Ухвала

від 12.02.2025 по справі 759/20674/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/944/25

ун. № 759/20674/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Білик Т.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження питання визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал» (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 68) про стягнення пені, збитків та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ

09.10.2024 р. ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі трьох відсотків від загальної вартості замовлення про виплату належних позивачу коштів за погашені ОВДП, вчасно невиплачених відповідачем та кожен день прострочення їх виплати позивачу відповідно до вимог ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживача» у розмірі 3960,00 грн., матеріальні збитки завдані позивачу внаслідок знецінення вчасно невиплачених за пероід з 01.03.2023 р. по 14.04.2023 р. коштів у розмірі 56 грн., стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 28.10.2024 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Під час відкриття провадження у справі не зрозумілими залишалися ряд обставини справи щодо стадії та порядку укладення договору купівлі-продажу Облігації внутрішніх державних позик України. У зв`язку із чим, на підставі п.1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України призначено у справі підготовче засідання з метою остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, заявлених позивачем позовних вимог.

У підготовчому засіданні сторонами надано пояснення щодо предмета спору та позовних вимог.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.

Звертаючись до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, позивач визначає підсудність на підставі ч.5 ст.28 ЦПК України.

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених ЗУ "Про захист прав споживачів".

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Закону послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Закон регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання договору Закон не може застосовуватись

У зв`язку з цим, застосування Закону до спірних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами, зокрема Цивільним кодексом України.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України "Про захист прав споживача", порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Крім того, під час розгляду цивільної справи №212/1101/18 (постанова від 17.04.2019 р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України "Про страхування" та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України "Про захист прав споживачів" загальними.

У даному випадку, вимогами позивача є стягнення з відповідача пені, збитків та упущеної вигодиза договором купівлі-продажу Облігації внутрішніх державних позик України. Вказане свідчить, що спірні правовідносини виникли після укладення договору між сторонами.

Посилання позивача на ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживача" не є достатнім. Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Тобто, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм Закону, зазначивши про те, яке право споживача порушено відповідно до ст. 21 Закону, навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

У порушення зазначених вимог закону, позивач у своїй позовні заяві не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». Саме по собі перелічення у позовній закріплених у Законі прав споживачів без конкретизації, яке саме право порушене, ким воно порушене і в чому власне полягає порушення не свідчить про виконання наведених вище вимог.

Щодо посилання позивача як на підставу заперечень на постанову Верховного суду №759/10841/24 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про захист прав споживачів, суд вважає, що дана постанова не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки у справі №759/10841/24 ОСОБА_1 звернувся з позовом про розірвання/припинення дії публічного договору купівлі-продажу обслуговування облігацій внутрішньої державної позики UA4000207518 в кількості 756 шт (які обліковуються ТОВ «Фрідом Фінанс Україна»), укладеного між позивачем та Державою Україною в особі органу державної влади - Міністерства фінансів України. В даному ж випадку, як з`ясовано судом, вимогами позову є стягнення пені, збитків та упущеної вигоди, після укладення договору та після отримання позивачем коштів за договором, що регулюється вимогами цивільного законодаства України.

З наведеного вбачається, що даний позов не пов`язаний з порушенням права споживача, відтак застосовуються загальні правила підсудності.

Згідно ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи те, що місцезнаходження відповідача знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Жилянська, 68, що територіально відноситься до Голосіївського району м.Києва, справа відлягає передачі Голосіївському районному суду м.Києва.

Згідно ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншому суду.

На підставі викладеного, цивільна справа передається на розглядГолосіївському районному суду міста Києва (місто Київ, вулиця Потєхіна, будинок, 14а).

Керуючись ст.ст.27 - 31, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал» (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 68) про стягнення пені, збитків та упущеної вигоди, передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва (03127, місто Київ, вулиця Потєхіна, будинок, 14а).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: І.Ю. Єросова