Рішення

від 17.02.2025 по справі 520/33542/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. №520/33542/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Циркунівської сільської ради (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни,Харківський район, Харківська область,62441, код ЄДРПОУ 04396685) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Циркунівська сільська рада, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

Визнати протиправним та касувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28-000691-a від 25 листопада 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений відповідачем, за результатами моніторингу закупівлі, висновок закупівлі № UA-2024-09-28-000691-a від 25 листопада 2024 року, є необґрунтованим, викладені в ньому доводи є помилковими, без всебічного дослідження наявних документів та обставин, порушує права позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що тендерна пропозиція учасника ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" не відповідає вимогам тендерної документації та підлягає відхиленню, відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) як така, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей. Однак, на порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" визначив його переможцем та уклав з ним Договір.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного висновку, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Циркунівською сільською радою, як Замовником, оголошено про проведення процедури закупівлі UA-2024-09-28-000691-a за предметом: ДК 021:2015: 44211100-3 Модульні та переносні споруди, очікуваною вартістю 3 334 294,00 грн.

Позивачем та учасником-переможцем ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦ-Х» (код 44055698) досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору договір №33 від 24.10.2024.

25 листопада 2024 року Північно-східним офісом Держаудитслужби в електронній системі закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024- 09-28-000691-a) було оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28-000691-a.

В констатуючій частині висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей; внесення змін до тендерної документації; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; дотримання вимог Постанови № 710; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі - порушень не встановлено».

У констатуючій частині зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».

Згідно ст. 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі склались щодо (не)правомірності висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28- 000691-a, щодо встановлених порушень, зокрема, вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Розглядаючи вказане порушення в контексті фактичних обставин цієї справи, варто зазначити про таке.

Так, підпунктом 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 (далі - Особливості) передбачено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Додатком 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» до тендерної документації на дану закупівлю передбачено, що тендерна пропозиція Учасника повинна містити: - технічну специфікацію, складену учасником за інформацією (вимогами), формою та змістом цього додатка; - паспорт та/або сертифікат якості на товар, паспорт та/або сертифікат якості на бетон, паспорт та/або сертифікат якості на арматуру.

В таблиці «Технічна специфікація» Додатку 3 вказано, що повинна бути в тому числі: - робоча арматура (ДСТУ 3760:2019) із арматурного прокату класу А500С; - монтажні петлі (ДСТУ 3760:2019) із арматурного прокату класу А240С.

Аналогічну інформацію розміщено по тексту Додатку 3 перед таблицею «Технічна специфікація», а саме вказано, що «Споруда повинна складатися з окремих монолітних залізобетонних блок-модулів та передбачати окреме розташування, повинна мати два окремі виходи з торців, виконаних з стінових панелей. Місткість споруди не більше 48 осіб, внутрішня корисна площа укриття повинна становити не менше 0,6 м2 на 1 особу. Клас бетону за міцністю не нижче В30 W12 F300. Армування арматурою кл. А500С (А-ІІІ). Монтажні петлі із арматурного прокату класу А240С. Елементи споруди повинні з`єднуватися монтажними виробами», що підтверджується додатоком 3 до тендерної документації.

Тобто, Тендерною документацією чітко визначено, що на дану закупівлю передбачено, що споруда повинна мати «армування арматурою кл. А500С (А-ІІІ), монтажні петлі із арматурного прокату класу А240С.» і що тендерна пропозиція Учасника повинна містити: сертифікат якості на арматуру.

Суд зауважує, що тендерною документацією на дану закупівлю не передбачено необхідності надання сертифікатів по кожному виду арматури окремо.

У справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання даної вимоги тендерної документації Учасником надано сертифікат на арматуру (А240С), що не заперечується органом Держаудитслужби.

Доводи відповідача про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" вимогам тендерної документації з огляду на те, що учасник не надав паспорту та/або сертифікату якості на арматуру кл. А500С (А-ІІІ), що не відповідає вимогам тендерної документа Замовника, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Керуючись вимогами ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено, що Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Циркунівська сільська рада звернулась за роз`ясненням стосовно Висновку з даного питання до органу ДАСУ.

Судом з`ясовано, на сторінці оголошення за даною закупівлею за адресою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-09-28-000691-a було розміщено в тому числі наступне запитання: У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28- 000691-a вказано, що «зазначене пояснення не спростовує наявність порушення, оскільки відповідно додатку 3 до тендерної документації (Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі) передбачається армування арматурою кл. А500С (А-ІІІ). Монтажні петлі із арматурного прокату класу А240С. Також, відповідно додатку 3 до тендерної документації, тендерна пропозиція Учасника повинна містити наступні документи, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації: Технічна специфікація, складена учасником за інформацією (вимогами), формою та змістом цього додатка. Паспорт та/або сертифікат якості на товар, паспорт та/або сертифікат якості на бетон, паспорт та/або сертифікат якості на арматуру». Враховуючи, що ч.9 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що «після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною», позивач просив надати роз`яснення в якому пункті тендерної документації на дану закупівлю вимагається надання паспортів та/або сертифікатів якості на арматуру, адже орган ДАСУ вказав, що тендерною документацією вимагалось надання паспорта та/або сертифіката якості на арматуру??».

У відповідь на вказане звернення відповідач надав відповідь, що згідно пункту 10 додатка 6 до тендерної документації Циркунівською сільською радою переліком документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції передбачається надання паспорту та/або сертифікату якості на арматуру. (скрін сторінки оголошення додається).

Таким чином, орган ДАСУ не заперечує, що вимогами тендерної документації передбачено надання «паспорту та/або сертифікату якості на арматуру», а не паспортів та/або сертифікатів на арматуру. Частиною ч.9 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що «після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною»,

Отже, оскільки контролюючий орган фактично змінює зміст тендерної документації замовника, адже останнім не встановлювався обов`язок надання учасниками сертифікатів по кожному виду арматури окремо, суд приходить до висновку, що тендерна пропозиція Учасника відповідає вимогам тендерної документації на дану закупівлю.

Крім того, в оскаржуваному висновку відповідач вказав, що у складі тендерної пропозиції ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" надано файл «сертифікат якості на арматуру.pdf» не належного рівня зображення, не чіткий та не розбірливий для читання з фрагментально відсутньою інформацією, а також не містить жодних дат щодо видачі. ….у наданому сертифікаті зазначено найменування продукції: «АРМАТУРА;МОТОК;10А;240С ДСТУ3760:2019 Класс А240С . При цьому, ЗМІНАМИ № 1 до ДСТУ 3760:2019, що почали діяти з 01.01.2022 року, долучено підпункт 6.1.10.2, відповідно до якого для оцінювання та перевірення хімічного складу, механічних властивостей, випробування на втому, випробування згинанням або згинанням з розгинанням для кожної марки сталі й технологічного процесу треба проводити в акредитованій випробувальній лабораторії на відібраних зразках від максимального, середнього і мінімального діаметрів виробів. Зразки від різних прутків чи мотків одного діаметра кожного технологічного процесу потрібно випробовувати не менше ніж один раз на рік. Отже, відсутність в сертифікаті приймання дати свідчить про неможливість перевірити чинність сертифікату. Також, у наданому сертифікаті приймання зазначено посилання на ДСТУ EN 10204:2017 Вироби металеві. Типи документів контролювання (EN 10204:2004, IDT)", яким передбачено, що сертифікати приймання мають бути затверджені в залежності від типу сертифікату. Однак, в наданому сертифікаті приймання відсутні відмітки про його затвердження. Крім того, пунктом 7.4 ДСТУ3760:2019, на який є посилання в сертифікаті приймання визначено, що прокат за радіаційними параметрами має відповідати вимогам. Однак, наданий сертифікат приймання не містить інформацію щодо радіаційних параметрів (інформація надана фрагментально лише з переліком хімічних елементів без визначення показників).

Таким чином, на думку відповідача, сукупність вищенаведеного свідчить про надання документу «сертифікат приймання» нечитабельного, що унеможливлює перевірити хімічний склад, механічні властивості, параметри випробування на втому, параметри випробування згинанням або згинанням з розгинанням, радіаційні параметри.»

Однак, як свідчить з тексту Висновку «розбірливість» сертифікату достатня для того, щоб орган ДАСУ встановив, що сертифікат виданий на арматуру клас А240С, у наданому сертифікаті приймання зазначено посилання на ДСТУ EN 10204:2017 Вироби металеві. Типи документів контролювання (EN 10204:2004, IDT)", сертифікат.

Суд зазначає, що подання вказаного сертифікату, який вимагався підтверджує достатньо і повно відповідність ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦ-Х" кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому не створює підґрунтя до порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Щодо зобов`язальної частини висновку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід зауважити, що з аналізу положень Закону № 922-VIII вбачається, що саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені порушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

При цьому, саме на відповідача покладено обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення договору, та протягом п`яти днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 620/16034/23.

Так, суд не спростовує наявність у відповідача права вимагати усунення порушення шляхом припинення договору, разом з цим, в контексті спірних правовідносин, такий захід є об`єктивно неспівмірним та не пропорційним, що свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28-000691-a від 25 листопада 2024 року, як такого, що не відповідає вимогам частини 2статті 2 КАС України.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішенняСерявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справіСерявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрать не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Циркунівської сільської ради (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни,Харківський район, Харківська область,62441, код ЄДРПОУ 04396685) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-28-000691-a від 25 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.