Постанова від 05.02.2025 по справі 644/8038/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/8038/21 Номер провадження 22-ц/814/422/25Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Одринської Т. В., Обідіної О. І.

за участю секретаря Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2024 року у складі судді Кузіної Ж. В.

у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року представник Харківської міської ради звернуся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позов мотивованотим,що відповідачіє власникамнерухомого майна,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 та розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,2523 га, кадастровий номер 6310138200:03:021:0017.

На підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2020 № 1123, висновку від 16.12.2020 № 002113 нежитлові приміщення 2-го поверху № 4, 12, 15, 26, V, Va, Vб, Vв, Vг, Vд в літ. «Д-2» загальною площею 901 кв. м з 15.01.2021 були зареєстровані за ОСОБА_1 .

Нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, З, 4, 8, 8а, 8б, 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 10, l0a, 10б, l0в, 10г, 11, 13, 14, 21, 24, 25, 26, 27, 28, І, ІІ, ІІІ площею 619,1 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № З, 8, 9, 13, І, IV, VII, VIII пл 967,6 кв.м в літ. «Д-2» загальною площею 1586,7 кв. м з 03.02.2021 зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 03.02.2021 № 449.

З 15.01.2021 по 03.02.2021 право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, З, 4, 8, 8а, 8б, 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 10, 10а, 10б, 10в, 10г, 11, 13, 14, 21, 24, 25, 26, 27, 28, І, ІІ, ІІІ площею 619,1 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 3, 8, 9, 13, І, IV, VII, VIII площею 967,6 кв.в літ.«Д-2» загальною площею 1586,7 кв.м було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2020 № 1123, висновку від - 16.12.2020 № 002113.

15.01.2021 на підставі висновку ТОВ «Експертна-геодезичне бюро» від 16.12.2020 № 002113 у зв`язку з поділом, погашено право власності та закрито об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля - літ. «Д-2» загальною площею 2411,6 кв. м. по АДРЕСА_1 .

З 12.03.2020 по 15.01.2021 право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-2» загальною площею 2411,6 кв. м. зареєстроване за ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 12.03.2020 № 1123.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2020 № 299/20 припинено право оренди земельної ділянки, площею 0,2523 га (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

У період з 07.08.2020 по 03.02.2021 ОСОБА_1 використовував, а з 03.02.2021 по теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують вказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 площею 0,2523 га без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України. Кошти за користування земельною ділянкою не сплачують.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 за період з 01.09.2020 по 31.01.2021 та у період з 01.03.2021 по 31.07.2021 у сумі 797 112,99 грн та судовий збір у розмірі 11 956,69 грн; стягнути з ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 у сумі 373 218,81 грн та судові витрати у розмірі 5 598,28 грн.

На підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, які передано для розгляду до Київського районного суду м. Полтави.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2523 по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) за період з 01 вересня 2020 року по 31 січня 2021 року та за період з 01 березня 2021 року по 31 липня 2021 року у розмірі 797112,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2523 по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) за період з 01 березня 2021 року по 31 липня 2021 року у розмірі 373218, 81 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судові витрати у розмірі 11956, 69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судові витрати у розмірі 5598, 28 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Бєлокриницький А. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовити в повному обсязі. В разі відсутності підстав для скасування чи зміни рішення та ухвалення нового рішення просить рішення скасувати, а справу направити для розгляду до суду за встановленою підсудністю, яким є Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що обставини даної справи виключають застосування вимог статті 1212 ЦК України, оскільки договір оренди від 11.11.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ИНФОРМ-СЕРВИС» продовжує діяти.

Вказує, що оскільки на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права власності на нежитлові будівлі, то і право власності на земельну ділянку, на яких знаходиться нерухоме майно, перейшло до них та відповідно вони є землекористувачами даної земельної ділянки.

Зазначає, що на момент набуття відповідачами права власності на нежитлові приміщення вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «ИНФОРМ-СЕРВИС» на підставі договору оренди від 11.11.2015 з терміном дії до 01.07.2020 з правом пролонгації. При цьому позивачем не надано доказів того, що вказаний договір оренди припинив свою дію, визнаний недійсним чи розірваний. Відтак вважає, що вказаний договір оренди продовжує діяти для відповідачів в силу припису закону та незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, що унеможливлює застосування вимог статті 1212 ЦК України.

Звертає увагу на те, що Акт обстеження земельної ділянки від 31.03.2021 складений із порушенням вимог чинного законодавства та не підтверджує використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки в розмірі 0,2523 га, так як складений без дотримання вимог пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого КМУ від 19.04.1993 за № 284.

Крім того, в розрахунках суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки відсутні посади та місце роботи осіб, які їх виконували та погоджували, тому неможливо встановити яким органом в дійсності вони виконані та наявність у осіб повноважень на їх виконання.

Наголошує на відсутності доказів того, що належне відповідачам нерухоме майно знаходиться саме на спірній земельній ділянці, а також того, що вони є власниками будь-яких соціально-культурних об`єктів та використовують площу земельної ділянки як мінімум 49,07 %, що має істотне значення для вирішення спору та залишено поза увагою місцевого суду.

За відсутності даних про площу нежитлових будівель, які знаходяться на спірній земельній ділянці та конкретного розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачами, а також дійсної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для здійснення правильних розрахунків, рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи.

Вважає також, що справу судом розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, з якого було тимчасово передано справу до Київського районного суду м. Полтави, вже відновив свою роботу і предметом спору є земельна ділянка, яка розташована в м. Харкові. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю, керуючись розпорядженням Верховного Суду, а не нормами ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Харківської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я. М., реєстраційний № 1123, ОСОБА_1 набув право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-2» загальною площею 2411,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці площею 0,2523 га, кадастровий номер 6310138200:03:021:0017, яка належить до комунальної власності.

15.01.2021 на підставі вказаного договору купівлі-продажу від 12.03.2020 та висновку від 16.12.2020 № 002113 ТОВ «Експертно-геодезичне бюро» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, проведено державну реєстрацію поділу належної ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. «Д-2», внаслідок чого створено окремі об`єкти нерухомого майна за вказаної адресою, а саме: нежитлові приміщення підвалу та 1-го поверху в літ. «Д-2» загальною площею 1586,7 кв. м, у тому числі: нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, З, 4, 8, 8а, 8б, 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 10, l 0a, 10б, l 0 в, 10г, 11, 13, 14, 21, 24, 25, 26, 27, 28, І, ІІ, ІІІ площею 619,1кв м, нежитлові приміщення 1-го поверху № З, 8, 9, 13, І, IV, VII, VIII площею 967,6 кв.м. в літ. «Д-2» (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2273265463101) та нежитлові приміщення 2-го поверху № 4, 12, 15, 26, V, Va, Vб, Vв, Vг, Vд в літ. «Д-2» загальною площею 901 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2273266663101).

03.02.2021 на підставі договору дарування від 03.02.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кішкіною О. О. за реєстровим № 449, право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, З, 4, 8, 8а, 8б, 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 10, l 0a, 10б, 10в, 10г, 11, 13, 14, 21, 24, 25, 26, 27, 28, І, ІІ, ІІІ площею 619,1 кв м, нежитлові приміщення 1-го поверху № З, 8, 9, 13, І, IV, VII, VIII пл 967,6 кв. м в літ. «Д-2» загальною площею 1586,7 кв. м було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином, з 12.03.2020 по 15.01.2021 відповідач ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі літ. «Д-2» загальною площею 2411,6 кв. м, з 15.01.2021 по 03.02.2021 - власником окремих об`єктів нерухомого майна, на які було поділено вказану нежитлову будівлю, - це нежитлові приміщення підвалу та 1-го поверху загальною площею 1586,7 кв. м, та нежитлові приміщення 2-го поверху площею 901 кв. м, а з 03.02.2021 власником нежитлових приміщень підвалу та 1-го поверху загальною площею 1586,7 кв. м стала відповідач ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2020 № НВ-0006162632020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 площею 0,2523 га АДРЕСА_1 була зареєстрована 17.06.2015 за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу, форма власності комунальна, власником є Харківська міська рада Харківської області.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.12.2020 № 6226, створеного Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області за допомогою програмного забезпечення для автоматизації процесів, пов`язаних з використанням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 17554 977 грн.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічні вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку встановлено статтею 182 ЦК України.

Згідно частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, від яких Верховний Суд не відступав.

Встановивши,що відповідачівикористовували спірнуземельну ділянку,оскільки факткористування презюмується,виходячи іззагального принципуцілісності об`єктунерухомості ізземельною ділянкою,на якійцей об`єктрозташований,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновкупро стягненняз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,як власниківоб`єктів нерухомості,на користьвласника земельноїділянки -Харківської міськоїради сумибезпідставно набутих(збережених)грошових коштіву розміріорендної плати,що відповідаєвимогам статті206ЗК України, підпунктів14.1.136,14.1.147пункту 14.1статті 14Податкового КодексуУкраїни щодо обов`язковості плати за користування земельними ділянками державної і комунальної власності.

Доводи апеляційної скарги представника відповідачів висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання апелянта на перехід до відповідачів права оренди спірної земельної ділянки, що належало попередньому власнику будівлі - ТОВ «ІНФОРМ-СЕРВІС» на підставі договору оренди землі від 11.11.2015, є безпідставним, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зміни іншого речового права, на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2020 № 299/20, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «ІНФОРМ-СЕРВІС», 07.08.2020 зареєстровано припинення права оренди ТОВ «ИНФОРМ-СЕРВИС» земельної ділянки площею 0,2523 га (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу, а отже, таке право не могло перейти до відповідачів. Доказів укладення договору оренди землі спірної земельної ділянки з відповідачами та внесення ними плати за землю матеріали справи не містять.

Поданий Харківською міською радою позов про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України стосується періоду використання відповідачами спірної земельної ділянки з 01.09.2020 по 31.07.2021 без відповідної правової підстави. Разом з тим, відсутність договору оренди землі не вказує на те, що вони не зобов`язані сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у них автоматично виник обов`язок належним чином сплачувати за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в Україні.

Розрахунок позивачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ґрунтується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки кадастровий номер 6310138200:03:021:0017 та стосується належного кожному з відповідачів об`єкту нерухомого майна та періоду використання ними спірної земельної ділянки без відповідної плати за землю, і в установленому законом порядку відповідачами не спростований.

Наявність на земельній ділянці інших об`єктів нерухомості по справі не встановлена, а посилання в апеляційній скарзі на експлікацію земельних угідь не доводить факт знаходження на земельній ділянці інших, не належних відповідачам об`єктів нерухомого майна.

Предметом спору у цій справі є фактичне користування відповідачами земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді, а доводи апеляційної скарги що ОСОБА_1 , як і ОСОБА_2 , не є власниками будь-яких соціально-культурних об`єктів та не можуть бути користувачами земель з таким цільовим призначенням, що складають 0,1238 га або 49,07% від загальної площі земельної ділянки, не спростовують факту розташування належного їм нерухомого майна на спірній земельній ділянці. Додана до апеляційної скарги інформаційна довідка 39364182 від 17.04.2023 щодо реєстрації за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 інших об`єктів нерухомого майна не свідчить про те, що такі об`єкти знаходяться саме в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 та не спростовує обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради.

Також дослідженими у справі доказами встановлено, що акт обстеження на місцевості сформованої земельної ділянки комунальної власності площею 0,2523 за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) від 31.03.2021 виконано Харківською міською радою у порядку самоврядного контролю за використанням та охороною земель, як власником земельної ділянки, яку використовували відповідачі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-2», що відповідає вимогам частини другої статті 83 та статті 189 ЗК України, яка діяла на час складання акту обстеження.

Необґрунтованими єпосилання представникавідповідачів іна те,що судомне перевіреновитяг від04.12.2020№ 6226з технічноїдокументації пронормативну грошовуоцінку земельноїділянки навідповідність рішеннюХарківської міськоїради від27.02.2019№ 1474/19«Про затвердженняТехнічної документаціїз нормативноїгрошової оцінкиземель містаХаркова станомна 01.01.2018»,який немістить відповіднихзначень коефіцієнтівдля зонвпливу локальнихфакторів.

Відповідно до Додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 10 розділу II), затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, до групи локальних факторів віднесено, зокрема, місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів, у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту, у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів. Застосування при здійсненні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки у межах граничних розмірів не суперечить вимогам Порядку та Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил територіальної підсудності справи не відповідають вимогам частини другої статі 31 ЦПК України, відповідно до якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Дана справа прийнята до провадження Київським районним судом м. Полтави на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану відповідно до вимог частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому подальше відновлення територіальної підсудності судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не впливає на раніше визначену територіальну підсудність справи і її не змінює.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно встановив фактичні обставини у справі та відповідні ним правовідносини, вірно застосував норми матеріального права та дотримався вимог процесуального права, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Оскаржуване рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційним судом не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Т. В. Одринська

О. І. Обідіна