Рішення

від 17.02.2025 по справі 600/929/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/929/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питання зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН від 28.11.2023 року №43586 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» (код ЄДРПОУ 44418103) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області з питання зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» (код ЄДРПОУ 44418103) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

1.2. Ухвалою суду від 01.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.3. Ухвалою суду від 27.03.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Відповідно до змісту позову, інших заяв по суті справи та доданих до них матеріалів, позиція позивача обґрунтовується наступним.

2.2. Так представник позивача вказує, що позивача було віднесено до категорії ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

2.3. Позивачем були подані документи на підтвердження невідповідності критеріям ризикового платника податку, але 06.11.2023 року було отримане негативне рішення №40992 (підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника).

2.4. Позивачем на адресу ГУ ДПС у Чернівецькій області було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

2.5. Позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 43586 від 28.11.2023 (надалі - «Рішення»). Рішення винесене на підставі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165). У Рішенні підставою віднесення до категорії ризикових платників податку визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; постачання у періоді з 01.05.2023 по 06.11.2023, 49.44, 44418103, 27.12.2022; ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг щодо зберігання, складських документів.

2.6. Вважає, що у оскаржуваному рішенні не вказано мотивів та обґрунтованості віднесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, у рішенні від 28.11.2023 № 43586 ГУ ДПС у Чернівецькій області не зазначило які саме документи необхідні для підтвердження проведених операцій, з огляду на вказане, вважає, що Товариство надавало повний пакет необхідних документів, однак контролюючий орган не взяв їх до уваги.

2.7. Підставою для прийняття контролюючим органом рішення слугував п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що міститься у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку одним із цих критеріїв є такий: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Водночас, на думку представника позивача, оскаржуване Рішення не містить жодних розшифрувань мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників, податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

2.8. Позивач категорично не погоджується із Рішенням, вважає останнє таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству України, а відтак таке рішення підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

2.9. Головне управління ДПС у Чернівецькій області, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.10. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що 28.11.2023 року Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення №43586 про відповідність ТОВ «Приватна майстерня техніки» (код ЄДРПОУ 44418103) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: «В контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

2.11. Відповідно до Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платний податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

2.12. Комісією встановлено відсутність платника за місцем реєстрації, а також відсутність відомостей, щодо наявності об`єктів оподаткування, які необхідні для ведення господарської діяльності згідно обраного КВЕД. Згідно до видаткових накладних № 143 від 17.06.2022, №144 від 17.06.2022, №145 від 18.06.2022, №178 від 04.08.2022, №192 від 03.08.2022 ТОВ «Приватна майстерня техніки» здійснювало діяльність, при цьому позивачем подавались декларації за період з 01.06.2022 по 0l.08.2022. та за 01.12.2022 рік, згідно яких не зафіксовано фінансових операцій.

2.13. Також, як зазначалось у Рішенні комісії платником були не надані такі документи як: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; складські документи ( інвентаризаційні описи); документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у; тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

IІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено наступне.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» зареєстровано, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 44418103.

3.3. Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 року №43586 відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 11.12.2019 року №1165, встановлено відповідність ТОВ «Приватна майстерня техніки» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття рішення визначено:

- постачання у періоді з 01.05.2023 по 06.11.2023 продукції з кодом 49.44; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку і платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 27.12.2022;

- ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо зберігання, складських документів.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так предметом оскарження у цій справі є рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким встановлено відповідність ТОВ «Приватна майстерня техніки» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеному рішенню Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

4.2. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).

4.3. Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

4.4. Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону).

4.5. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року №1165 (набула чинності з 01.02.2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4.6. Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

4.7. Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

4.8. При цьому, згідно пункту 2 Порядку №1165 під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

4.9. У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

4.10. Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

4.11. Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

4.12. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуваним рішеннням, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 11.12.2019 року №1165, встановлено відповідність ТОВ «Приватна майстерня техніки» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

4.13. Суд, зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

4.14. Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

4.15. Відтак, аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у платника податку такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності платника податку вказаному критерію слід навести розрахунок показника за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

4.16. У цій справі судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено:

- постачання у період з 01.05.2023 по 06.11.2023 продукції з кодом 49.44; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку і платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 27.12.2022;

- ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо зберігання, складських документів.

4.17. Щодо обґрунтованості рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №22079 від 28.07.2022 року суд зазначає наступне.

4.18. Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

4.19. Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку визначена додатком 4 до вказаного Порядку і передбачає зазначення підстави його прийняття - відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку. А у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку в графі "Податкова інформація" розшифровується, яка саме податкова інформація.

4.20. За своєю правовою природою рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке прийняте на виконання владних управлінських функцій та стосується прав або інтересів платника податків.

4.21. Таке рішення створює правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником податків. При цьому зупинення реєстрації податкової накладної, покладає на платника податків додатковий обов`язок у вигляді надання пояснень та документів, а також завдає шкоди його діловій репутації, оскільки внаслідок наведеного контрагенти такого платника податків не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між таким платником податків та його контрагентами.

4.22. Окрім цього, прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, породжує правову невизначеність між сторонами господарської операції, що суперечить верховенству права.

4.23. Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржено до суду.

4.24. Така позиція суду, окрім наведеного вище, підтверджується положенням абзацу 31 пункту 6 Порядку №1165, згідно змісту якого У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно змісту якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

4.25. Водночас суд зазначає, що у висновках щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 03.03.2020 року у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 року у справі № 280/1098/19 йшлося про те, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а тому вони окремо не підлягали оскарженню.

4.26. Згідно позиції Верховного Суду, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

4.27. Однак, в даному разі слід зазначити, що наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, ґрунтуються на нормативно-правовому акті, який втратив чинність і в частині судового оскарження, по-іншому врегулював досліджувані правовідносини. При цьому суд зазначає, що оскаржуване в цій справі рішення, прийнятті на підставі діючого нормативно-правового акту, який передбачає оскарження рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку до суду.

4.28. Натомість, у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 Верховний Суд дійшов висновку, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів.

4.29. Так, як зазначалось судом раніше, в Додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена обов`язкова форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в який зазначається наступне:

Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація).

Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків).

4.30. Отже, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган, яким є Головне управління ДПС у Чернівецькій області, зобов`язаний розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття такого рішення.

4.31 Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію", згідно якого податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону України Про інформацію від 02.10.1992, № 2657-XII).

4.32. Аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що податковою інформацією є створений конкретний інформаційний продукт, який збережений на матеріальних носіях або відображений в електронному вигляді.

4.33. Крім цього, така інформація має відповідати основним принципам інформаційних відносин, серед яких відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації (частина 1 статті 2 Закону України Про інформацію від 02.10.1992, № 2657-XII).

4.34. Судом досліджено оскаржуване рішення та як наслідок встановлено, що приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідач, розшифровуючи, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття такого рішення, вказав «постачання у період з 01.05.2023 по 06.11.2023 продукції з кодом 49.44; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку і платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 27.12.2022».

4.35. З метою повноти оцінки оскарджуваного рішення судом досліджено надані до позову представником позивача документи щодо проведених операції по постачанню у періоді з 01.05.2023 року по 06.11.2023 року.

4.36. Так, у червні 2022 року Товариством укладено договір поставки № 01/06/22-1200 від 01.06.2022 року з ТОВ Деліверіавтогруп (Постачальник), предметом якого є постачання товару та зобов`язання покупця прийняти та оплатити товар. На виконання договору сформовано видаткові накладні № 143 від 17.06.2022, № 144 від 17.06.2022, № 145 від 18.06.2022, № 178 від 04.08.2022, № 173 від 05.08.2022, № 192 від 03.08.2022 та товарно-транспортні накладні. Факт оплати підтверджено платіжними інструкціями № 70 від 21.11.2023, № 75 від 24.11.2023, № 76 від 24.11.2023, № 77 від 24.11.2023, № 78 від 24.11.2023. Ці операції відображені у бухгалтерському обліку (оборотно-сальдово відомість по рахунку 631 та картка рахунку 631).

4.37. Як наголошує представник позивача, у зв`язку з тим, що 27.12.2022 року Товариство було віднесено до категорії ризикових платників податку, останнє вимушено зменшило обсяг своєї діяльності, адже через наявність такого статусу реєстрація податкових накладних Позивача буде зупинена. Тому реалізація товару не відбувалася. Задля здійснення своєї господарської діяльності відповідно до мети створення позивач має достатню матеріально-технічну базу та трудові ресурси.

4.38. Відтак, на думку представника позивача, у оскаржуваному рішенні податковий орган обмежився лише загальною оцінкою. При цьому, податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено у спірних правовідносинах наявності податкової інформації, яка б давала підстави для прийняття оскаржуваного рішення. Внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація всіх податкових накладних автоматично буде зупинена і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

4.39. Синтезуючи наведені норми права у поєднані з доводами сторін, суд вважає цілком обґрунтованою та доцільною позицію позивача щодо протиправності оскаржуваного рішенні.

4.40. Суд констатує, що у оскаржуваному рішенні не конкретизовано сутності вказаних операції, які податковим органом віднесено до ризикових. Поряд з цим, лише у відзиві на позовну заву представник відповідача наводить обґрунтування позиції тим, що Комісією встановлено відсутність платника за місцем реєстрації, а також відсутність відомостей, щодо наявності об`єктів оподаткування, які необхідні для ведення господарської діяльності згідно обраного КВЕД. Згідно до видаткових накладних № 143 від 17.06.2022, №144 від 17.06.2022, №145 від 18.06.2022, №178 від 04.08.2022, №192 від 03.08.2022. ТОВ «Приватна майстерня техніки» здійснювало діяльність, при цьому позивачем подавались декларації за період з 01.06.2022 по 0l.08.2022, та за 01.12.2022 рік.

4.41. Суд звертає увагу на те, що відповідач здійснює свою діяльність як суб`єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування. Відповідно, рішення відповідача має містити безпосереднє обґрунтування, що дає можливість зрозуміти мотиви його прийняття без додаткового трактування.

4.42. У цій справі суд вважає, що в оскаржуваному рішенні не вказано мотивів та обґрунтованості віднесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, у рішенні від 28.11.2023 № 43586 ГУ ДПС у Чернівецькій області не зазначило які саме документи необхідні для підтвердження проведених операцій, а вказало лише загальний перелік документів. Такий підхід відповідача суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.

4.43. При цьому, ні у самому оскаржуваному рішенні, ні у відзиві не наведено фактичних обставин, які підтверджували дійсність здійснення ТОВ «Приватна майстерня техніки» ризикових господарських операцій з метою формування ймовірно фіктивного податкового кредиту від зазначених у рішенні контрагентів. Таке рішення ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.

4.44. Водночас суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, такий суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

4.45. З викладеного слідує, що відповідач не можуть посилатись на докази, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

4.46. Тож спірне рішення прийняте відповідачем непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим відповідач допустив надмірний формалізм, що порушує права позивача на належне здійснення господарської діяльності.

4.47. Одним із критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень є критерій обґрунтованості, згідно якого рішення приймається з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Окрім цього, відповідно Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, яка прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 28.09.1977 року обов`язок суб`єкта владних повноважень інформувати про мотиви свого рішення, віднесено до основних складових (принципів) адміністративної процедури.

4.48. За таких обставин, враховуючи те, що в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 28.11.2023 року №43586 не розшифрована податкова інформація, яка стала підставою для його прийняття, слідує, що воно не відповідає критерію обґрунтованості та повноти, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

4.49. Пунктом 6 вказаного Порядку також визначено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

4.50. Відтак, суд зазначає, що відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до вимог Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

4.51. З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що реалізовуючи право на подачу пояснень, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів, які на переконання представника позивача свідчать про безпідставність віднесення Товариства до переліку ризикових. Однак, такі документи відповідачем безпідставно не враховані.

4.52. При цьому суд наголошує, що Комісією відповідача фактично прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості з мотивів власних суджень (припущень) без належного обґрунтування доказами. На переконання суду, ті доводи, які наведені у відзивах фактично свідчать про оціночний характер господарської діяльності позивача з боку відповідачів. Однак, у рамках даних правовідносин, ні відповідачу, ні суду не належить здійснювати повну оцінку господарської діяльності позивача, оскільки такі дії можуть бути вчинені в лише в межах належним чином призначеної податкової перевірки та її можливого подальшого аналізу в судовому порядку.

4.53. Суд також наголошує, що синтез положень Порядку №1165 свідчить про те, що кожна господарська операція підлягає оцінці контролюючим органом окремо. Тобто, розповсюдження дії рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на всі інші господарські операції, які є реальними, суперечить принципу правової визначеності.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

6.2. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

6.3. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

6.4. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

6.5. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

6.6. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

6.7. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.8. Відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.9. Разом з цим, суд зазначає, що згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

6.10. Таким чином, суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» (код ЄДРПОУ 44418103) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

6.11. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6 від 02.02.2024 року.

7.3. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Чернівецькій області з питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 28.11.2023 року №43586 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №6 від 02.02.2024 року судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна майстерня техніки» (м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, буд. 14А, код ЄДРПОУ 44418103).

Відповідач Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200А, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.В. Анісімов