Рішення

від 17.02.2025 по справі 466/11099/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11099/24

Провадження № 2/466/828/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 лютого 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Хомляк О.П.

справа №466/11099/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН -2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків в розмірі 15830,00грн.

в с т а н о в и в:

05.11.2024 року директор товариства індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН-2» Попович Я.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків в розмірі 15830,00грн., в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН -2» заборгованість по сплаті членських внесків в розмірі 15830,00грн., судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3028,00грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6100,00грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Товариство індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН-2» (надалі - ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2», Товариство) створено за рішенням виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів від 10.03.1992 року №71 (на той момент - гаражне товариство для членів спілки автомобілістів «Електрон-2») (копія рішення додається) та діє на підставі Статуту, який затверджений рішенням загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу від 17.12.2016 року (копія Статуту додається).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, керівником ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» є ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: 79069, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сотника Панаса, будинок 8 (витяг додається).

ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» створено з метою задоволення потреб його членів для чого на виділеній у користування території створює умови для задоволення потреб громадян у будівництві, придбанні, експлуатації, облаштуванні та ремонту індивідуальних гаражів та гаражного комплексу, інженерних мереж та необхідної інфраструктури, охорону майна та інше, за кошти членів Кооперативу, та діє на основі самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Відповідач ОСОБА_1 є членом Товариства та на території гаражного кооперативу йому належить гаражний бокс № НОМЕР_1 . Даний бокс готовий на 100% і побудований на відведеній Товариству земельній ділянці згідно рішення Львівської міської Ради народних депутатів № 325 від 24.07.1990 року.

Відповідачу відомі положення чинного законодавства та Статуту Товариства щодо обов`язковості виконання рішень загальних зборів Кооперативу та сплати визначених ними щомісячних членських внесків, а також відповідальність за їх несплату та невиконання рішення загальних зборів, відомий розмір членського внеску, встановлений вищезазначеним рішенням загальних зборів.

Проте, фактично всупереч цьому Відповідач цей обов`язок не виконує, членські внески не сплачує. Вжиті органом правління Товариства заходи не дали позитивних результатів, прохання сплатити заборгованість чи укласти договір про реструктуризацію боргу залишені поза увагою Відповідача, кореспонденцію ігнорує, але гаражем надалі користується.

Заборгованість Відповідача по сплаті членських внесків за гаражний бокс № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018 року по III квартал 2024 року становить 15830,00грн. (копія розрахунку додається).

Заборгованість Відповідачу нараховується відповідно до кошторису витрат з розрахунку витрат в місяць кожного року. Розмір членських внесків встановлюються в залежності від площі гаража, який затверджується протоколом засідання правління ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» (копії протоколів додаються).

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про кооперацію» членський внесок - це грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до положень статті 12 ЗУ «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до положень статті 15 ЗУ «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, серед іншого, визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Відповідно до пп. б, д пункту 3.5 Статуту члени кооперативу зобов`язані сплачувати щомісячно членські внески і у встановлений термін внески цільового призначення, встановлені рішенням зборів членів кооперативу або правління кооперативу, вносити грошові суми на всі витрати по управлінню кооперативом і його експлуатацію в розмірах і в строки, визначені правлінням або загальними зборами.

Відповідно до п. 3.6 Статуту член кооперативу відшкодовує нанесену кооперативу матеріальну шкоду у повному обсязі добровільно або за рішенням суду.

Відповідно до п. 6.1.2 загальні збори, серед іншого, визначають і затверджують розміри пайових, членських і цільових внесків.

Протоколом засідання правління від 10.01.2018 року з 01.01.2018 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 93 грн. в місяць для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку.

Протоколом засідання правління від 23.01.2019 року з 01.01.2019 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 108 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку.

Протоколом засідання правління від 04.01.2020 року з 01.01.2020 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 138 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір -ленських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 та вказано заходи впливу на боржника.

Протоколом засідання правління від 30.12.2020 року з 01.01.2021 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 163 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_4 .

Протоколом засідання правління від 30.12.2021 року з 01.01.2022 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 173 гри. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_4 .

Протоколом засідання правління від 29.12.2022 року з 01.01.2023 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 195 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_4 .

Протоколом засідання правління від 28.12.2023 року з 01.01.2023 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 250 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м., а з 01.04.2024 року - в розмірі 295 грн. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 , зафіксовано розмір заборгованості станом на 2023 рік - 12 305,00грн. та вказано заходи впливу на боржника.

Значне збільшення розміру членських внесків пов`язане з зростанням мінімальної заробітної плати, а також з збільшенням податку на землю в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2147 від 30.06.2022 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, .. за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шо звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З врахуванням вищенаведеного, позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, адвокат Лепех А.М. в судове засідання 17.02.2025 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції та рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Товариство індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН-2» створено на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів від 10.03.1992 року №71 «Про створення гаражного товариства «Електрон-2» одно-двохповерхових гаражів по вул. Шевченка в житловому районі Рясне-2» та діє на підставі Статуту обслуговуючого кооперативу Товариство індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН-2», який затверджений рішенням загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу від 17.12.2016 року (а.с.6-11, 13).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Довідки АА №790975 з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України, керівником ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» є ОСОБА_2 , а місцезнаходження за адресою: 79069, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сотника Панаса, будинок 8 (а.с.33-34).

ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» створено з метою задоволення потреб його членів для чого на виділеній у користування території створює умови для задоволення потреб громадян у будівництві, придбанні, експлуатації, облаштуванні та ремонту індивідуальних гаражів та гаражного комплексу, інженерних мереж та необхідної інфраструктури, охорону майна та інше, за кошти членів Кооперативу, та діє на основі самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Згідно Довідки №10, виданої 31.10.2024 ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2», відповідач ОСОБА_1 є членом обслуговуючого кооперативу ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» та йому належить гаражний бокс № НОМЕР_1 . Даний бокс готовий на 100% і побудований на відведеній Товариству земельній ділянці згідно рішення Львівської міської Ради народних депутатів № 325 від 24.07.1990 року (а.с.32).

Пунктом 3.5 б, д Статуту ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» передбачено обов`язок члену кооперативу своєчасно сплачувати членські внески і у встановлений термін внески цільового призначення, встановлені рішенням зборів членів кооперативу або правлінням кооперативу; вносити грошові суми на всі витрати по управлінню кооперативом і його експлуатацію в розмірах і в строки, визначені правлінням або загальними зборами.

Відповідно до п. 3.6 Статуту член кооперативу відшкодовує нанесену кооперативу матеріальну шкоду у повному обсязі добровільно або за рішенням суду.

Згідно п. 6.1.2 Статуту, загальні збори, серед іншого, визначають і затверджують розміри пайових, членських і цільових внесків.

Протоколом засідання правління від 10.01.2018 року з 01.01.2018 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 93 грн. в місяць для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку (а.с.14).

Протоколом засідання правління від 23.01.2019 року з 01.01.2019 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 108 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку (а.с.15).

Протоколом засідання правління від 04.01.2020 року з 01.01.2020 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 138 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір -ленських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 та вказано заходи впливу на боржника (а.с.16).

Протоколом засідання правління від 30.12.2020 року з 01.01.2021 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 163 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 (а.с.17).

Протоколом засідання правління від 30.12.2021 року з 01.01.2022 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 173 гри. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_4 (а.с.18).

Протоколом засідання правління від 29.12.2022 року з 01.01.2023 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 195 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 (а.с.19).

Протоколом засідання правління від 28.12.2023 року з 01.01.2023 року встановлено розмір членських внесків у розмірі 250 грн. для гаража розміром між осями 3,2x6,0м., а з 01.04.2024 року - в розмірі 295 грн. Розмір членських внесків для гаражів з іншим розміром приведений в таблиці, яка прикладається до розрахунку. Також даним протоколом встановлено наявність заборгованості ОСОБА_3 , зафіксовано розмір заборгованості станом на 2023 рік - 12 305,00грн. та вказано заходи впливу на боржника. (а.с.20).

Так, збільшення розміру членських внесків пов`язане з зростанням мінімальної заробітної плати, а також з збільшенням податку на землю в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2147 від 30.06.2022 року.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію», основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідач ОСОБА_1 , в порушення своїх зобов`язань перед ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2», з січня 2018 року по ІІІ квартал 2024 року не здійснював оплати членських внесків, що стверджується довідкою про заборгованість на загальну суму 15830,00грн. (а.с.5).

Крім того, неодноразові усні та письмові звернення до відповідача про погашення боргу залишились без уваги, що відображено в матеріалах справи (а.с.29-31).

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2», має повну цивільну дієздатність, тому зобов`язаний здійснювати оплату членських внесків, оскільки це є одним із головних обов`язків члена кооперативу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу по сплаті членських внесків в розмірі 15830,00грн.

Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В Рішенні Конституційного суду України №11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.

З цього випливає, що право на доступ до суду, в тому числі право на захист порушених чи оспорюваних прав та їх захист судом має не лише відповідач, а й позивач, який звернувся до суду за захистом і таке право йому гарантоване законом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі №219/1704/17 від 13.05.2020 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3028,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6100 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та адвокатом Лепех А.М. укладено договір про надання правничої допомоги від 04.11.2024 №8/24, відповідно до умов якого гонорар адвоката становить 6100грн.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Лепех А.М., окрім договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2024 року, додано копію Акту виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги №8/24 від 04.11.2024 з детальним описом послуг на суму 6100грн. та копії квитанцій про оплату послуг на суму 6100грн.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТІЗіЕГ «ЕЛЕКТРОН-2» у цивільній справі №466/11099/24 послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 6100,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН -2» заборгованість по сплаті членських внесків в розмірі 15830,00 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень), судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6100,00 грн. (шість тисяч сто гривень).

Позивач: товариство індивідуальних забудовників і експлуатації гаражів «ЕЛЕКТРОН -2», код ЄДРПОУ - 20855577, м. Львів, вул. Сотника Панаса, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 17.02.2025 року.

Суддя О. І. Ковальчук