Постанова

від 05.02.2025 по справі 209/1657/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1454/25 Справа № 209/1657/24 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Гвоздєва М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія", боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2024 року ТОВ "ФакторингПартнерс" звернулось до суду із заявою про замінусторони виконавчогопровадження (а.с. 1-4).

В обґрунтування заяви зазначає, що 17.12.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. склав виконавчий напис, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» заборгованість за кредитним договором №555140466396 від 18.02.2021 у сумі 13 453,40 грн.

26.01.2022 року на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. відкрито виконавче провадження №68379641.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, за яким останнє отримало право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором №555140466396 від 18.02.2021.

Враховуючи викладене вище, заявник просив суд замінити вибулогостягувача ТОВ"КиївськаТоргово-ІнвестиційнаКомпанія"на йогоправонаступника ТОВ"ФакторингПартнерс"у виконавчомупровадженні відкритомуна підставівиконавчого напису№13246вчиненого 17.12.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ЗолотихО.О.,про стягненняз боржника ОСОБА_1 заборгованості задоговором №555140466396від 18.02.2021року заперіод з20.03.2021року по11.11.2021року урозмірі 12803(дванадцятьтисяч вісімсоттри)грн 40грн.

Ухвалою Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від04жовтня 2024року заявуТОВ "Факторингпартнерс"про замінусторони виконавчогопровадження,заінтересовані особи:ТОВ "Київськаторгово-інвестиційнакомпанія", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишенобез задоволення (а.с. 82).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Факторингпартнерс" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі (а.с. 54-61).

Учасники справи не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з огляду на таке.

Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі заміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.

У статтях 1619 глави 3 розділу І книги першої ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судової) надання захисту таким правам та інтересам.

У цій справі суди встановили, що виконавче провадження №68379641 відкрите 26 січня 2022 року на підставі виконавчого напису від 17.12.2021року вчиненогоприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуЗолотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» заборгованості за кредитним договором №555140466396 від 18.02.2021 у сумі 13 453,40 грн.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023.

Посилаючись на зазначений правочин, ТОВ «Факторинг партнерс» просило замінити його як нового кредитора у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. (частини перша, друга та п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора.

Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Обставина непередання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язанні з невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора.

Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.

Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають з різних правових підстав на не є взаємозалежними.

Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №2221/2373/12 (провадження №61-483св23).

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010, провадження №14-308цс18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи на підтвердження права вимоги первісного кредитора не містять копії нотаріально посвідченого договору кредиту №555140466396 від 18.02.2021, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 , копії виписки та/або розрахунку заборгованості боржника перед первісним кредитором, що дає підстави зробити висновок про відсутність права вимоги у первісного кредитора. Складення виконавчого напису нотаріуса за нотаріально не посвідченим договором кредиту не є підставою вважати вимоги первісного кредитора безспірними та безумовними.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви передчасними, оскільки за обставинами цієї справи ТОВ «Факторинг партнерс» просило замінити його як нового кредитора у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса. Водночас непередання новому кредитору документів на підтвердження відступлення права вимоги не може вказувати на непередання права вимоги взагалі.

Суд першої інстанції мав би встановити факт набуття прав вимоги за кредитним договором, зокрема на підставі договору про відступлення права вимоги та відповідних додатків до нього, якщо вони містять інформацію про кредитний договір, а також встановити факт підтвердження оплати за договором.

Таким чином, місцевий суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви з підстав ненадання кредитного договору, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 , копії виписки та/або розрахунку заборгованості боржника перед первісним кредитором.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту набуття прав вимоги за кредитним договором №555140466396 від 18.02.2021 року, зокрема на підставі договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року, додаткового договору №1 від 21.12.2023 року до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року та відповідних додатків до нього, які містять інформацію про кредитний договір №555140466396 від 18.02.2021 року, а також в матеріалах справи наявні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №18/12-2023 (а.с. 14-20), колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Факторинг партнерс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судом першої інстанції не правильно було встановлені фактичні обставини справи, не правильно застосовані норми матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування оскарженого судового рішення з ухваленням нового про задоволення заяви у даній справі.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю"Факторингпартнерс" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від04жовтня 2024року скасувати з ухваленням нового рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису №13246 вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором №555140466396 від 18.02.2021 року за період з 20.03.2021 року по 11.11.2021 року у розмірі 12 803 (дванадцять тисяч вісімсот три) грн 40 грн, яка складається з: 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 803 (сім тисяч вісімсот три) грн 40 коп прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також 650 (шістсот п`ятдесят) грн 00 коп плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України Про нотаріат, загальна сума до стягнення: 13 453 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна