Постанова

від 17.02.2025 по справі 240/34827/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/34827/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

17 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард - Житомир» до Головне управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`яння вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард - Житомир» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС Житомирській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7841029/33802224 від 13.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 16.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 16.10.2022 на суму ПДВ 43170,26 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ЖИТОМИР» днем її фактичного подання.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 року, позов задоволено.

Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у сумі 7300 грн.

Додатковим рішенням від 11.11.2024 року задоволено заяву позивача та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" заявлена до відшкодування сума витрат.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач - ГУ ДПС в Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в обгрунтування якої послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача, судом вирішено розглянути питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору.

Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не є надмірним, а тому стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300 грн., а саме 3650 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та 3650 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Колегія суддів надаючи оцінку висновку суду першої інстанції у питанні відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, відзначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18 зазначено, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження заявленої суми витрат на правничу допомогу позивачем було надано договір №27/2 про надання професійної правничої допомоги, акт прийому передачі наданих послуг №1 від 27.12.2022, платіжне доручення №1382 від 28.12.2022, ордер на надання правничої правової допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачу суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України, суд першої інстанції вірно виходив з того, що предмет спору, конкретні обставини справи та суть наданих послуг свідчать про те, що заявлені до відшкодування витрати на надання правничої допомоги в розмірі 7300 грн не є надмірним.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі по 3650 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.

До того ж, судова колегія зауважує, що в призмі приписів ст. 252 КАС України, додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Як було відзначено вище, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року - залишено без змін.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивач, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.