Ухвала

від 17.02.2025 по справі 348/481/23

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/481/23

2-с/348/3/25

17 лютого 2025 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №348/481/23, -

в с т а н о в и в:

14 березня 2023 року адвокат Мищишин І.Я. в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій просить скасувати судовий наказ від 14 березня 2023 року у справі № 348/481/23 про стягнення з заявника на користь ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» заборгованості за спожитий природній газ у сумі 4808 грн 62 коп., та судового збору у розмірі 268,40 грн.

В обґрунтування заяви представник заявника вказує, що з судовим наказом не погоджується, оскільки вважає, що відсутня заборгованість за спожитий газ. Зазначає, що у 2022 році ОСОБА_1 встановив газовий лічильник та газовий котел, але природний газ не споживав та станом на 14.02.2025 ним не було використано жодного кубометра газу. Копію судового наказу ОСОБА_1 не отримував, а про його наявність дізнався 11.02.2025 року, в той момент коли намагався зняти заробітну плату із зарплатної карти, на яку накладено арешт. Крім того, заявив клопотання про поновлення пропущеного строку.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 43 ч. 1 п. 5, 6 ЦПК України, учасники справи мають право оскаржувати судові рішення y визначених законом випадках, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом.

Заява про скасування судового наказу повинна відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.

Судом встановлено, що 14 березня 2023 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Івано-Франківськгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ у сумі 4808 грн 62 коп., а також 268,40 грн. судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що копія судового наказу з доданими до нього документами були направлені на адресу боржника ОСОБА_1 14 березня 2023 року.

У відповідності до ч.6 ст.272 ЦПК Україниспірний судовий наказ від 14.03.2023 року вважається врученим заявнику 30.03.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 171 ЦПК України).

Положеннями ч. 2 ст. 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatismutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Конституційний Суд України у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 звернув увагу на те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У заяві про скасування судового наказу представник заявника просить поновити пропущений строк та зазначає, що копію судового наказу ОСОБА_1 не отримував, а про його наявність дізнався 11.02.2025 року, в той момент коли намагався зняти заробітну плату із зарплатної карти, на яку накладено арешт.

Однак, жодних доказів таких обставин у заяві не зазначив, та відповідних доказів не долучив.

Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки боржником не наведено ґрунтовних поважних причин пропуску строку, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання та повертає заяву про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 247 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити боржнику у поновленні процесуального строку.

Повернути заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 14 березня 2023 року Надвірнянськимрайонним судом Івано-Франківської області у справі № 348/481/23 про стягнення з заявника на користь ТзОВ «Івано-Франківськгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ - заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя Т.А.Бурдун