Постанова

від 17.02.2025 по справі 520/21130/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р. Справа № 520/21130/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 (головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О.) по справі № 520/21130/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оушен Фудз»

до Рівненської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оушен Фудз" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000007/2 від 14.03.2024 Рівненської митниці Державної митної служби України;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2024/000048 від 14.03.2024 Рівненської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позову зазначило, що при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 позов задоволено.

Рівненська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, в них відсутні всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказує, що декларантом не надано MRN, посилання на яку міститься у гр.24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06159 та заявку до Договору транспортного експедирування від 21.08.2023; рахунок від 04.03.2024 № 24030009 не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення та не включена до митної вартості товару.

Також, зазначає, що декларантом надано Комерційну пропозицію від 20.10.2023, що містить відомості виключно про асортимент продукції, заявлений у комерційному рахунку від 07.12.2023 № FDWOF202301.

Зауважує, що у коносаменті від 10.12.2023 №273408631 наявна інформація щодо відправника та одержувача товару, які не кореспондуються з відомостями у комерційному інвойсі від 07.12.2023 №FDWOF202301.

З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.10.2023 між ТОВ "Оушен Фудз" (покупець) та компанією Nantong Foodwe Foods Co., LTD (Китай)(продавець) укладено контракт купівлі-продажу № NFF-001, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах цього контракту (т. 1 а.с. 205-207).

Відповідно до п. 2.1. Контракту поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами в інвойсах (проформа-інвойсах та/або комерційних інвойсах). Найменування, асортимент, опис товару, загальна кількість, ціна, вартість партії, умови поставки згідно з Інкотермс-2010 тощо узгоджуються сторонами окремо по кожній партії та вказуються в інвойсах (проформа-інвойсах та/або комерційних інвойсах) до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

В ціну товару включена вартість експортної морської упаковки, тари, маркування. У випадку постачання товару на умовах групи С згідно Інкотермс-2010 у ціну товару також включена вартість перевезення до вказаного місця. Митне очищення та інші платежі на території країни покупця сплачуються покупцем (п. 2.3 Контракту).

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що валюта контракту та платежу - долари США.

Відповідно до п. 3.2. Контракту покупець зобов`язаний перерахувати 30% від загальної вартості партії товару, вказаної в інвойсі (проформа-інвойсі та/або комерційному інвойсі), на банківський рахунок продавця протягом 25 робочих днів з дати інвойсу (проформа-інвойсу та/або комерційного інвойсу). 70% від загальної вартості партії товару, вказаної в інвойсі (проформа-інвойсі та/або комерційному інвойсі), повинні бути оплачені покупцем на банківський рахунок продавця до прибуття контейнера з товаром у порт розвантаження. Дозволяється оплата частинами. Дозволяється повна 100% передоплата.

В інвойсі (проформа-інвойсі та/або комерційному інвойсі) можуть бути визначені інші умови оплати, ніж в цьому контракті. У такому разі умови, визначені в інвойсі, матимуть пріоритет (п. 3.3. Контракту).

Згідно з п. 4.2. Контракту відвантаження товару здійснюється продавцем протягом 30 календарних днів після внесення покупцем на банківський рахунок продавця передоплати у розмірі, вказаному в цьому контракті або в інвойсі (проформа-інвойсі та/або комерційному інвойсі) згідно з п. 3.3. цього контракту, за виключенням випадків, коли відвантаження здійснюється пізніше на прохання покупця.

В інвойсі (проформа-інвойсі та/або комерційному інвойсі) може бути визначений інший строк відвантаження товару, ніж у цьому контракті. У такому разі умови, зазначені в інвойсі, матимуть пріоритет.

20.10.2023 ТОВ "Оушен Фудз" замовив у Nantong Foodwe Foods Co., LTD соєвий папір помаранчевий та рожевий, пасту Місо червону та білу, соуси Кімчі базовий та устричний, на загальну суму 43 115,00 доларів США, що підтверджується проформою-інвойсом № FDWOF202301 (т. 1 а.с. 208).

Також, проформою-інвойсом визначено наступні умови оплати та поставки товару: FOB Qingdao, 100% передоплата до прибуття товару в порт призначення: 30% авансовий платіж, а решта 70% має бути сплачена перед поставкою; строк відвантаження: 30 днів після отримання передоплати та підтвердження замовлення.

27.10.2023 позивачем здійснено передоплату за придбаний товар в сумі 12 934,50 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 53 (т. 1 а.с. 214).

07.12.2023 постачальник склав комерційний інвойс № FDWOF202301 про передачу ТОВ "Оушен Фудз" соєвого паперу, місо пасти та соусів на загальну суму 43 115,00 доларів США (з урахуванням попередньої оплати - 30 180,50 доларів США) (т. 1 а.с. 211), а 10.12.2023 - відвантажив придбаний товар, про що склав коносамент № WMSS23113519 (т. 1 а.с. 222).

25.01.2024 позивач провів оплату за товар в сумі 30 180,50 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 186 (т. 1 а.с. 216).

12.03.2024 з метою митного оформлення товару, позивач подав до Рівненської митниці митну декларацію № 24UA204150001080U2, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 43 115,00 доларів США (т. 1 а.с. 16-18).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав:контракт № NFF-001 від 20.10.2023, проформу-інвойс №FDWOF202301 від 20.10.2023, комерційний інвойс № FDWOF202301 від 07.12.2023, прайс-лист, комерційну пропозицію, платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 53 від 27.10.2023, № 186 від 25.01.2024, коносамент №WMSS23113519 від 10.12.2023, лінійний коносамент №273408631 від 10.12.2023, сертифікат про походження товару № С24MA1WKDR630001 від 08.01.2024, експортні митні декларації від 07.12.2023 № 422720230001128612, № 422720230001128608 та № 422720230001128597, від 10.12.2023 № 422720230001128605, договір транспортного експедирування № 21/08/23-ОШНФ від 21.08.2023, заявку № 33809 від 04.12.2023, рахунок на оплату № 24030009 від 04.03.2024, платіжну інструкцію № 1736 від 13.03.2024, довідку про транспортні витрати № 04/03/01 від 04.03.2024, залізничну накладну СМГС № 06159 від 05.03.2024, договір доручення №ОФСТ 14/09/23 від 14.09.2023 про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів (т. 1 а.с. 205-249, т. 2 а.с. 4-7).

12.03.2024 митний орган за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією встановив, що останні містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, в гр.24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06159 зазначено MRN, яка не надана для цілей митного оформлення; рахунок від 04.03.2024 № 24030009 не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення, що є складовою митної вартості товару, а зазначена п. 5 в Рахунку від 04.03.2024 № 24030009 винагорода Виконавця за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення по території України не включена до митної вартості товару. Вказане свідчить про обґрунтованість сумнівів митниці стосовно достовірності декларування усіх належних складових митної вартості товару.

Також, декларантом надано Комерційну пропозицію від 20.10.2023, що містить відомості про ціну товару, яка за числовим значенням відповідає відомостям комерційного рахунку від 07.12.2023 № FDWOF202301, та містить інформацію виключно про асортимент продукції, який заявлений у комерційному рахунку від 07.12.2023 № FDWOF202301. Відповідно до п.3.1 договору на ТЕО від 21.08.2023 № 21/08/23-ОШНФ надання послуг здійснюється на підставі заявки, яка не надана для цілей митного оформлення. Коносамент від 10.12.2023 № 273408631 містить інформацію щодо відправника та одержувача товару, які не кореспондуються з відомостями у комерційному інвойсі від 07.12.2023 № FDWOF202301.

З урахуванням наведеного, відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; зазначену в гр. 24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06159 MRN; транспортні документи щодо понесених сум транспортно-експедиційних витрат за межами митної території України; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; заявку на ТЕО згідно п. 3.1 договору на ТЕО від 21.08.2023 №21/08/23-ОШНФ (т. 1 а.с. 199).

14.03.2024 декларант надав відповідачу додаткові документи, а саме: транзитну митну декларацію Т1 - MRN 24PL322080NS6G9MX1 від 07.03.2024; заявку №33809 від 04.12.2023 до договору транспортного експедирування №21/08/23- ОШНФ від 21.08.2023, рахунок на оплату №24030009 від 04.03.2024, довідку про транспортні витрати №04/03/01 від 04.03.2024, лист експедитора №04/03/03 від 14.03.2024 та пояснення щодо розбіжностей у коносаменті.

Крім того, повідомив, що на запит митниці щодо надання додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товару на даний момент декларантом надані всі наявні документи; та з метою запобігання простоїв вантажу просив здійснити митне оформлення товару за МД №24UA204150001080U2 за наявними документами за ціною договору без врахування термінів, вказаних у ч. 3 ст. 53 МК України (т. 1 а.с. 201-203).

14.03.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA204150/2024/000007/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2024/000048 (т. 1 а.с. 9-14).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення та картка відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другоюстатті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 20.10.2023) з урахуванням проформи-інвойсу та комерційного інвойсу.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

- в гр.24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06159 зазначено MRN, яка не надана для цілей митного оформлення;

- рахунок від 04.03.2024 № 24030009 не містить виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення, що є складовою митної вартості товару, а зазначена пунктом 5 в Рахунку від 04.03.2024 № 24030009 Винагорода Виконавця за надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення по території України не включена до митної вартості товару;

- декларантом надано Комерційну пропозицію від 20.10.2023, що містить відомості про ціну товару, яка за числовим значенням відповідає відомостям комерційного рахунку від 07.12.2023 №FDWOF202301, та містить інформацію виключно про асортимент продукції, який заявлений у комерційному рахунку від 07.12.2023 №FDWOF202301;

- відповідно до п.3.1 договору на ТЕО від 21.08.2023 №21/08/23-ОШНФ надання послуг здійснюється на підставі заявки, яка не надана для цілей митного оформлення;

- коносамент від 10.12.2023 №273408631 містить інформацію щодо відправника та одержувача товару, які не кореспондуються з відомостями у комерційному інвойсі від 07.12.2023 №FDWOF202301.

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: товар №1 МД від 23.02.2024 №100320/2024/406087, де розрахунок митної вартості складає 1,69 дол. США/кг; товар № 2 - МД від 01.02.2024 №100340/2024/610677, де розрахунок митної вартості складає 3,13 USD/кг.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у рахунку від 04.03.2024 № 24030009 виокремленого числового значення винагороди експедитора за надання транспортно експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення та не включення до митної вартості товарів винагороди виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частинами 11-13 ст. 9 Закону України від 01.07.2004р. № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон № 1955-ІV) перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Судом встановлено, що між ТОВ «КТЛ Україна» (експедитор) та ТОВ «Оушен Фудз» (клієнт) укладено договір транспортного експедирування №21/08/23-ОШНФ від 21.08.2023.

Згідно п. 2.1. Договору, за цим договором експедитор за оплату та за рахунок клієнта надає останньому комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів клієнта від місця, зазначеного клієнтом, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.

Відповідно до п. 2.2 Договору, вид, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування та види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови та властивості, характеристики, що вимагають більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування/ розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення погоджуються сторонами в письмових інструкціях клієнта/заявках або в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору. Заявка, узгоджена Сторонами в порядку, встановленому цим Договором, становить його невід`ємну частину.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що надання послуг за даним договором здійснюється на підставі заявки клієнта на кожен конкретний вид логістичних послуг та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1.2. Договору, експедитор зобов`язаний у відносинах із третіми особами, залученими експедитором до надання транспортно-експедиційних послуг, діяти в інтересах клієнта.

Згідно з п. 4.2.1 Договору, експедитор має право для виконання узгодженої заявки клієнта залучати третіх осіб та здійснювати їх самостійний добір, а саме: перевізників, агентів, інших третіх осіб, виходячи із доцільності та необхідності, та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені, діючи в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 5.2. Договору, вартість транспортно-експедиційних послуг, що підлягає оплаті експедитору, погоджується сторонами в заявках та/або в додатку до цього договору про тарифи, який може бути підписаний сторонами. До зазначеної вартості включаються витрати на оплату вартості послуг залучених до виконання перевезення третіх осіб, витрати на страхування вантажу експедитором (за згодою клієнта), інші пов`язані із перевезенням витрати експедитора, а також винагорода експедитора з урахуванням ПДВ.

04.12.2023 сторонами Договору підписано заявку № 33809, якою погоджено надання наступних транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення спірного вантажу: вантажовідправник «Nantong Foodwe Foods Co., LTD»; вантажоотримувач ТОВ «Оушен Фудз»; дата завантаження 04.12.2023-09.12.2023; порт відправлення (завантаження) - порт Qingdao (Циндао), Китай; порт призначення (розвантаження) - Gdansk, Poland (Гданськ, Польща); адреса розвантаження Україна, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 154; умови транспортування - FOB Qingdao, коносамент №WMSS23113519, букінг №273408631 (номер лінійного коносамента), Maersk; найменування та кількість вантажу соєвий папір, паста Місо червона, паста Місо біла, соус Кімчі базовий, Устричний соус, вагою брутто 24955 кг, 2125 картонних ящиків; тип, кількість контейнерів та номер, морський перевізник «Maersk», контейнер №MSKU1765875; вартість послуг (з ПДВ) 181057,35 грн. за один контейнер, еквівалент в гривнях за курсом продажу НБУ; вартість послуг є попередньо узгодженою та може бути відкоригована експедитором відповідно до умов на дату виставлення рахунку; страхування вантажу заявкою не передбачено (т. 1 а.с. 247).

04.03.2024 ТОВ «КТЛ Україна» надало позивачу рахунок на оплату послуг № 24030009, у якому вказана наступна вартість транспортно-експедиторських послуг щодо контейнера MSKU1765875:

морський фрахт 59 144,13 грн без ПДВ;

організація залізничного перевезення (за межами митної території України) Гданськ, Польща - Володимир-Волинський 80 893,90 грн. без ПДВ;

організація залізничного перевезення Володимир-Волинський ст. Клевань 14 499,85 грн. без ПДВ;

транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України 22 703,72 грн. без ПДВ;

транспортно-експедиційне обслуговування на митній території України 3 179,79 грн., без ПДВ (т. 1 а.с. 248).

Загальна сума рахунку 181 057,35 грн з ПДВ, що відповідає умовам заявки №33809 від 04.12.2023.

Позивач повністю оплатив вищевказаний рахунок експедитора, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2024 № 1736 (т. 1 а.с. 249).

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) ТОВ «КТЛ Україна» складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 24030009 від 18.03.2024 (т. 1 а.с. 250), який додатково підтверджує суму транспортних витрат, зазначену у рахунку від 04.03.2024.

Крім того, 04.03.2024 ТОВ «КТЛ Україна» направило до митного органу довідку, в якій зазначило, що вартість транспортування вантажу з Китаю в Україну по маршруту Qingdao (Китай) Gdansk (Польща) згідно з коносаментом №WMSS23113519 в контейнері MSKU1765875 склало 59144,13 грн. Організація залізничного перевезення порт Гданськ (Польща) м/п UA205090 Володимир-Волинський 80893,90 грн.

Транспортно-експедиційне обслуговування за межами території України (що включають у себе вивантаження контейнера з борта судна, ТЕО в порту, навантажувально-розвантажувальні роботи залізничним транспортом, зберігання контейнера в порту, винагорода експедитора) склало 22703,72 грн (т. 2 а.с. 1).

Вищевказані документи у повній мірі підтверджують транспортні витрати позивача, до яких і включено винагороду експедитора.

Натомість, лише не виокремлення у рахунку винагороди виконавця за надані послуги експедирування не є беззаперечною підставою для висновку про не включення позивачем таких витрат до митної вартості товару.

Доводи апелянта про не надання до митного оформлення MRN, посилання на яку міститься в гр.24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06159 та заявки на перевезення колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, у залізничній накладній №06159 від 05.03.2024 у графі 24 вказані супровідні документи на товар: інвойс FDWOF202301 та MRN 24PL322080NS6G9MX1.

Пунктом 3.1 договору транспортного експедирування від 21.08.2023 № 21/08/23-ОШНФ передбачено, що надання послуг за даним Договором здійснюється на підставі заяви клієнта на кожен конкретний вид логістичних послуг та є невід`ємною частиною цього договору.

Під час подання митної декларації, ТОВ «Оушен Фудз» дійсно не надало митниці транзитну декларацію MRN 24PL322080NS6G9MX1, водночас на вимогу відповідача під час митних консультацій позивач надав копію транзитної митної декларації Т1 №MRN24PL322080NS6G9MX1, оформленої у Польщі (т. 2 а.с. 105-106).

Крім того, як на час подання митної декларації, так і в момент проведення митних консультацій декларант надавав заявку № 33809 від 0.12.2023 до Договору транспортного експедирування.

Водночас, митний орган не зазначив підстав неврахування транзитної митної декларації та заявки на перевезення під час перевірки документів та прийняття спірного рішення.

Щодо доводів скаржника про розбіжності у коносаменті від 10.12.2023 №273408631 щодо відомостей про відправника та одержувача товару тим, що містяться у комерційному інвойсі від 07.12.2023 №FDWOF202301.

Судом встановлено, що в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 07.12.2023 №FDWOF20230, відправником товару зазначено Nantong Foodwe Foods Co., LTD, а одержувачем - ТОВ «Оушен Фудз».

До митного оформлення позивачем на підтвердження перевезення товару надано лінійний коносамент (bill of lading for ocean transport or multimodal transport) №273408631 від 10.12.2023 та домашній коносамент (bill of lading) №WMSS23113519 від 10.12.2023.

Колегія суддів вказує, що при оформлені морського перевезення вантажу оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу.

Так, у лінійному коносаменті №273408631 від 10.12.2023 вантажовідправником указано Hengxian Trading Corporation Limited, а вантажоодержувачем KTL Ukraine. Крім того, у цьому коносаменті вказані наступні відомості: порт відвантаження Циндао, Китай, порт призначення Гданськ, Польща; контейнер MSKU1765875; найменування товару (soy paper, miso paste red, miso paste white, sauce kimchee base, oyster sauce), а також вага брутто (т. 1 а.с. 224).

В свою чергу, домашній коносамент №WMSS23113519 від 10.12.2023 містить наступні відомості: відправник «Nantong Foodwe Foods Co., LTD» (продавець за контрактом №NFF-01 від 20.10.2023), отримувач - ТОВ «Оушен Фудз»; порт відвантаження Циндао, Китай, порт призначення Гданськ, Польща; експедитор ТОВ «КТЛ Україна» (KTL UKRAINE); контейнер MSKU1765875; найменування товару (soy paper, miso paste red, miso paste white, sauce kimchee base, oyster sauce) відповідно до відомостей, зазначених у комерційному інвойсі №FDWOF202301 від 07.12.2023, а також вага брутто (т. 1 а.с. 222).

Судом не встановлено розбіжностей у відомостях, зазначених у комерційному інвойсі від 07.12.2023 №FDWOF202301 та домашньому коносаменті (bill of lading) №WMSS23113519 від 10.12.2023.

Натомість, лінійний коносамент виданий експедитору на підтвердження морського перевезення товару, не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні положень Митного кодексу України.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03.07.2024 у справі № 821/1036/18.

Доводи апелянта про наявність у комерційній пропозиції від 20.10.2023 інформації виключно про асортимент продукції, який заявлений у комерційному рахунку від 07.12.2023 № FDWOF202301 колегія суддів вважає такими, що не можуть свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів та не є беззаперечними підставами для коригування митної вартості товару, оскільки комерційна пропозиція не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково під час оскарження спірного рішення, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, колегія суддів зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номери митних декларацій, які були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 520/21130/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц