Постанова

від 17.02.2025 по справі 280/7201/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/7201/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 в адміністративній справі №280/7201/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс", в якій позивач просив суд стягнути податковий борг в розмір 157 000,00 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" звернулось із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому просило суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС в Запорізькій області «ПС» від 29.04.2021 № 00062460902 та № 00062440902.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 в адміністративній справі №280/7201/21 в задоволенні позову Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено повністю.

Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою первісний позов ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Газсервіс" відмовити у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстроване належним чином відповідно до вимог законодавства України, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно даних ЄДР, основним видом економічної діяльності відповідача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

В період з 25.03.2021 по 02.04.2021 контролюючим органом було проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Східна, буд. 13/А, на якій здійснює діяльність ТОВ "Газсервіс", з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно транспортних, видаткових та акцизних накладних); виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального, за наслідками якої контролюючим органом було складено акт перевірки.

Згідно з висновками, викладеними в розділі 4 акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення з боку ТОВ "Газсервіс" вимоги чинного законодавства, а саме:

1) підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230, пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України в частині здійснення у період з 15.09.2020 по 02.03.2021 діяльності без реєстрації в Єиному державному реєстрі витратомірів лічильників та рівнемірів лічильників по акцизному складу 1009623, по 2 стаціонарним резервуарам та по 1 ГРК;

2) підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, в частині ненадання (щоденно) довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустки) та залишків пального на акцизному складі пального за 03.03.2021, 06.03.2021, 09.03.2021, 14.03.2021, 22.03.2021, 26.03.2021 та 30.03.2021.

На підставі акту перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:

1) податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 29.04.2021 № 00062460902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 150 000,00 грн.;

2) податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 29.04.2021 № 00062440902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 7 000,00 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

2)копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

3)службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що позивачем, в обгрунтування підстав для проведення фактичної перевірки, було долучено до матеріалів справи копії доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.03.2021, наказу № 817-П від 24.03.2021 про проведення фактичної перевірки, а також направлень на перевірку № 1355 та № 1356 від 24.03.2021.

Аналіз змісту наявної в матеріалах справи копії доповідної записки, вказує на те що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки відповідача слугувала інформація, викладена у листі ДПС України від 18.03.2021 № 6725/7/99-00-09-01-02-07 щодо проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства у сфері обігу пального за переліком, листі Нафтогазової Асоціації України від 05.03.2021 № 115 щодо критичної ситуації на нафтогазовому ринку, пов`язаної з великим обсягом нелегального сегменту, та листі Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації від 19.03.2021 № 239/04 щодо відпрацювання переліку об`єктів торгівлі пальним, наданих Нафтогазовою Асоціацією України листом від 05.03.2021 № 115.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано та матеріали справи не містять копії жодного із вищезазначених листів.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те що проведення в даному випадку контролюючим органом фактичної перевірки ТОВ "Газсервіс" здійснювалось без належних на це правових підстав, оскільки позивачем не доведено наявність законних підстав для проведення такої перевірки та не надано жодних доказів наявності чи отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення перевірки згідно з підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та необхідності здійснення саме такого виду контролю/перевірки.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/1304/2020 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого інформація (в цьому випадку лист Державної податкової служби України), на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення Позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив про те, що оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень - рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень - рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Стосовно надісланого позивачем запиту про надання документів, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 73.3. статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням ін-формації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Втім, надісланий контролюючим органом запит не містить відповідної печатки контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 20 пункту 73.3 статті 73 ПК України, у разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

При цьому відсутність печатки на письмовому запиті, направленому контролюючим органом на адресу відповідача, не можна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 826/9082/15 та від 16 квітня 2020 року у справі № 812/1681/16.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що акт перевірки не може бути допустимим доказом у справі, оскільки складений із порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України, а його висновки не можуть бути покладені в основу жодних рішень контролюючого органу, в тому числі, і в основу спірних податкових повідомлень рішень.

Стосовно висновку податкового органу про порушення відповідачем вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України, пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Так, в разі виявлення фактів порушень податкового законодавства під час проведення фактичної перевірки відповідні обставини викладаються в акті перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті перевірки фактом порушення необхідно:

1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частини 1 та частини 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що на сторінці 6 акту перевірки контролюючим органом викладено висновок про те, що за місцем провадження діяльності зі зберігання та реалізації пального на АГЗП за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Східна залишки пального станом на 25.03.2021 склали:

- найменування пального (код УКТЗЕД) - газ скраплений ( 27111297000);

- фактичний залишок пального встановленого в ході проведення фактичної перевірки (л) 4 820 літрів;

- залишок пального згідно х-звіту від 23.03.2021 ( по РРО РОS mini заводський номер TN 80080732, фіскальний номер 300328577) (л) 5 385,75 літрів.

Вказані обставини слугували підставою для висновку про порушення Товариством підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України в частині здійснення у період з 15.09.2020 по 02.03.2021 діяльності без реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників по акцизному складу 1009623, по 2 стаціонарним резервуарам та по 1 ГРК.

На підставі цих висновків до відповідача застосовано відповідальність згідно з абзацами 3, 4 пункту 1281.1 статті 1281 ПК України, а саме, за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі.

При цьому розмір застосованої фінансової санкції складає 150 000,00 грн., у зв`язку із повторним, на думку контролюючого органу, вчиненням відповідачем цього порушення.

Суд першої інстанції, відхиляючи зазначені висновки, зазначив, що вони є хибними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

При цьому колегія суддів враховує ті обставини, що акт перевірки не містить зазначення жодного доказу (первинного документа), який би підтверджував факт здійснення Товариством у період з 15.09.2020 по 02.03.2021 діяльності з реалізації пального.

Окрім цього, в акті перевірки (стор. 5, таблиця 1) вказано, що датою введення в експлуатацію відповідних ємностей для зберігання зрідженого газу є 02.03.2021, що вказує на те, що у період з 15.09.2020 по 02.03.2021 відповідні резервуари ще не було введено в експлуатацію, відтак висновки контролюючого органу щодо відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі не узгоджують з обставинами, встановленими контролюючим органом.

Також, згідно акту перевірки, контролюючим органом встановлено фактичний залишок пального станом на 23.03.2021 в розмірі 4 820 л., проте акт перевірки не містить посилання на жоден первинний документ чи інший документ, який би підтверджував достовірність цих даних, слід зазначити, що такі дані є недостовірними виходячи з такого.

Так, згідно з даними довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 23.03.2021 на початок доби складав 8 201,07 л., на кінець доби складав 7 155,87 л., відповідно фактичний залишок цього дня жодним чином не міг складати 4 820 л.

З матеріалів справи вбачається, що вказана довідка була надіслана до ДПС України, що підтверджується квитанцією № 2 від 24.03.2021 (реєстраційний номер документа 9060559803) про прийняття вказаної довідки.

Більш того, відомості вказаної довідки повністю збігаються з відомостями z-звіту за 23.03.2021, який був наявний в системі ДПС України на час проведення перевірки.

Аналогічні зауваження стосуються і залишків пального згідно х-звіту від 23.03.2021, які також є недостовірними, оскільки вказаний звіт не додано в якості інформаційного додатку до акту перевірки всупереч вимогам ПК України, при цьому показник залишку в 5 385,75 л. є недостовірним, враховуючи те, що на початок доби за даними вказаних первинних документів цей залишок складав 7 155,87 л.

Окрім цього, контролюючим органом під час оформлення акту перевірки зазначається висновок щодо залишків на 25.03.2021, в той же час, в табличній частині зазначаються відповідні первинні документи, по операціях за 23.03.2021, що також доводить необґрунтованість цих висновків.

Що стосується застосування до відповідача санкції в розмірі як за повторне вчинення відповідного порушення, колегія суддів вважає такі дії з боку позивача незаконними, оскільки матеріали справи не містять доказів притягнення відповідача до відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, тобто, відповідні дії, визнані відповідачем як правопорушення, вчиняються вперше.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки, викладені контролюючим органом в акті перевірки, свідчать про неправильне застосування норм ПК України, суперечливість таких висновків та відсутність доказової бази, яка б вказувала на вчинення відповідачем відповідного податкового правопорушення, в тому числі і повторно.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області форми «ПС» від 29.04.2021 за № 00062460902 підлягає скасуванню.

Стосовно висновку податкового органу про порушення відповідачем вимог підпункту 230.1.3. пункту 230.1 статті 230 ПК України, пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття податкового повідомлення рішення форми «ПС» від 29.04.2021 № 00062440902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 7 000,00 грн. став висновок контролюючого органу про порушення відповідачем приписів пункту 1281.3 статті 1281 ПК України в частині незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального за 03.03.2021, 06.03.2021, 09.03.2021, 14.03.2021, 22.03.2021, 26.03.2021, 30.03.2021.

На підтвердження цього висновку позивачем було долучено до матеріалів справи роздруківки з інформаційно аналітичних систем ДПС України стосовно подання відповідачем Z звітів у період з 02.09.2020 по 02.04.2021.

Так, відповідно до підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Пунктом 1 розділу І Формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944, визначено, що Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.

Згідно пункту 1 розділу ІІ цього Формату Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:

1) довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1);

2) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2).

Приписами пункту 5 цього Формату передбачено, що Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, на виконання вимог підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України, в березні 2021 року було сформовано та направлено до податкового органу наступні документи:

1) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 06.03.2021, яка була подана до ДПС України 07.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 07.03.2021;

2) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 09.03.2021, яка була подана до ДПС України 10.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 10.03.2021;

3) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 14.03.2021, яка була подана до ДПС України 15.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 15.03.2021;

4) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 22.03.2021, яка була подана до ДПС України 23.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 23.03.2021;

5) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 26.03.2021, яка була подана до ДПС України 27.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 27.03.2021;

6) довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 30.03.2021, яка була подана до ДПС України 31.03.2021, що підтверджується квитанцією № 2 від 31.03.2021.

Таким чином, вказані обставини спростовують висновки акту перевірки про вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині неподання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, за таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області форми «ПС» від 29.04.2021 № 00062440902 підлягає скасуванню.

Стосовно обставин, встановлених рішенням суду у справі № 280/12310/21, суд зазначає наступне.

Так, в період з 03.09.2020 по 11.09.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було проведено фактичну перевірку АГЗС за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Східна, буд. 13/А, на якій здійснює діяльність ТОВ «Газсервіс», з питання дотримання норм законодавства в частині виробництва і обігу пального; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових, податкових та акцизних накладних), а також інших питань, що регулюють обіг пального в Україні.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки щодо дотримання норм законодавства в частині виробництва і обігу пального; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових, податкових та акцизних накладних), а також інших питань, що регулюють обіг пального в Україні від 14.09.2020 № 0645/08/01/32/31329486.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення з боку Товариства вимог чинного законодавства, а саме:

-пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230, пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, в час-тині не обладнання витратомірами лічильниками та рівнемірами лічильниками та їх не реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

- пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, в частині ненадання (щоденно) довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустки) та залишків пального по акцизному складу за період з 01.01.2020 по 10.09.2020;

- п. 85.2 ст. 85 ПК України.

На підставі акту перевірки контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

1) податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 08.10.2020 № 0000770901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 163 000,00 грн.;

2) податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 08.10.2020 № 0000790901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 60 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями ТОВ «Газсервіс» в грудні 2021 року звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позо-вом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 280/12310/21 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» було відмовлено у задоволенні вказаного позову.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 280/12310/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 280/12310/21 скасовано.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення форми ПС від 08.10.2020 року № 0000770901 та № 0000790901.

Так, суд апеляційної інстанції у справі № 280/12310/21 прийшов до висновку про те що податкові повідомлення - рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню. Встановлені судом обставини щодо протиправності призначення та проведення Відповідачем перевірки, за наслідками якої і прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність таких рішень.

З огляду на висновки, викладені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 280/12310/21, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що в даному випадку у податкового органу були відсутні жодні підстави для повторного проведення фактичної перевірки ТОВ «Газсервіс» та застосування до нього штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач як на підстави нарахування відповідачу податкового боргу, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, позивач як суб`єкт владних повноважень, всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, не надав суду належних доказів узгодженості та безспірності нарахованих відповідачу грошових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 в адміністративній справі №280/7201/21, - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 в адміністративній справі №280/7201/21, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак