Ухвала

від 17.02.2025 по справі 520/1431/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2025 р.Справа № 520/1431/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 520/1431/24

за позовом приватного підприємства «МЕТАЛ ІНВЕСТ ГРУП»

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 520/1431/24 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) задоволено вимоги ПП «МЕТАЛ ІНВЕСТ ГРУП» до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 21.03.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 22.03.2023, о 11:22 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

04.02.2025 через подсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду відповідачем- ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, тобто з порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України. Одночасно з вимогах апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була сформована 19.04.2024 в строк визначений КАС України для апеляційного оскарження, але через технічну помилку зберіглась як чернетка. Вдруге 22.04.2024 було подано апеляційну скаргу яку приєднано до справи, але через помилку як позивача вказано іншого платника. Проте від суду апеляційної інстанції жодних документів не надходило. Також, звертає увагу суду на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюється постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Харківській області. У зв`язку з цим на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, також через часткову мобілізацію працівників ГУ, неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебоїв з електроенергії та доступу до мережі інтернет. Також посилається на загальновідомий факт введення на території України воєнного стану та простою в роботі ГУ ДПС у Харківській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається з матеріалів електронної справи, оскаржуване рішення прийнято у письмовому провадженні 21.03.2024. Копію оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Харківській області отримано 22.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Апеляційна скарга подана 04.02.2025, тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як на поважність пропуску строку апелянт посилається на своєчасне подання апеляційної скарги до суду 19.04.2024, проте через технічну помилку остання вберіглась як чернетка.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (по тексту - ЄСІТС).

Пунктом 36 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).

Відповідно до пункту 12.13 «Оскарження рішення» розділу 12 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи від 29.12.2023 № 230/ОД затвердженої ДП «Інформаційні судові системи» (далі - Інструкція) за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.

Згідно з пунктом 2.14 розділу 2 Інструкції, після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (пункт 2.18 розділу ІІ Інструкції).

З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції убачається, що у разі надсилання користувачем через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Харківській області, у випадку формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 19.04.2024 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, мала змогу пересвідчитися у направленні її до Другого апеляційного адміністративного суду та її доставку.

Доказів вчинення таких дій, а також наявності технічних несправностей при доставці апеляційної скарги відповідачем до суду не надано.

Щодо доводів скаржника про те, що вдруге 22.04.2024 було подана апеляційну скаргу, але через помилку як позивача вказано іншого платника. Від суду апеляційної інстанції не надходили документи по даній справі.

Колегія суддів зазначає, що у підсистемі «Електронний суд» відсутня апеляційна скарга від 22.04.2024.

У контексті того, що факт технічного збою у підсистемі «Електронний суд» та ненаправлення апеляційної скарги 19.04.2024, або твердження що 22.04.2024 направлено до підсистеми «Електронний суд», проте вказано іншого позивача, до Другого апеляційного адміністративного суду було виявлено апелянтом лише через дев`ять місяців після винесення оскаржуваного рішення, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зауважує, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі № 240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Щодо інших доводів апелянта про поновлення апеляційного строку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.

Колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі № 240/3354/21.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з великою завантаженістю та обмеженою кількістю працівників, а також частковою мобілізацією працівників, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку, жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем факту надмірного навантаження до суду не надано. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами).

Посилання апелянта на те, що на території України запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Колегія суддів зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржником не було надано доказів на підтвердження відсутності енергопостачання у приміщеннях ГУ ДПС у Харківській області, у період з 22.03.2024 по 04.02.2025.

Відповідно до ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Жодних обґрунтованих доказів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після винесення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 520/1431/24, заявник у заяві про усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання підстав, визначених ГУ ДПС в Харківській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, неповажними і про необхідність застосування положень ч. 3 ст. 298 КАС України.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 520/1431/24, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.