Рішення

від 17.02.2025 по справі 600/1136/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1136/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000191/1 від 11.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023.

1.2. Ухвалою суду від 15.03.2024 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позовної заяви та доданих до неї матеріалів, представник позивача зазначає, що Приватне підприємство Віктор-Ком Імпекс, зареєстроване в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.02.2007 року, за місцезнаходженням: 58029, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Йорданешти, вул. Корнец, 24, № запису 1029102 0000 000352. Згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №348641024038 ПП Віктор-Ком Імпекс з 01.01.2016 року зареєстроване як платник податку на додану вартість.

2.2. 15 березня 2023 року між Компанією Sarerom, як продавцем, та Приватним підприємством Віктор-Ком Імпекс, як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023 (далі - Контракт, Договір). Відповідно до пункту 2.1. Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campasa Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до цієї угоди. Згідно пунктів 5.1. - 5.3 (2.3) Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1000000,00 євро. Відповідно до п.7.1 Договору продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця відправлення до місця призначення.

2.3. Згідно п.8.4 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок- фактура, CRM, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження.

Відповідно до Договору та, зокрема, його додатків №1, 2, 7, 14, 15 сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках. Так, зокрема, сіль брикетована по 5 кг., на момент відправки вантажу становить 75 євро за тонну (відповідно до додатку №1), сіль кам`яна, крупного помолу, не йодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 140 євро за тонну (відповідно до додатку №14), сіль рекристалізована екстра нейодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 155 євро за тонну (відповідно до додатку №7), сіль кам`яна крупного помолу, не йодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 120 євро за тонну (відповідно до додатку №2), сіль брикетована 5 кг., на момент відправки вантажу становить 118 євро за тонну (відповідно до додатку №1), сіль таблетована для пом`якшення води в мішках, на момент відправки вантажу становить 225 євро за тонну (відповідно до додатку №1), сіль кам`яна, рекристалізована, не йодована, розфасована в біг-беги, на момент відправки вантажу становить 150 євро за тонну (відповідно до додатку №15).

На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.

2.4. 11.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037380U5 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2889 від 10.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0117539; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.5. 11.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037421U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2880 від 09.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0116708; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.6. 12.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037472U6 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2884 від 09.11.2023; автотранспортна накладна б/ н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0117555; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.7. 12.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037473U5 разом з товаро-супровіднимй документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2882 від 09.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ180OEO117571; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.8. 14.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037657U7 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2898 від 13.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15,03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 13.11.2023 №23ROCJ1800E0117887; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.9. 15.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037839UO разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2910 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 14.11.2023 №23ROCJ1800E0118343; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.10. 15.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037837U2 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2912 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 14.11.2023 №23ROCJ1800E0118378; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.11. 18.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23U А305160038258U0 разом з товаросупровідними документами/ а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FE$AR 2949 від 17.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 17.11.2023 №23ROCJ1800E0120625; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.12. 21.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160038560U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2910 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 20.11,2023 №23ROCJ1800E0120684; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.13. 24.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160038982UO разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2987 від 21.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.11.2023 №23ROCJ1800E0122070; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

2.14. Однак, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП Віктор-Ком Імпекс подати нові митні декларації за ціною товару, яка зазначена в Рішеннях про коригування митної вартості.

2.15. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000190/2 від 11.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 23950 кг на загальну суму 5623,46 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000190/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/ 2023/000130. З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160037467U7 від 12.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.16. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000191/2 від 11.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24300 кг на загальну суму 5705,64 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000191/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000129.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову БМД N2 23UA305160037466U8 від 12.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.17. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000192/2 від 12.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24150 кг на загальну суму 5670,42 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000192/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення N« 305160/2023/000132.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160037484U8 від 12.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача

2.18. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000193/2 від 12.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 23750 кг на загальну суму 5576,50 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000193/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000131.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160037485U8 від 12.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.19. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000194/2 від 14.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24300 кг на загальну суму 5714,70 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. У зв`язку з 'прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000194/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000137.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160037816U4 від 15.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.20. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000196/2 від 16.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24000 кг на загальну суму 5618,40 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000196/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000143.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160038043U6 від 17.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.21. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000197/2 від 16.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 23750 кг на загальну суму 5559,88 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000197/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000144.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160038039U6 від 17.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача2.22. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000199/2 від 19.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24250 кг на загальну суму 5613,54 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000199/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000147.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160038285U7 від 19.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача2.23. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000200/2 від 21.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 24200 кг на загальну суму 5557,87 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000200/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000157.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160038644U9 від 22.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.24. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000201/2 від 25.11.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 23000 кг на загальну суму 5294,39 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA305000/2023/000201/2, Закарпатською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №305160/2023/000161.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA305160039224U4 від 25.11.2023, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

2.25. Представник позивача наголошує, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності та не були усунуті шляхом подання всіх додатково витребуваних документів є необґрунтованим, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

2.26. Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Аргументи відповідача

2.27. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі було направлено йому на офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про направлення. У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішує справу за наявними матеріалами.

2.28. Водночас, суд звертає увагу на положення частини 4 статті 159 КАС України, згідно змісту якої неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, які суд застосовує у цій справі, виходячи із повної процесуальної пасивності відповідачів.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що Приватне підприємство Віктор-Ком Імпекс подало до Закарпатської митниці Держмитслужби України митні декларації від 11.11.2023 року №23UA305160037380U5, від 11.11.2023 року №23UA305160037421U4, від 12.11.2023 року №23UA305160037472U6, від 12.11.2023 року №23UA305160037473U5, від 14.11.2023 року №23UA305160037657U7, від 15.11.2023 року №23UA305160037839UO, від 15.11.2023 року №23UA305160037837U2, від 18.11.2023 року №23UА305160038258U0, від 21.11.2023 року №23UA305160038560U4, від 24.11.2023 року №23UA305160038982UO, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

3.2. За результатами розгляду митних декларацій Закарпатською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/ 000191/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023 року, №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023 року, №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023 року, UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023 року, №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023 року, №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023 року.

3.3. Згідно рішень про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає те, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58. 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

3) ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

3.4. Враховуючи вищезазначене, у рішеннях про коригування митної вартості товарів констатовано, що митна вартість товару визначена за резервним методом.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару.

3.5 У зв`язку з прийнятими рішеннями про коригуванням митної вартості товару, Закарпатською митницею було сформовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

4.3. Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

4.4. Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

4.6. Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

4.7. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

4.8. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

4.9. Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

4.10. Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4.11. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4.12. Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4.13. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

4.15. Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

4.16. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

4.18. Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

4.19. Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

4.20. Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

4.21. У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

4.22. Враховуючи зазначене, суд вражає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

4.23. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

4.24. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

4.25. Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

4.26. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

4.27. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

4.28. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

4.29. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

4.30. Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4.31. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

4.32. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

4.33. В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

4.34. У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

4.35. При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

4.36. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є рішення Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/ 000191/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023 року, №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023 року, №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023 року, UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023 року, №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023 року, №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023 року.

5.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цим рішенням оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних актів буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке такі рішення містять.

5.3. Так, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

5.4. Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваних рішеннях стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

5.5. В ході судового розгляду судом визначено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

5.6. Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2023 року між Компанією Sarerom, як продавцем, та Приватним підприємством Віктор-Ком Імпекс, як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023. Відповідно до пункту 2.1. даного Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campasa Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до цієї угоди. Згідно пунктів 5.1-5.3 Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1000000,00 євро. Згідно пункту 8.5 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок-фактура, CRM, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження.

5.7. Відповідно до Додатків №1, №2, №3, №4 та №5 до Договору купівлі-продажу №187/15.03.2023 сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках, а саме: брикети солі для тварин 5 кг. на момент відправки вантажу становить 118 євро за тонну (відповідно до договору), сіль придатна для споживання людьми кам`яна, рекристалізована, не йодована, розфасована в мішки 25 кг., на момент відправки вантажу становить 160 євро за тонну (відповідно до договору), сіль придатна для споживання людьми кам`яна рекристалізована, не йодована, в біг-бегах, на момент відправки вантажу становить 140 євро за тонну

5.8. Як встановлено судом з матеріалів справи, Компанією Sarerom виставлено рахунки-фактуру (інвойси) (commercial invoice):

- №FESAR 2889 від 10.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1796,25 євро;

- №FESAR 2880 від 09.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1822,50 євро;

- №FESAR 2884 від 09.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1811,25 євро;

- №FESAR 2882 від 09.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1781,25 євро;

- №FESAR 2898 від 13.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1822,50 євро;

- №FESAR 2910 від 14.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1800,00 євро;

- №FESAR 2912 від 14.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1781,25 євро;

- №FESAR 2949 від 17.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1818,75 євро;

- №FESAR 2951 від 17.11.2023 року на оплату за товар: сіль промислова, на суму 1815,00 євро;

- №FESAR 2987 від 21.11.2023 року на оплату за товар: сіль придатна для споживання людьми, на суму 1957,38 євро.

5.10. 2.4. 11.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037380U5 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2889 від 10.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0117539; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.11. 11.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037421U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2880 від 09,11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0116708; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.12. 12.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037472U6 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2884 від 09.11.2023; автотранспортна накладна б/ н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ1800E0117555; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.13. 12.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037473U5 разом з товаро-супровіднимй документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2882 від 09.11.2023; автотранспортна накладна б/ н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 №23ROCJ180OEO117571; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.14. 14.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037657U7 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2898 від 13.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15,03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 13.11.2023 №23ROCJ1800E0117887; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.15. 15.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037839UO разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2910 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 14.11.2023 №23ROCJ1800E0118343; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.16. 15.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160037837U2 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2912 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 14.11.2023 №23ROCJ1800E0118378; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.17. 18.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23U А305160038258U0 разом з товаросупровідними документами/ а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FE$AR 2949 від 17.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 17.11.2023 №23ROCJ1800E0120625; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.18. 21.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160038560U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2910 від 14.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 20.11,2023 №23ROCJ1800E0120684; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.19. 24.11.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA305160038982UO разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2987 від 21.11.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.11.2023 №23ROCJ1800E0122070; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші.

5.20. Оцінюючи у сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначених вище інвойсах №FESAR 2889 від 10.11.2023 року на суму 1796,25 євро; №FESAR 2880 від 09.11.2023 року на суму 1822,50 євро; №FESAR 2884 від 09.11.2023 року на суму 1811,25 євро; №FESAR 2882 від 09.11.2023 року на суму 1781,25 євро; №FESAR 2898 від 13.11.2023 року на суму 1822,50 євро; №FESAR 2910 від 14.11.2023 року на суму 1800,00 євро; №FESAR 2912 на суму 1781,25 євро; №FESAR 2949 від 17.11.2023 року на суму 1818,75 євро; №FESAR 2951 на суму 1815,00 євро; №FESAR 2987 від 21.11.2023 року на суму 1957,38 євро.

5.21. Суд наголошує, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

5.22. При цьому, у поданих до митного оформлення митних деклараціях та доданих до них інвойсах (серії FESAR) вказано ідентичні суми у валюті євро, що у повній мірі дає можливість співставити партії поставок товару з товаро-супровідними документами.

5.23. Стосовно зауважень відповідача щодо оплати товару, то суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/4680/16 зроблено висновок про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

5.24. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

5.25. Також у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20 Верховним Судом наголошено, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

5.26. Також, посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митними деклараціями, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідками про транспортно-експедиційні послуги та виставленими рахунками на оплату таких послуг. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару. Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15 при дослідженні схожих правовідносин.

5.27. Як наголошено судом раніше, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

5.28. Однак, суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

5.29. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість сумнівів у митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару.

5.30. Суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

5.31. При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

5.32. Більше того, в оскаржуваних рішеннях відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

5.33. Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

5.34. Зазначення відповідачем у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

5.35. Суд також вважає хибними доводи відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

5.36. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

5.37. Попри це, навіть у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх п`яти методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, суд звертає увагу на хибність розрахунків митниці за резервним методом.

5.38. Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

5.39. Так, як визначено оскаржуваних рішеннях за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару.

5.40. Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, однак безпосереднє найменування та характеристика товару різняться. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

5.41. Суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

5.42. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

5.43. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

5.44. Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

5.45. Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

5.46. За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

5.47. Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

5.48. При цьому, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

5.49. Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

5.50. Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

5.51. Указане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі.

5.52. Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

5.53. А тому, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів, відтак такі підлягають скасуванню.

6.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18983,54 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1010 від 08.03.2024 року. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 18983,54 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

7.3. З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем окрім сплати судового збору, понесено витрати на правничу допомогу.

7.4. Так, у позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9800 грн.

7.5. На підтвердження понесення витрати на професійну правничу допомогу, представник позивача суду надав:

- договір про надання правничої допомоги від 21.09.2023 року №35/2023;

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 21.09.2023 року;

- квитанцію №11 від 04.03.2024 року про оплату позивачем наданих послуг у розмірі 9800,00 грн.

7.6. У цій справі судом задоволено у повному обсязі позов ПП Віктор-Ком Імпекс, яке в розумінні КАС України не є суб`єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який порушив права позивача.

7.7. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

7.8. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

7.9. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7.10. Адвокатом Божеску Г.В. надано суду договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.

7.11. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

7.12. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).

7.13. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).

7.14. Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги фактично сплачено 9800,00 грн.

7.15. Приписами частини 1 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

7.16. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).

7.17. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

7.18. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

7.19. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

7.20. Як зазначено судом вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).

7.21. Зазначене право належить виключно відповідачеві і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7.22. Так, представники відповідача клопотання щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суду не надав та не вчинив жодних дій щодо доведення неспівмірності витрат.

7.23. Суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів. Зазначену правову позицію суд, згідно частини 5 статті 242 КАС України, враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат у цій справі та не вбачає підстав для відступлення від неї.

7.24. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

7.25. Таким чином, оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам співмірності. При цьому, судом проаналізовано складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

7.26. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

7.27. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

7.28. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

7.29. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9800,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/ 000191/1 від 11.11.2023 року, №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023 року, №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023 року, №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023 року, №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023 року, UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023 року, №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023 року, №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023 року, прийняті Закарпатською митницею Держмитслужби.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №1010 від 08.03.2024 року судового збору у розмірі 18983,54 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9800,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство Віктор-Ком Імпекс (Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Йорданешти, вул. Корнец, буд. 24, код ЄДРПОУ 34864103).

Відповідач Закарпатська митниця Державної митної служби України (м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43337207).

Суддя О.В. Анісімов