Постанова від 17.02.2025 по справі 755/9652/24

Справа № 755/9652/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/1450/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ТОВ «УІІК Сервіс» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 станом на 01 червня 2024 року в загальному розмірі 5 721 грн. 30 коп.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «УІІК Сервіс» про видачу судового наказу відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «УІІК Сервіс» просить скасувати ухвалу суду через порушення норм матеріального та процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що наведена в оскаржуваній ухвалі позиція суду щодо неврегульованих процесуальним законом норм, на його думку, не ґрунтується на положеннях частин 1 і 2 ст. 169 ЦПК України, відповідно до яких після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Крім того, апелянт не погоджується з відмовою суду у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу. Заявник зазначає, що положеннями ст. 163 ЦПК України не передбачено вимог подання до суду доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими документами боржнику, оскільки приписами ч. 2 ст. 169 ЦПК України даний обов`язок покладено на суд першої інстанції під час надсилання боржнику копії виданого судового наказу або через електронний кабінет, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

13 серпня 2024 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача. На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що заявник всупереч п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не надав жодного документу (копії) на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Звертає увагу на те, що заявник подав заяву про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів незначного розміру, щодо якого є спір і про наявність якого було завідомо відомо заявнику, що є порушенням ч. 3 ст. 19 ЦПК України. Також стверджує про те, що у нього відсутня будь-яка заборгованість перед товариством за договорами.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку:

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява була подана з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, а саме заявником не було надано до заяви про видачу судового наказу доказів надсилання боржникові вказаної заяви з додатками.

Основним доводом апелянта було те, що положеннями ст. 163 ЦПК України не передбачено вимог подання до суду доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими документами боржнику, оскільки приписами ч. 2 ст. 169 ЦПК України даний обов`язок покладено на суд першої інстанції під час надсилання боржнику копії виданого судового наказу або через електронний кабінет, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У пункті 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно положень ст.. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Жодної іншої вимоги щодо надання додаткових, до наведених вище документів до заяви про видачу судового наказу, процесуальне законодавство не містить.

Більш того, положеннями ст. 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Зважаючи на наведене, вимога суду першої інстанції попередньо направляти боржнику заяву про видачу судового наказу та надавати суду докази такого направлення не тільки суперечить вимогам процесуального закону, але і самому змісту встановленої процедури наказного провадження, відповідно до якої боржник отримує заяву кредитора вже після видачі судом наказу, однак має право в передбачених законом випадках подати в подальшому до суду заяву про скасування судового наказу.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст.7,367, 369, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько