Постанова

від 12.02.2025 по справі 620/11008/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11008/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» щодо незазначення у висновку ВЛК, оформленого довідкою від 10.04.2024 № 8920, причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0, як "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини";

- зобов`язати Військово-лікарську комісію Націнального військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , у висновку військово-лікарської комісії оформленого довідкою від 10.04.2024№ 8920, а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділівхребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС, шляхом зазначення як вірного "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що у період часу між виданими довідками від 05.05.2023 № 605 та від 10.04.2024 № 8920, тобто з 05.05.2023 по 10.04.2024, у нього з`явились відповідні хвороби, які набуті під час захисту Батьківщини, а тому військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» неправильно встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювань, що в свою чергу впливає на причинний зв`язок групи інвалідності.

На думку апелянта, неправильно визначена причина інвалідності, а саме: замість причини інвалідності "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" визначена причина «Захворювання, Так, пов`язані з проходженням військової служби», спричиняє зменшення розміру належної останньому одноразової грошової допомоги.

Отже, апелянт вважає, що Комісією безпідставно не враховано той факт, що захворювання позивача виникли саме в період участі у бойових діях, що відповідно до абзацу «ґ» підпункту 21.5 пункту 21 розділу ІІ Положення № 402 є підставою для встановлення причинно-наслідковий зв`язок захворювань - "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Військово-лікарська комісія Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі - ВЛК НВМКЦ "ГВКГ") у своєму відзиві зазначає, що саме Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України (далі - ЦВЛК) є органом воєнного управління, який наділений правом суб`єкта владних повноважень, з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляду постанов ВЛК про ступінь придатності особи для проходження військової служби або її скасування. Отже, позаштатна ВЛК НВМКЦ "ГВКГ" є неналежним відповідачем у справі, оскільки не має юридичного статусу та не має повноважень щодо впливу на діяльність Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі - НВМКЦ "ГВКГ") та ЦВЛК.

Крім того, автор відзиву зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Тому, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що ЦВЛК та НВМКЦ "ГВКГ" є різними суб`єктами владних повноважень. Постанови ВЛК згідно з Положенням № 402 розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються ЦВЛК. У зв`язку з чим, НВМКЦ "ГВКГ" не є належним відповідачем у цій справі.

Також НВМКЦ "ГВКГ" наголошує, що суд першої інстанції правильно зазначив, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ЦВЛК для перегляду відповідної постанови.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 січня 2025 р.

01 січня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

29 січня 2025 року у судовому засіданні колегією суддів досліджувалось, зокрема, питання щодо залучення до участі у справі Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року залучено до участі у справі Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Наступне судове засідання призначено на 12 лютого 2025 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - Непомнющої Олександри Вячеславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідачів - Гаглоєва Марія Вячеславівна (НВМКЦ "ГВКГ") та Агрепишин Сергій Вікторович (ВЛК НВМКЦ "ГВКГ") у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У своїх поясненнях представники відповідача підтримали доводи викладені відзивах на апеляційну скаргу.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиви на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач проходить військову службу в Збройних Силах України.

Позивачу проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі-ВЛК), за результатами якого прийнято рішення, оформлене довідкою від 10.04.2024 № 8920, в якій зазначено, що захворювання позивача: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0, (далі - спірні захворювання), пов`язане із проходженням військової служби, та він обмежено придатний до військової служби.

Водночас позивач вважає, що зазначене вище захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, оскільки у період з 11.06.2023 по 12.06.2023, з 23.06.2023 по 24.06.2023, 21.07.2023, 29.07.2023, з 03.08.2023 по 04.08.2023, з 10.08.2023 по 13.08.2023 та 05.08.2023 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н.п. Веселе, н.п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області.

Не погоджуючись з діями ВЛК, які вчинені під час оформлення висновку, у довідці від 10.04.2024 № 8920, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи. Остаточне рішення щодо правомірності висновків ВЛК може бути прийнято ЦВЛК. Тому, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК в частині визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювань, а саме: чи під час проходження служби, чи під час захисту Батьківщини, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ для перегляду відповідного висновку. Також суд першої інстанції зазначив, що за наслідками розгляду цієї справи, судом не встановлено порушення процедури під час складання висновку, викладеного у довідці від 10.04.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції на час спірних відносин).

За змістом частин першої, другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина третя статті 2 Закону №2232-XII).

За змістом частини 12 статті 2 Закону №2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Згідно зі статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, гарнізонні ВЛК.

У силу пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування),у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в Десантно-штурмових військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я; потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Главою 6 розділу ІІ Положення № 402 передбачено медичний огляд військовослужбовців.

Так, пунктом 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Відповідно до пунктів 20.1-20.2 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно з пунктом 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; б) «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.

За результатами медичного огляду, ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.

Зокрема, абзацом п`ятим пункту 2.4.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пункт 2.4.10 глави 2 розділу І Положення № 402).

У свою чергу, згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Судом достовірно встановлено, що ВЛК прийняла рішення, оформлене довідкою від 10.04.2024 № 8920, в якій зазначено, що спірне захворювання позивача, пов`язане з проходженням військової служби.

Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач наполягає на наявності у нього захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу II Положення № 402.

Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно з вимогами підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

При цьому підпунктом "а" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у формулюванні: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Також, підпунктом "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у формулюванні: " Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, про що приймає відповідне рішення у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання.

Як вбачається із довідки від 12.01.2024 № 1712/168, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н.п. Веселе, н.п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області.

Однак у довідці від 10.04.2024 № 8920 ВЛК зроблено висновок, що захворювання, пов`язане з проходження військової служби.

У свою чергу, позивач вважає, що спірні захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини, а саме: «Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0».

Дійсно, участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у період з 11.06.2023 по 12.06.2023, з 23.06.2023 по 24.06.2023, 21.07.2023, 29.07.2023, з 03.08.2023 по 04.08.2023, з 10.08.2023 по 13.08.2023 та 05.08.2023 підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 від 12.01.2024, яка видана на підставі офіційних документів та є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Водночас згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16.

Матеріали справи не містять доказів того, що ВЛК не враховано певних медичних висновків (документів).

На переконання колегії суддів, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його визначеннями чи пов`язане таке із захистом Батьківщини за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді справ, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певної постанови (довідки), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, тому оцінка підстав для прийняття рішень ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

У той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач у адміністративному позові не зазначає про порушення відповідачем процедури при оформленні довідки №8920 від 10.04.2024, тому відсутні підстави вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним за процедурою його прийняття.

Колегія суддів наголошує, що причинно-наслідковий зв`язок захворювань безпосередньо пов`язаний із встановленням діагнозу військовослужбовцю.

Оскільки надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, то остаточне рішення щодо правомірності висновків ВЛК в частині визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювань може бути прийнято ЦВЛК.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК в частині визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювань, а саме: чи під час проходження служби, чи під час захисту Батьківщини, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ для перегляду відповідного висновку.

Отже, оскільки за наслідками розгляду цієї справи порушення процедури під час складання висновку, викладеного у довідці від 10.04.2024, не встановлено, то позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14.02.2025.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна