Рішення

від 12.02.2025 по справі 709/2059/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №709/2059/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

за участі:

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту здійснення постійного догляду,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту здійснення постійного догляду, а саме, що він є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за сестрою ОСОБА_3 , яка є інвалідом І "А" групи та потребує стороннього догляду та допомоги. Групу інвалідності сестрі встановлено безтерміново.

Заяву мотивує тим, що стан здоров`я його сестри не дозволяє їй забезпечувати собі умови проживання, вона має повну недієздатність до самообслуговування. На даний час ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може здійснювати догляд, піклуватись про ОСОБА_3 , оскільки їхня мати - ОСОБА_4 не може здійснювати такий догляд та піклування, оскільки за станом здоров`я сама потребує догляду. У зв`язку з цим, догляд за сестрою здійснює ОСОБА_1 . Інших родичів першої чи другої лінії спорідненості у ОСОБА_3 немає.

Факт здійснення заявником постійного догляду за сестрою має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків у заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат, надасть можливість в майбутньому звернутись в державні органи з приводу реалізації права на отримання соціальних виплат.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених у ній.

ОСОБА_1 повідомив, що вже третій рік він є військовослужбовцнм, служить в ЗСУ. Розлучений 7 років. Живе з матір`ю та сестрою. Нещодавно його мама лежала в лікарні 10 днів. В цей час у нього була відпустка, він доглядав за сестрою сам. Мама вже сама потребує догляду за станом здоров`я. Батько з матір`ю не живе 30 років. Сестрі встановлено 1 групу інвалідності. Просив задовольнити заяву, бо сестра та мати потребують допомоги.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 повідомила, що їй 63 роки, вона близько 4 років пенсіонерка. Має слабке здоров`я. Після перенесених операції та коронавірусу вона дуже слаба. Доглядає доньку 25 років. Вона зовсім нерухома. За нею дуже тяжко доглядати. На даний час самостійно не вспромозі за нею доглядати. Соціальний працівник до них приходить, але лише годину в день, кожного робочого дня. Також соцпрацівник не ходить в середу, оскільки закупляє продукти, ліки та розвозить іншим особам, сплачує рахунки. Коли ОСОБА_1 був вдома, то все їй допомогав. Він ніколи не вживав алкоголь. Син прописаний в АДРЕСА_1 . Але близько 5 років живе з ними.

Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).

За свідоцттвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.

ОСОБА_3 встановлено І (першу) "А" групу інвалідності, безтерміново. Вона потребує стороннього догляду та допомоги (довідка до акта МСЕК, а.с. 16).

ОСОБА_2 - пенсіонерка (пенсійне посвідчення, а.с. 19).

З 09.09.2024 по 24.09.2024 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня" (а.с. 22-24).

Актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи (а.с. 20-21) встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_2 . Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зв`язок зі своїми дітьми та дружиною не підтримує та не проживає. ОСОБА_3 дійсно потребує постійного стороннього догляду, що фактично здійснює брат ОСОБА_1 . Мати ОСОБА_2 , 1961 року народження, пенсійного віку, здійснювати догляд за дочкою не в змозі. Інших родичів першої та другої лінії спорідненості немає.

Зазначений склад сім`ї ОСОБА_1 підтверджує також довідка виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради (а.с. 25).

ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с. 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно положень ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особами, що його потребують.

Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (пункт 1 частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» ).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №283/1199/23.

Тобто оформлення догляду за особою, яка його потребує, в тому числі людиною з інвалідністю, здійснюється органами соціального захисту, а не шляхом звернення до суду з заявою про встановлення факту.

Суд звертає увагу також на те, що заявник просить встановити факт, що він є єдиною особою, яка здійснює догляд за сестрою, у зв`язку з неможливістю матері доглядати за нею.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що основний догляд за ОСОБА_3 здійснює її мати - ОСОБА_2 , оскільки вона постійно перебуває поряд з нею. Натомість заявник три роки перебуває на службі в Збройних силах України, та лише інколи допомагає матері здійснювати догляд за сестрою, коли перебуває у відпустках.

Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка здійснює догляд за сестрою у зв`язку з відсутністю інших осіб. А відтак, у задоволенні його заяви про встановлення даного факту слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту здійснення постійного догляду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М.Кваша