Рішення

від 06.02.2025 по справі 198/617/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 198/617/24

Провадження № 2/0198/58/25

06.02.2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду с-ща Юріївка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , місцепроживання якої зареєстроване за адресою - АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , місцепроживання якої зареєстроване за адресою - АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якомузазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповіла земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, в рівних частинах сину ОСОБА_4 та доньці ОСОБА_1 , а все інше майно, де б воно не було та з чого б не складалося, а також земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,999 га, розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, заповіла відповідачці ОСОБА_2 .

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняли та оформили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подавши у встановлений законом строк відповідні заяви до державної нотаріальної контори.

18.08.2007 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,045 га, а 06.11.2008 на підставі вищезазначеного свідоцтва їй виданий Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЕ № 476347, площею 4,5226га (тобто частка успадкованої земельної ділянки), кадастровий номер 1225987800:01:002:0380.

21.09.2022 ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225987800:01:002:0380, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 також отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,999 га.

Спадкоємець ОСОБА_4 будь-яких заяв про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до нотаріальної контори не подавав, спадщину за заповітом у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, після смерті матері не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцю ОСОБА_4 рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019року у цивільній справі № 198/774/18, залишеним без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, у позові про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Оскільки ОСОБА_4 не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право на його частку у майні за заповітомперейшло до позивачки.

У червні 2022 року позивачка звернулась до Юр`ївської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, заповіданої ОСОБА_4 , яку він не прийняв.

Разом з тим, у 2022 році під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) частині заповіданої земельної ділянки присвоєно кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, в той час як раніше іншій частині цієї ж земельної ділянки, на яку 06.11.2008 ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 476347, присвоєно інший кадастровий номер 1225987800:01:002:0380.

Тому, 13.06.2022 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НСА № 228822 щодо майна померлої ОСОБА_3 у вигляді частини земельної ділянки, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, площею 4,5049 га.

Позивачка звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НСА № 228822 в частині зміни частки з на 1/1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748.

Однак, постановою від 08.07.2024 державний нотаріус Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області відмовив у вчинення зазначеної нотаріальної дії з тих підстав, що ОСОБА_1 не підтвердила своїх прав на спадкове майно.

Оскільки позивачка не може у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права вона змушена звернутись до суду із цим позовом та просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5049 га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, розташованої на території колишньої Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (на теперішній час Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області).

Ухвалою суду від 09.01.2025 року у справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 06 лютого 2025 року о 11-40 год.

В судове засідання учасники справи не з`явились. Позивач у позові просив розглянути справу за його відсутності. Відповідач надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши доказами, наявні в матеріалах справи, надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.03.2003 (а.с.63).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 20.12.2002 секретарем Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області за реєстровим номером 347, відповідно до якого на випадок своєї смерті розпорядилась належним їй майном таким чином:

?земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099801, виданого Чаплинською сільською радою 30 грудня 2001 року, заповіла в рівних частинах сину ОСОБА_4 та дочці ОСОБА_1 ;

?все інше майно, де б воно не було та з чого б не складалося, а також земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,999 га, розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099802, заповіла доньці ОСОБА_2 .

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняли та оформили її доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подавши у встановлений законом строк відповідні заяви до державної нотаріальної контори (а.с.64).

18.08.2007 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВЕТ № 787465, видане Юр`ївською районною державною нотаріальною конторою, щодо майна померлої ОСОБА_3 у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099801, виданого Чаплинською сільською радою 30 грудня 2001 року.

06.11.2008 на підставі вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом Юр`ївською районною державною адміністрацією ОСОБА_1 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 476347, який посвідчує її право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5226га (тобто частка успадкованої земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га), розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225987800:01:002:0380.

21.09.2022 ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5226га, розташовану на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225987800:01:002:0380, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 47920103.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 також отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВВК № 036091 від 13.07.2004 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,999 га.

Спадкоємець ОСОБА_4 будь-яких заяв про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до нотаріальної контори не подавав, спадщину за заповітом у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, після смерті матері не оформив, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.05.2007.

26.10.2018 син ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099801, виданого Чаплинською сільською радою 30 грудня 2001 року.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019року у цивільній справі № 198/774/18, залишеним без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, у позові відмовлено.

Мотивуючи відмову у позові, суди вказали на те, що заяву про прийняття спадщини у встановлені законом строки ОСОБА_4 до нотаріальної контори не подав, а окрім того, в матеріалах справи відсутні і будь-які докази про фактичний вступ ОСОБА_4 в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 . Будь-яких належних, допустимих, достовірних доказів про прийняття ОСОБА_4 за життя спадщини після смерті матері позивачем до матеріалів справи не додано. З огляду на викладене доводи позивача про прийняття його батьком спадщини після смерті ОСОБА_3 в судовому засіданні нічим не доведені та будь-якими належними доказами не підтверджені.

Отже, вказаними вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 за життя у встановленому законом порядку не прийняв спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , тому його спадкоємці також не набули права на спірне спадкове майно.

Відповідно до п.1постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»відносини спадкування регулюються правиламиЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦК УРСР, у тому числі, щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом та за заповітом.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами нормЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокремаЦК УРСР.

Оскільки, спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 при вирішенні питання щодо спадкування належного їй майна слід застосувати норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокремаЦК УРСР, прийнятого 18.07.1963 року та введеного в дію з 01.01.1964 року.

Відповідно дост. 524 ЦК УРСРспадкування здійснюється за законом і за заповітом.

За правилами ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно дост. 525 ЦК УРСРчасом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згіднозі ст. 548 ЦК УРСРдля прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згіднозі ст. 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав в державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, при цьому зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Статтею 554 ЦК УРСР передбачалось, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

Таким чином, на підставі вищезазначених положень закону, оскільки ОСОБА_4 не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право на його частку у майні за заповітом, тобто на іншу частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, перейшло до іншого спадкоємця за заповітом на це майно, а саме до позивачки.

Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

У червні 2022 року позивачка звернулась до Юр`ївської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, заповіданої ОСОБА_4 , яку він не прийняв.

Разом з тим, у 2022 році під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) частині заповіданої земельної ділянки присвоєно кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, в той час як раніше іншій частині цієї ж земельної ділянки, на яку 06.11.2008 ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 476347, присвоєно інший кадастровий номер 1225987800:01:002:0380.

Тому, 13.06.2022 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НСА № 228822 щодо майна померлої ОСОБА_3 у вигляді частини земельної ділянки, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, площею 4,5049 га.

Разом з тим, земельні ділянки площею 4,5226га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0380, та площею 4,5049 га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, є двома рівними частинами заповіданої земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,045 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099801, виданого Чаплинською сільською радою 30 грудня 2001 року.

Тобто фактично із однієї земельної ділянки під час оформлення спадщини в різні часові проміжки було сформовано два самостійних об`єкта цивільних прав.

Земельну ділянку площею 4,5226га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0380, позивачка отримала у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВЕТ № 787465, виданого Юр`ївською районною державною нотаріальною конторою 18.08.2007.

Однак, щодо земельної ділянки площею 4,5049 га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише в розмірі частини вказаного майна.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що інша частина земельної ділянки площею 4,5049 га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, також належить позивачці за заповітом.

Позивачка звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НСА № 228822 в частині зміни частки з на 1/1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748.

Однак, постановою від 08.07.2024 державний нотаріус Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області відмовив у вчинення зазначеної нотаріальної дії з тих підстав, що ОСОБА_1 не підтвердила своїх прав на спадкове майно (а.с.30).

В силу положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним з яких є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Задовольняючи позов суд підкреслює, що відмова нотаріуса позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом унеможливлює оформлення останньою своїх речових прав на майно у позасудовому порядку. В інший спосіб, ніж судовий, захистити свої права на спадщину позивачка не може.

При розподілі судових витрат суд враховує заяву позивача, викладену у позові, про залишення за ним судового збору та не стягує останній з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5049 га, кадастровий номер 1225987800:01:002:0748, розташованої на території колишньої Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (на теперішній час Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року.

Суддя М. В. Білинський