Ухвала

від 07.02.2025 по справі 205/1535/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

07.02.2025 Єдиний унікальний номер 205/1535/25

Провадження № 2-н/205/189/25

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2025 року місто Дніпро

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Дорошенко Г.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройресурс Дніпро» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату відшкодування вартості отриманих комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Стройресурс Дніпро» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути із боржника ОСОБА_1 заборгованості за оплату відшкодування вартості отриманих комунальних послуг від 28.08.2018 року в сумі 18893,59 грн, що утворилась за період з 01.12.2021 року по 01.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем послуг якої є боржник, а також судові витрати у розмірі 5970,88 грн, що складаються з судового збору у сумі 302,80 грн та правових витрат у розмірі 5668,08 грн.

Вивчивши зміст заяви, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно до п.9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Заявник просить стягнути з боржника заборгованість, що виникла у період з 01.12.2021 року по 01.10.2024 року за надані послуги з електропостачання та водопостачання квартири.

На підтвердження заявлених вимог представником заявника до заяви додано копію договору про відшкодування вартості отриманих комунальних послуг від 28.06.2018 року, укладеного між ТОВ «Стройресурс Дніпро» та ОСОБА_1 , що є орендарем квартири по АДРЕСА_2 , про надання послуги з електропостачання та водопостачання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з підпункті 3.1 Договору від 28.06.2018 року, цей договір діє з 28.06.2018 року до 31.12.2018 року (Розділ ІІІ. Термін дії та умови розірвання договору).

Заявник просить суд стягнути з боржника заборгованість за комунально-житлові послуги саме на підставі Договору від 28.06.2018 року. Проте строк дії цього договору закінчився 31.12.2018 року. Додаткової угоди про продовження строку дії зазначеного договору заявником суду не надано, як і не надано будь-якого іншого договору, укладеного з боржником, про надання житлово-комунальних послуг.

Судовий наказ як особлива форма судового рішення видається судом на підставі документів, які підтверджують безспірність матеріально-правових вимог особи, що звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу.

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, належними та достатніми доказами на обґрунтування цієї вимоги є письмовий договір про надання таких послуг і відповідний розрахунок заборгованості.

Отже, суддя дійшов висновку, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, оскільки до заяви не додана копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Крім того, матеріали поданої заяви не містять доказів того, що власником (користувачем) нерухомого майна, за місцезнаходженням якого надавались послуги з електропостачання та водопостачання, є саме указана в заяві про видачу судового наказу особа, відсутні також докази щодо фактичного надання таких послуг, правильності та безспірності розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги, оскільки для суду є незрозумілим яким чином здійснювався розрахунок заборгованості та на підставі якого договору.

Беручи до уваги наведене та враховуючи вищевикладені обставини, суддя на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відмовляє ТОВ «Стройресурс Дніпро» у видачі судового наказу.

Керуючись ст. ст.161, 165, 167 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройресурс Дніпро» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату відшкодування вартості отриманих комунальних послуг.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В.Дорошенко

.

.