 від 20.01.2017 між ТОВ «АРТІ» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді». 24. Договір-заявку на перевезення вантажу № 2810ПУ/1 від 28.10.2024 між ТОВ «Фахда-Компані» та ФОП ОСОБА_1 . 25. Копію листа Langowski Logistics Sp. Z.о.о. від 03.01.2023 та його переклад українською мовою. 26. Копію листа-відповіді Seacall Sp. Z.o.o від 01.02.2024 та його переклад українською мовою. 27. Копію митної декларації країни відправлення № 310120240516296285 від 06.09.2024 та її переклад українською мовою.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, позивач направив лист № 1/31/10/2024 від 31.10.2024, в якому повідомив, що до митного оформлення вже були надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів по МД № 24UA901020008196U7 від 31.10.2024. В вказаному листі позивач надав додатково пояснення.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024, митну вартість товарів визначено за резервним методом визначення митної вартості. Також Відповідач надав Позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000505 від 31.10.2024.

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією № 24UA901020008230U2 від 31.10.2024 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 62172,35 грн.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено, що поставка товару здійснюється згідно контракту від 24.07.2020 № ARRUI-2020, укладеного між ТОВ «АРТІ» та компанією NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO. LTD (Китай), специфікації № 16 від 27.08.2024 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 27.08.2024 №RF240422C, на умовах поставки FOB NINGBO згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Виробником товарів є NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO., LTD (Китай). Згідно п.п. 5.1 пункту 5 «Ціни і загальна сума» Контракту, викладеної в новій редакції додатковою угодою №1 до контракту від 24.07.2020 № ARRUI-2020 «Вартість завантаження Товару в контейнер, доставка до порту, завантаження на борт судна, портові затрати, митна очистка на експорт вказується в Інвойсах і/або в Проформах Інвойсах окремо, на кожну партію Товару». Відповідно до умов контракту та проформи інвойс №RF240422C від 22.04.2024 оплата товару здійснюється на умовах 30% передоплати та балансова оплата після відвантаження протягом 15 банківських днів з дати Коносаменту (коносамент № UTRUST24090301 від 10.09.2024, сума за відповідною проформою 22050,00 дол. США) та відповідно до проформи інвойс № RF240705C від 07.05.2024 оплата товаруздійснюється на умовах 100% оплати після відвантаження (сума за відповідною проформою 4960,00 дол. США), а відповідно до банківських платіжних документів б/н від 21.05.2024 та б/н від 23.08.2024 загальна сума платежу становить 26 710,00 дол. США, що не корелюється із сумою, визначеною у інвойсі від 27.08.2024 №RF240422C (сума становить 27 010,00 дол. США). Також зазначені банківські платіжні документи посилаються на проформи інвойс №RF240705C від 07.05.2024 та №RF240422C від 22.04.2024, при цьому, у відповідних проформах маркування окремих позицій відрізняються від зазначених у комерційному інвойсі від 27.08.2024 №RF240422C, тобто дані документи (проформи інвойси, комерційний інвойс та банківські платіжні документи) містять розбіжності та не корелюються.

Вказано, що згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Текстильні матеріали технічного призначення (вміст бавовни 65%; вміст графіту 5%; вміст оливи 30%), просочені» виробник NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO., LTD, країна виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД 5911 90 99 90, та виявлено що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт».

Рівень заявленої декларантом митної вартості товару «Текстильні матеріали технічного призначення (вміст бавовни 65%; вміст графіту 5%; вміст оливи 30%), просочені, не для промислового складання МТЗ, призначені для використання як ущільнювальний матеріал в промисловому обладнанні» (код товару згідно УКТЗЕД 5911 90 99 90) 2,3018 USD за кг.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо розбіжностей між вартістю товару у банківських платіжних документах та проформах-інвойсах, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, ТОВ «АРТІ» (як Покупець) уклало з NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO. LTD (як Постачальником) контракт № ARRUI-2020 від 24.07.2020 (надалі Контракт).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Імпортеру азбестотехнічні та безазбестні вироби (надалі-Товар), а Імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру Товару відображається Імпортером для кожної партії Товару у замовленні. Замовлення і ціна Товару узгоджуються Сторонами в інвойсах та/або у проформахінвойсах.

Поставка Товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB-Нінгбо, Китай (ІНКОТЕРМС 2010). Моментом (датою) поставки за Контрактом є дата Пакувального листа, з цього моменту до Імпортера переходять усі ризики втрати та пошкодження Товару, а також обов`язок нести всі витрати, пов`язані з товаром. (п. 4.1. Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 24.12.2022 до Контракту).

Ціна товару, що постачається, вказується у інвойсах та/або проформах-інвойсах на кожну партію та включає в собі вартість пакування та маркування товару. Вартість завантаження товару в контейнер, доставки в порт, завантаження на борт судна, портові витрати, митне експортне очищення вказується в інвойсах та/або в проформах-інвойсах окремо, на кожну партію товару. (п. 5.1. Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 24.12.2022 до Контракту).

Виходячи з вищезазначених умов контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020 та додаткових угод до нього остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах: - проформі-інвойсі № RF240422C від 22.04.2024; - проформі-інвойсі № RF240705C від 07.05.2024; - рахунку-фактурі (інвойсі) № RF240422C від 27.08.2024.

Оскільки товар за МД № 24UA901020008196U7 від 31.10.2024 є об`єктом купівлі продажу, то документом, який підтверджує митну вартість товару, є саме рахунок фактура № RF240422C від 27.08.2024, що відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що ціна зазначена у ньому, вважається остаточно погодженою між сторонами. Вона повністю відповідає вартості товару, зазначеній у графі 22 МД 24UA901020008196U7 від 31.10.2024, за якою було відмовлено у митному оформленні, та становить 27 010,00 дол.США.

Відповідно до п. 6.3. Контракту при розміщенні замовлення Імпортер виконує 30% передоплату відповідно суми проформи-інвойсу, виставленої постачальником, у строки, що оговорені в проформі-інвойсі.

При цьому, рахунком-проформою № RF240422C від 22.04.2024 встановлено наступні умови оплата: аванс у розмірі 30%, залишок перед завантаженням. Відповідно до проформи-інвойсу № RF240422C від 22.04.2024 загальна вартість товару складає 22 050,00 дол. США, які складаються з ціни товару 21 300,00 дол. США та витрат на митні формальності, завантаження та доставки контейнера в порт та його завантаження на борт судна 750,00 дол. США.

Позивач в позовні заяві пояснив, що 07.05.2024 він додатково замовив товар, що підтверджується рахунком-проформою № RF240705C. Цією проформою-інвойсом встановлено наступні умови оплата: аванс у розмірі 100% до завантаження товару. Відповідно до рахунку-проформи № RF240705C від 07.05.2024 загальна вартість додатково замовленого товару складає 4 960,00 дол. США.

Відповідно до рахунків-проформ № RF240422C від 22.04.2024 та № RF240705C від 07.05.2024 загальна вартість товару становила 27 010,00 дол. США.

Така ж сума товару зазначена і у рахунку-фактурі (комерційному інвойсі) № RF240422C від 27.08.2024. Ідентична вартість товару зазначена у графі 22 МД № 24UA901020008196U7 від 31.10.2024, за якою було відмовлено у митному оформленні товарів.

Виходячи з умов рахунків-проформ № RF240422C від 22.04.2024 та № RF240705C від 07.05.2024, оплата за товар повинна була бути здійснена в наступному порядку: - авансовий платіж у розмірі 6 615 дол. США з моменту виставлення проформиінвойсу № RF240422C від 22.04.2024; - залишок суми у розмірі 20 395 дол. США повинен бути сплачений до завантаження товару на борт морського судна.

Відповідно до банківського документу № 00789020240521 від 21.05.2024 Позивач сплатив за товар 6 615,00 дол. США. (30 % від загальної вартості товару, що вказана у рахунку-проформі № RF240422C від 22.04.2024). У графі « 70. Remittance Information» вказано, що це передоплата за рахунком-проформою № RF240422C від 22.04.2024, Контракт ARRUI-2020 від 24.07.2020. 1.10. Пізніше між ТОВ «АРТІ» та NINGBO RUIFENG SEALING MATERIALS CO., LTD 04.06.2024 було укладено додаткову угоду № 4 до контракту № ARRUI-2020 від 24.07.2020.

Відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди у зв`язку з тим, що фактичні витрати (митні формальності на експорт, навантаження і доставку контейнера в порт, навантаження на борт судна) згідно з Комерційним Інвойсом № RF240124C від 25.05.2024 склали 800,00 дол. США, а балансовий платіж було здійснено згідно з перевиданої 25.03.2024р. Проформи Інвойс № RF240124C від 24.01.2024, в якій вищевказані витрати планово становили 1100,00 дол. США, сторони домовилися, що сума переплати в розмірі 300,00 дол. США, буде врахована при балансовому платежі згідно з Проформою Інвойс № RF240422C від 22.04.2024.

Таким чином, залишок суми за товар, яку Позивач повинен був сплатити до завантаження товару на борт морського судна за проформами-інвойсами № RF240422C від 22.04.2024 та № RF240705C від 07.05.2024 складала лише 20 095,00 дол. США. Загальна сума до сплати повинна була становити 26 710,00 дол. США (6 615,00 дол. США + 20 095,00 дол. США).

Відповідно до банківського документу № 00789020240823 від 23.08.2024 Позивач сплатив за товар 20 095,00 дол. США. У графі « 70. Remittance Information» вказано, що це сплата за проформою-інвойсом № RF240422C від 22.04.2024 та проформою-інвойсом № RF240705C від 07.05.2024, Контракт ARRUI-2020 від 24.07.2020.

Отже, загальна сума, яку Позивач сплатив складає 26 710,00 дол. США, що документально підтверджено та не заперечується Відповідачем у рішенні про коригування.

Суд зауважує, що всі вищезазначені документи були надані Відповідачу разом з МД №24UA901020008196U7 від 31.10.2024, за якою було відмовлено у митному оформленні товарів, і останній з ними ознайомився, що підтверджується карткою відмови № UA901020/2024/000505 від 31.10.2024.

Також Позивач надавав Відповідачу пояснення щодо додаткової угоди № 4 у своєму листі № 1/31/10/2024 від 31.10.2024. Відповідач цей лист отримав, що підтверджується повідомленнями № 3EFE2400-42E6-4AEB-9348-917FC41C7203 від 31.10.2024 та № 400640d2-7ccd-408d-a416-a947e7ebb7ef від 31.10.2024. Однак відповідачем, ухвалюючи оскаржуване рішення про коригування № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024, надані поясненнянне було враховано.

Посилання відповідача, що у рахунках-проформах маркування окремих позицій відрізняються від зазначених у рахунку-фактурі (комерційному інвойсі) № RF240422C від 27.08.2024, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідачем не вказано конкретно, які розбіжності у маркуванні яких товарів наявні в цих документах.

Таким чином, позивач надав до митного оформлення усі документи, які документально підтверджують числові значення митної вартості товару, а також аргументовано додав до митної вартості товарів навіть більші витрати на транспортні послуги за доставлення товарів до місця ввезення на митну територію України, ніж повинен був.

Тому посилання відповідача на відсутність документального підтвердження числового значення складових митної вартості товарів є безпідставним та спростовується наданими до митного оформлення документами.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024. про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивач звернувся за правовою допомогою до Адвокатського об`єднання «Роланд». Між сторонами було укладено додаткову угоду № 65 від 06.11.2024 до Договору про надання правової допомоги № 2021/03/03 від 22.03.2021. На підставі зазначеного Договору було видано ордер: серія АХ № 1222445 від 22.11.2024 адвокату АО «Роланд» Сільченку Сергію Олександровичу.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначається обсяг послуг, що надаються. Сторони у пункті 5.1. Додаткової угоди визначили суму винагороди (гонорару) в розмірі 10000,00 грн. яка сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання ДУ на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.

Позивач сплатив винагороди (гонорару) у розмірі 10000,00 грн. за платіжною інструкцією № 20586 від 08.11.2024 на підставі рахунку № 102 від 07.11.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідачем по справі надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката які підлягають розподілу між сторонами, яке викладене в відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику стрін, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (шосе Салтівське, буд. 67-А,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Кропивницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лавандова, буд. 27Б,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25030, код ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA901000/2024/000198/2 від 31.10.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000505 від 31.10.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (ЄДРПОУ 25185087) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005668) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (ЄДРПОУ 25185087) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005668) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.