Рішення

від 11.02.2025 по справі 175/12667/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/12667/24

Провадження № 2/175/2055/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" лютого 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Перепелиці В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів, в якому просила визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком у АДРЕСА_1 . В позові посилається на те, що зазначена квартира не прватизована та нікому не належить на праві власності. У зазначеній квартирі зареєстровані позивач, її дочка та онука відповідачі по справі. З 2019 року відповідачі виїхали за межі України та більше не повертались. Наразі відсутність відповідачів перешкоджає позивачу в реалізації свого права на безоплатну приватизацію житла, у зв?язку з чим вона звертається до суду.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтрамала просила задовольнити.

Відповідачі про день, час і місце слухання справи повідомлялися належним чином (поштове відправлення), причини неявки суду не повідомили, заяв не подавали.

Представник третьої оосби, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб № 20336 від 22 травня 2024 року.

Відповідно до Довідки щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно № 15973, інформація щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року згідно реєстрових книг, переданих до Управління від КП БТІ, відсутня.

Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 виїхала до російської федерації 28.06.2019 року.

Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 виїхала до російської федерації 28.06.2019 року.

Відповідно до довідки № 04-05-55 від 24.04.2024 року ОСОБА_3 працює з 11.06.2022 року вихователем у дитячому садочку № 155 у м. Уфа Республіки Башкортостан.

Згідно довідки № 259 від 19.04.2024 року ОСОБА_3 навчається у МАЗЗ «Центр освіти № 53 імені І.В. Максимича міського округу Уфа.

Як вбачається зі змісту свідоцтв № 1843, № 1844 від 08.07.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 на строк з 08.07.2021 по 08.07.2031 рік.

Актом не проживання № 3 від 10.05.2024 року, підписаного свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з червня 2019 року.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 405 ЦК України, члени сім?ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Тому право члена сім?ї власника квартири користування цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це житло. Оскільки житлові права членів сім?ї власника житла є похідними від прав власника цієї квартири, то припинення права власності особи на квартиру припиняє право членів сім?ї на користування цією квартирою. Таким чином. лише члени сім?ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом у відповідності до вимог закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим власником.

За ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту з вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Конституцією України та ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316.317.319.321 ЦК України).

Положення п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку. У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вказано, що у справах про визнання наймача або членів його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Враховуючи вищевикладене, саме власник нерухомого майна може звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в ньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК передбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що їй на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 .

Разом з тим, позивач зазначає, що визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням необхідно їй для приватизації майна, проте задоволення таких позовних вимог можуть порушити права відповідачів на приватизацію цього приміщення, оскільки вони також зареєстровані зза цією адресою.

Суд вважає, що за встановлених обставин підстави для задоволення позову про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням відсутні.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 317,319.321.391.405 ЦК України, ст.ст. 41,129 Конституції України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання, складання повного судового рішення).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова