Рішення

від 17.02.2025 по справі 520/29049/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. № 520/29049/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54) (пров. Вишневий, 16,м.Харків,61124) про стягнення капіталізованих платежів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54), в якому просить суд стягнути з ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№54)», код ЄДРПОУ 08680891 (код ЄДРПОУ 31558264) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ИА743518230000025606300081604 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 14099344) капіталізовані платежі у сумі 2 356 437,48 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковуються капіталізовані платежі у сумі 2 356 437,48 грн., які в добровільному порядку сплачені не були, а отже підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.10.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 01.11.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що надана позивачем виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12ААА за № 105962 потерпілій ОСОБА_1 встановлена 3-тя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності 50%, причина втрати працездатності трудове каліцтво. Проте зміст вказаного документу не дає можливості встановити термін втрати працездатності ОСОБА_1 , тоді як в ньому жодним чином не зазначено про встановлення такого терміну безстроково або пожиттєво. Інші додані до позовної заяви письмові докази таких відомостей не містять. Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 втрачено працездатність безстроково та вона не може бути відновлена у майбутньому.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54), знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

02.10.2021року о 09 годині 30 хвилин у цеху № 2 промислової зони, що знаходиться на території відповідача, розташованій у м. Харків, провулок Вишневий, 16, ОСОБА_1 , при виконанні трудових обов`язків, порушила інструкцію з охорони праці № 5 та отримала травму правої кісті, зап`ястку, правого передпліччя, закритий уламковий перелом правої ліктьової кістки з доступними зміщеннями.

21.11.2021 року комісією, утвореною згідно наказом Головного управлінням Держпраці у Харківській області за № 04-04/252-НВ, було проведене розслідування та складений акт розслідування нещасного випадку. За підсумками роботи комісія дійшла висновків, що нещасний випадок з підсобним робітником ОСОБА_1 стався при виконанні нею своїх трудових обов`язків згідно строкового трудового договору № 221 від 19.07.2021 та вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серією 12ААА за № 105962 потерпілій ОСОБА_1 встановлена 3-тя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності 50%, причина втрати працездатності трудове каліцтво.

Також судом встановлено, що ГУ Пенсійного фонду у Кіровоградській області з 01.03.2024 ОСОБА_1 була призначена щомісячна страхова виплата. (Постанова № 5 від 15.03.2024 року.)

ГУ Пенсійного фонду у Кіровоградській області був зроблений розрахунок витрат шкоди на відшкодування нещасного випадку на виробництві.

25.06.2024 засновниками ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО- ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№54)», винесено рішення ( 1004801100012032297) щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Приписами статті 105 ЦК України встановлено, що:

-учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється;

- кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста).

30.07.2024 позивачем - ГУ ПФУ у Харківській області, на адресу відповідача було направлено лист № 2000-0506-8/135417, в якому позивач просив добровільно сплатити капіталізовані платежі у сумі 2 356 437,48 грн. у місячний термін з дня отримання претензії, на рахунки Головного управління.

Відповідач листом від 12.08.2024 року № 6/9/252/Кл-24 повідомив зокрема, що факт порушення вимог охорони праці з боку Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54) не виявлено. Під час існування трудових відносин між ОСОБА_1 та ДДП "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54), останнім здійснювалися всі необхідні платежі, в тому числі єдиний соціальний внесок - консолідований страховий внесок в України, збір якого здійснюється в системі загальнообов`язкового державного страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі. За таких обставин, здійснення всіх визначених законодавством платежів на користь ОСОБА_1 має відбуватися за рахунок коштів відповідного страховика.

Крім того в зазначеному листі зазначено, що посилання у претензії на вимоги п. 2 Постанови КМУ від 04.02.2023 року № 95 "Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальника" та Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого Постановою КМУ від 04.12.2019 року № 896.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 року № 95 «Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників» внесено зміни до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 986. Водночас згідно п. 1 Порядку, відповідно до нього здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди житло та здоров`ю застрахованим особам.

Таким чином, вимоги Порядку розповсюджуються виключно на випадки ліквідації страхувальника у зв`язку із банкрутством. Проте, ліквідація ДП «Підприємство ДКВС України (№54)» відбувається з іншої підстави - у зв`язку з рішенням, прийнятим уповноваженим органом управління, зокрема наказом Міністерства юстиції України № 1795/5 від 18.06.2024 року.

Враховуючи викладене, вимоги зазначені у претензії від 30.07.2024 року № 2000-0506-8/135417 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Позивач, вважаючи відмову відповідача в виплаті капіталізованих платежів порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

З 01.01.2023 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 р. №1105-ХІУ (далі - Закон №1105), відповідно до ч.1 ст.4 якої встановлено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Згідно зі статтею 5 Закону №1105 з 01.01.2023 року виконання функцій страховика за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням передано Пенсійному фонду України.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1105 у новій редакції вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступником виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1105 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат ( матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. їх перереєстрація не здійснюється.

Пунктом 7 нової редакції Прикінцевих і перехідних положень Закону №1105 встановлено, що стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

27.12.2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», якою утворені комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України та його територіальних органів, а також призначені голови цих комісій.

29 квітня 2023 року був підписаний передавальний акт, згідно з яким управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало Пенсійному Фонду України все майно, майнові, немайнові права та зобов`язання щодо всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які заперечуються сторонами.

01 травня 2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в результаті реорганізації. Правонаступник - Пенсійний фонд України.

Згідно з п. 1 ПОЛОЖЕННЯ про головні управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року №28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року №28-2), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485, (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.3 Положення, основними завданнями головного управління Фонду є:

реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

забезпечення ведення обліку осіб які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, осіб, які мають право на пільги, а також отримувачів житлових субсидій;

здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.

Таким чином, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником всього майна, майнових, немайнових прав та зобов`язань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які заперечуються сторонами.

Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з ч. 2ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIVтут та далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1105-XIVсоціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.

Статтею 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1статті 35 Закону № 1105-XIVпідлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 1, 3ст. 36 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 11 Закону № 1105-XIVджерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986(далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням положень ст. 1205 ЦК України до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку № 986.

За приписами пункту 2 Порядку № 986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

При цьому терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються у значенні, наведеному в Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, відповідно до п. 3, 10 ч. 1ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі -Закон № 2464-VІ):

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги ч. 2ст. 1205 ЦК України, статті 11 Закону № 1105-XIV та положення Порядку № 986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 820/2837/17.

Таким чином суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вимоги Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 986 розповсюджуються виключно на випадки ліквідації страхувальника у зв`язку із банкрутством.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленомузакономпорядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Фонд повинен сплатити застрахованій особі (або особам, визначеним у статті 41 Закону №1105-XIV) за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Суд зазначає, що ключовим питанням у даній справі є визначення страхувальника, який має сплачувати єдиний внесок.

Як вже було встановлено судом вище, 02.10.2021 року о 09 годині 30 хвилин у цеху № 2 промислової зони, що знаходиться на території відповідача, розташованій у м. Харків, провулок Вишневий, 16, ОСОБА_1 , при виконанні трудових обов`язків, порушила інструкцію з охорони праці № 5 та отримала травму правої кісті, зап`ястку, правого передпліччя, закритий уламковий перелом правої ліктьової кістки з доступними зміщеннями.

21.11.2021 року комісією, утвореною згідно наказом Головного управлінням Держпраці у Харківській області за № 04-04/252-НВ, було проведене розслідування та складений акт розслідування нещасного випадку. За підсумками роботи комісія дійшла висновків, що нещасний випадок з підсобним робітником ОСОБА_1 стався при виконанні нею своїх трудових обов`язків згідно строкового трудового договору № 221 від 19.07.2021 та вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.

В даному випадку потерпілий був працівником відповідача, а тому саме відповідач має відповідати за всі нещасні випадки, що відбулись.

Таким чином суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що факт порушення вимог охорони праці з боку Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54) не виявлено, а отже здійснення всіх визначених законодавством платежів на користь ОСОБА_1 має відбуватися за рахунок коштів відповідного страховика.

Крім того суд зазначає, що здійснений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат ОСОБА_1 , згідно з яким загальна сума 2 356 437,48 грн.

При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого розрахунку.

Станом на день розгляду справи в суді, зазначена сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві, ОСОБА_1 .

Оскільки капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, тому вони підлягають стягненню в судовому порядку, а тому вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 2 356 437,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України" (№54) (пров. Вишневий, 16,м.Харків,61124) про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України" (№54), код ЄДРПОУ 08680891 (код ЄДРПОУ 31558264) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 14099344) капіталізовані платежі у сумі 2 356 437 (два мільйони триста п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.