УХВАЛА
17 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/2911/24
адміністративне провадження № К/990/43287/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/2911/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової академії (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року.
12 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової академії (м. Одеса) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/2911/24.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
02 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, у зв`язку відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року продовжено Військовій академії (м. Одеса) строк на усунення недоліків.
23 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, у зв`язку відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року продовжено Військовій академії (м. Одеса) строк на усунення недоліків.
27 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. В обґрунтування клопотання про продовження строку скаржник вказує, що на даний час відсутні кошторисні призначення для сплати судового збору.
13 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання до якого скаржником долучено докази сплати судового збору.
Як вбачається з доданої до клопотання платіжної інструкції №273 від 06 лютого 2025 року скаржник сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги без руху в частині слати судового збору, оскільки судовий збір сплачено в меншому розмірі ніж визначено в ухвалі.
Також 13 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що касаційну скаргу 30 серпня 2024 року було направлено до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Також зазначає, що представник скаржника у період з 03 липня по 05 жовтня 2024 року перебував на виконанні бойових завдань. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Необхідно зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Питання про поновлення строків на касаційне оскарження Верховний Суд вирішує на підставі наявних в касаційній скарзі матеріалів та доказів.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Тобто обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних учасником справи причин, підтверджених відповідними доказами.
Судом установлено, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової академії (м. Одеса).
12 листопада 2024 року, згідно з штампом Касаційного адміністративного суду «Скриня», до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, тобто із пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Скаржник зазначає, що касаційну скаргу було направлено до суду 30 серпня 2024 року.
Натомість скаржником не надано жодного доказу на підтвердження надсилання касаційної скарги саме 30 серпня 2024 року.
Також зазначена відповідачем обставина як перебування представника відповідача на виконанні бойових завдань, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки не підтверджена відповідними доказами.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду апеляційної інстанції.
Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнати поважними причини пропуску такого строку та його поновлення.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, ухвалами від 05 грудня 2024 року, від 14 січня 2025 року цей строк продовжувався. Водночас скаржником недоліки касаційної скарги своєчасно не були усунуті.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені у заяві скаржника обставини не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/2911/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125210540 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Соколов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні