Рішення

від 17.02.2025 по справі 560/11946/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11946/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2025 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінської Юлії Олександрівни про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінської Юлії Олександрівни про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 березня 2024 року звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Центр надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області, із заявою про проведення державної реєстрації права власності на житлову квартиру, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 . Державному реєстратору позивачем подано копію Свідоцтва про право власності на житло, технічний паспорт на квартиру, документи що посвідчують особу. Житлова квартира в АДРЕСА_1 в рівних долях зареєстрована в БТІ на праві приватної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що записано в реєстрову книгу №27 за реєстровим №4862 від 22.10.1998. Оскільки зазначена житлова квартира в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована, позивач подала до ЦНАПу Ізяславської міської ради заяву про проведення державної реєстрації права власності. 11 березня 2024 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Зволінською Ю.О. прийнято рішення №71994768 про відмову у проведенні реєстраційних дій. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду відзиву не надходило. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.10.1998, виданим виконавчим комітетом міської ради м. Авдіївка Донецької області на підставі рішення №394 від 19.10.1998 виконкому міської ради м. Авдіївка Донецької області, про що зроблений реєстраційний надпис в реєстровій книзі №27 за реєстровим №4862 від 22.10.1998 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві власності в рівних частинах належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в позовній заяві зазначає, що право власності на квартиру своєчасно не зареєстрував, тому будь-які відомості про право власності на квартиру відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

У позивача виникла необхідність державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме на зазначену квартиру, оскільки місто Авдіївка наразі перебуває на тимчасово окупованій території України.

Позивач 05.03.2024 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області. До заяви були додані документи, що підтверджують право власності: свідоцтво про право власності на житло, технічний паспорт.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Зволінської Юлії Олександрівни від 11.03.2024 №71994768 відмовлено у проведенні реєстраційних дій. При розгляді заяви позивача від 05.03.2024 за реєстраційним номером 59767344, державний реєстратор встановила наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: " згідно інформації Авдіївської МВА державну реєстрацію права власності до 01.01.2013 здійснювали КП БТІ м. Донецька (ЄДРПОУ 03336670) та КП БТІ Ясинуватської міської ради (33796504). Відповідно до розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, так як населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території України, а тому на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013, що суперечить виконанню вимоги п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст.5 цього Закону визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Крім того, за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (частини 4,5 статті 11 № 1207-VII).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі- Закон №1952-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч .4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 1 ст. 20 Закону № 1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Згідно ст. 23 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Після 2013 року при проведенні будь-яких операцій з такою нерухомістю потрібно, щоб записи про право власності були спочатку перенесені в Реєстр, який існує в електронному вигляді.

При цьому, державний реєстратор при перенесенні даних в Реєстр має перевірити факт державної реєстрації права власності за наданими документами тим чи іншим органом БТІ.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Суд встановив, що відповідач у спірному рішенні зазначив, що "згідно інформації Авдіївської МВА державну реєстрацію права власності до 01.01.2013 здійснювали КП БТІ м. Донецька (ЄДРПОУ 03336670) та КП БТІ Ясинуватської міської ради (33796504). Відповідно до розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, так як населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території України, а тому на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013, що суперечить виконанню вимоги п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, яка включає в себе перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Суд звертає увагу позивача, що інший порядок реєстрації права власності Законом №1952-IV не передбачено.

При цьому, відповідач вчинив усіх необхідних дій, зокрема надіслав запит до Авдіївської МВА, на який отримав відповідь з якої встановлено, що органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження на території на якій знаходиться квартира позивачки, а саме, АДРЕСА_1 , а тому у відповідача відсутня інформація (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо) необхідна для вчинення такої реєстрації квартири позивачки, оскільки по вказаному об`єкту нерухомого майна відсутній доступ до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, а також відсутність необхідних відомостей в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв в межах наданих йому повноважень, а також з врахуванням норм чинного законодавства, а тому вказане рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінської Юлії Олександрівни від 11.03.2024 №71994768 про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій та зобов`язання державного реєстратора провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є правомірним, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінської Юлії Олександрівни про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінська Юлія Олександрівна (вул. Грушевського, 5, м. Ізяслав, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30300 , код ЄДРПОУ - 44575163)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький