Ухвала

від 17.02.2025 по справі 748/4882/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/176/25

Єдиний унікальний № 748/4882/24

У Х В А Л А

17 лютого 2025 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

при секретарі: Пасько К.П.,

проводячи підготовче засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

20.11.2024 року представник позивачаадвокат Симан М.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просив розірвати Договори оренди землі № 66 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:0192, площею 2,9639 га, № 227 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:1192, площею 1,1631 га, № НОМЕР_1 щодо земельної ділянки з кадастровми номером 7425589500:04:000:0190, площею 2,1257 га, № 226 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:1190, площею 1,1588 га, укладені 30.08.2021 року між ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро», код ЄДРПОУ 39470491, та припинити право оренди земельних ділянок зареєстроване 07.10.2020 за номером запису 38629071, 10 вересня 2021 року за номерами запису 4395926, 43959086, 43958861.

Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач ТОВ «Черниш-Агро» будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення підготовчого засідання не забезпечили явку свого представника.

Представник третьої особи - ТОВ «Грейсагро» у заяві про залучення третьою особою ставить питання про належністьданого спору господарському суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, в зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

За результатами підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися передбаченими у ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства, а саме: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст.19 ЦПК України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам ст.20 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст.7 Кодексу України з процедури банкрутства).

Зі змісту положень Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Як слідує з матеріалів справи рішенням господарського суду Запорізької області від 09.07.2024 у справі №908/1782/24 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Черниш-Агро», яке є відповідачем у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У той же час представник позивача по справі просить розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро».

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18 (916/1051/20) зроблено висновок про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Крім того, відбулись зміни в законодавстві і відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року №1423-IX частину 5 статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передавати у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02 травня 2023 року №3065-IX частину п`яту статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством».

Наведеними змінами, внесеними Законами України від 28 квітня 2021 року №1423-IX, від 02 травня 2023 року №3065-IX до частини п`ятої статті 93 ЗК України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

Тобто, законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником.

Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаютьсяі після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства. Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі №904/9875/21.

Відповідно до статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

Ліквідаційна масаце сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури.

Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

З огляду на положення частини п`ятої статті 93 ЗК України, із змінами, внесеними Законами України від 28 квітня 2021 року №1423-IX, від 02 травня 2023 року №3065-IX, а саме надання законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки, до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред`явлені до боржника.

Враховуючи викладене, заявлені у цій справі позовні вимоги позивача про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди зазначених земельних ділянок у разі їх задоволення вплине та змінить розмір ліквідаційної маси боржника в тому числі і обсяг грошових зобов`язань божника ТОВ «Черниш-Агро».

Таким чином, з врахуванням законодавчих змін пов`язаних з наданням законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки та можливості включення до ліквідаційної маси боржника майнових прав, заявлені в інтересах ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають розгляду у порядку, визначеному ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексом України з процедури банкрутства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судом у ході підготовчого провадження, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельних ділянок підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.196-198, 255-256, 259-260, 353-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельних ділянок - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що він може звернутись із таким позовом до Господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд.4), у якому розглядається справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Черниш-Агро».

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Крім того роз`яснити позивачу можливість звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.М.Майборода