Рішення

від 13.02.2025 по справі 725/10562/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/10562/24

Номер провадження 2/725/2549/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Акцонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить скасувати наказ №200-ОСФ від 23.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновити його на посаді телеоператора відділу виробництва регіонального контенту Бюро інформаційного контенту Філії Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Чернівецька регіональна дирекція»; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати, які понесені позивачем у ході розгляду цієї справи.

Свої вимоги обґрунтовує тим, З 20.01.2014 Позивач був прийнятий на роботу до Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії. з 30.09.2015 переведений до філії Національної телекомпанії України «Чернівецька регіональна дирекція» згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України. З 01.10.2015 позивач прийнятий на роботу у Філію Національної телекомпанії України «Чернівецька регіональна дирекція» (на сьогоднішній деньназва ФіліяАкціонерного товариства«Національна суспільнателерадіокомпанія України»«Чернівецька регіональнадирекція»).З вказаноїдати домоменту звільнення11.10.2024позивач безперервнопрацював вфілії відповідача.Починаючи з16.01.2020позивача переведенона посадутелеоператора управліннявиробництва регіональногоконтенту бюровиробництва регіональногоконтенту вфілії відповідача. Стверджує,що вказанітрудові відносиниміж позивачемта відповідачембули оформленіу виглядістрокового трудовогодоговору,який багаторазовопереукладався тастрок діїякого багаторазовопродовжувався.У подальшомунаказом філіївідповідача №200-ОСФвід 23.09.2024«Про звільнення ОСОБА_3 »(уредакції наказуФілії Відповідача№240-ОСФвід 11.10.2024)позивача звільнено11.10.2024у зв`язкуіз закінченнямстроку трудовогодоговору відповіднодо пункту2ч.1ст.36КЗпП України.Позивач заявляє,що данийнаказ єпротиправним,оскільки 11.10.2024був днемйого непрацездатності,що підтверджуєтьсямедичним висновкомпро непрацездатністьвід 30.09.20244C9P-TKHB-P72B-XKHA,у якомудата початку30.09.2024,а датазавершення 11.10.2024.Важає,що його незаконно звільнено з посади.

Відповідач скористався своїм правом та його представником було надано відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволені позовної заяви відмовити повністю.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З 20.01.2014 позивач був прийнятий на роботу до Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, з 30.09.2015 переведений до філії Національної телекомпанії України «Чернівецька регіональна дирекція» згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України.

З 01.10.2015 позивач прийнятий на роботу у Філію Національної телекомпанії України «Чернівецька регіональна дирекція» (назва на сьогоднішній день Філія Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Чернівецька регіональна дирекція»). З вказаної дати до моменту звільнення 11.10.2024 позивач безперервно працював в Філії відповідача.

Починаючи з 16.01.2020 позивача переведено на посаду телеоператора управління виробництва регіонального контенту бюро виробництва регіонального контенту в Філії відповідача.

Разом з цим, вказані трудові відносини між позивачем та відповідачем були оформлені у вигляді строкового трудового договору, який багаторазово переукладався та строк дії якого багаторазово продовжувався/а.с.9-11/.

Наказом Філії відповідача №200-ОСФ від 23.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_3 » (у редакції наказу Філії Відповідача №240-ОСФ від 11.10.2024) позивача звільнено 11.10.2024 у зв`язку із закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України /а.с.4-8/.

Судом встановлено що 11.10.2024 був днем непрацездатності позивача, що підтверджується медичним висновком про непрацездатність від 30.09.2024 4C9P-TKHB-P72B-XKHA, у якому дата початку 30.09.2024, а дата завершення 11.10.2024 про що не заперечує відповідач /а.с.105-107/.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Згідно з п. 1 Розділу ІІІ. «Період дії медичного висновку» Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066, період дії медичного висновку є періодом тимчасової непрацездатності та визначається шляхом встановлення дати початку та дати завершення.

Дослідивши наказ №200-ОСФ від 23.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_3 » (у редакції наказу Філії Відповідача №240-ОСФ від 11.10.2024) підставою для звільнення позивача стало закінчення строку трудового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказаною нормою визначено, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У пунктах 2 і 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП України йде мова про трудові договори: на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; такий, що укладається на час виконання певної роботи. Тобто закінчення строку трудового договору не є підставою для звільнення особи зокрема, якщо трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.

Частиною 2 ст. 39-1 КЗпП України визначено, що трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

В ч. 2 ст. 23 КЗпП України викладено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Оскільки посада, яку обіймав позивач, є штатною, а характер роботи передбачає можливість працевлаштування працівника на невизначений строк, досліджуваний у цій справі строковий трудовий договір не підпадає під критерії, визначені у ч. 2 ст. 23 КЗпП України. З огляду на вищевикладене, у відповідності до ч. 2 ст. 39 КЗпП України, досліджуваний трудовий договір, укладений між позивачем та відповідачем, вважається таким, що укладений на невизначений строк /а.с.83-103/.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно зст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2ст. 235 КЗпП Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позивач був звільнений з роботи незаконно, у зв`язку з чим є підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір такого стягнення слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із середньоденного заробітку позивача за два останні місяці роботи до звільнення, помноженого на кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. При цьому середньоденна заробітна плата обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Такої позиції дотримується і ВСУ, що викладена у постанові від 14.09.2016 р. за справою № 6-419 цс 16, якою сформульовано правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки про середній заробіток позивач має середньо денна заробітна плата 828,42 грн.

Тому сума, яка підлягає до виплати за час вимушеного прогулу за період з 11 жовтня 2024 року по 13 лютого 2025 року, становить 74557,80грн (90 робочих днів х 828,42 грн.), які слід стягнути з відповідача на його користь.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що за розрахунком позивача суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи: судовий збір за подання позовної заяви 968,96 грн /а.с.13/; витрати на професійну правничу допомогу 12000,00 грн.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, всі понесені позивачем судові витрати зі сплатою судового збору та за оплату професійної правничої допомоги адвоката, то слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,259,273,280-282,293,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акцонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу задовольнити.

Скасувати наказ Філії Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Чернівецька регіональна дирекція» №200-ОСФ від 23.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_3 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді телеоператора відділу виробництва регіонального контенту Бюро інформаційного контенту Філії Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Чернівецька регіональна дирекція».

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ЄДРПОУ: 23152907, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 74557,80грн середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко