ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2025 р. Справа №907/797/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
суддіОрищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації Спортивний клуб Карпатія від 28.08.2024 (вх.№01-05/2449/24 від 28.08.2024)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 (повний текст ухвали виготовлено 17.02.2023, суддя Ремецькі О.Ф.)
у справі №907/797/22
за позовом: Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, м. Київ
до Громадської організації Спортивний клуб Карпатія, м. Ужгород
про стягнення суми 248 981,17 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився.
від відповідача (скаржника): Ігнатенко С.С. (поза межами приміщення суду)
Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Громадської організації Спортивний клуб „Карпатія на користь Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України суму 248 981,17 грн. боргу, а також суму 3 734,72 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22, зупинити дію рішення, скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким частково задоволити позов, стягнути з апелянта на користь позивача суму боргу 9811,80 грн., а в решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії Орищин Г.В., Галушко Н.А.
02.09.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Громадської організації Спортивний клуб Карпатія від 28.08.2024 (вх.№01-05/2449/24 від 28.08.2024) без руху чи відкриття апеляційного провадження до надходження матеріалів справи №907/797/22 до Західного апеляційного господарського суду. Витребувано в господарського суду Закарпатської області матеріали справи №907/797/22.
12.09.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації Спортивний клуб Карпатія залишено без руху та надано скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме надання (надіслання) суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших належно обґрунтованих поважних причин його пропуску із додаванням відповідних доказів.
19.09.2024 представником скаржника Громадської організації Спортивний клуб Карпатія подано до суду заяву (вх.№01-05/2622/24 від 19.09.2024) про поновлення строку на апеляційне оскарження до якого долучено докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
24.09.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22; зупинено дію рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22; відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи №907/797/22 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 24.10.2024.
Представником позивача Комітету фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України 24.10.2024 подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/7155/24), в якому він просить суд прийняти його до розгляду та долучити до матеріалів справи; виключити з числа доказів по справі зазначених у відзиві документів, як таких, що подані з порушенням вимог ГПК України. Залишити без змін рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у даній справі, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
24.10.2024 до суду апеляційної інстанції звернувся представник Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради з клопотанням (вх.№01-05/3019/24) про залучення його до участі у справі № 907/797/22, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
22.11.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду призначено розгляд апеляційної скарги Громадської організації Спортивний клуб Карпатія від 28.08.2024 (вх.№01-05/2449/24 від 28.08.2024) на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22 з повідомлення (викликом) учасників справи на 15.01.2025.
02.01.2025 представник скаржника Ігнатенко С.С. подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні 15.01.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів., яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 задоволено.
Представник скаржника подав до суду заперечення (вх. №01-04/350/25 від 14.01.2025) щодо задоволення клопотання (вх. №01-04/3019/24 від 24.10.2024) Комунальної установи Управління спільної власності територіальних громад Закарпатської обласної ради про залучення третьої особи та заяву (вх. №01-04/377/25 від 15.01.2025) про поновлення строку на подання до суду висновку експерта від 22.02.2023 та долучення його до матеріалів справи.
15.01.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав, що зазначені у ній.
Щодо розгляду клопотання про залучення Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради до участі у справі № 907/797/22, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№01-05/3019/24 від 24.10.2024) на стороні позивача колегія суддів зазначає наступне.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В силу положень ч. 2 статті 50 ГПК України, якщо суд при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Частиною 4 ст. 50 ГПК України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
Згідно з приписами чч. 1, 2 ст. 270 та чч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі Апеляційний розгляд. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
З`ясування питання щодо складу учасників справи на стадії апеляційного розгляду вирішується судом апеляційної інстанції в порядку підготовки справи у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України.
При вирішенні даного клопотання колегія суддів звертає увагу на те, що адміністративним судом розглядалася справа № 260/5061/22 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця Кадар О.В. до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради про визнання протиправними та нечинними рішення та положень, за результатом якої постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та прийнято нове яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано протиправним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради №985 від 30.11.2017 року Про врегулювання окремих питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області|, разом із Положенням про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад (з подальшими змінами та доповненнями), в частині положень щодо делегування Комунальній установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: п.7 рішення №985 від 30.11.2017; п.п.1.8, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням №985 від 30.11.2017.
Визнано протиправним та нечинним положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №1709 від 18.03.2020 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням №1709 від 18.03.2020.
Визнано протиправним та нечинним положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №171 від 25.02.2021 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням №171 від 25.02.2021.
Визнано протиправним та нечинним положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №647 від 28.07.2022 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі Управління спільною власністю територіальних громад повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: п.п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням №647 від 28.07.2022.
В межах розгляду справи №926/5061/22 адміністративним судом встановлено наступне. Комунальна установа не є власником майна та не є уповноваженим органом власника, а виступає суб`єктом господарювання, якому власник, або уповноважений ним орган передають майно на праві оперативного управління і винятково для досягнення безпосередніх завдань діяльності такої установи.
Комунальна установа, на відміну від структурних підрозділів органів місцевого самоврядування (управлінь, відділів), наділена господарською автономністю, має керівника, який приймає рішення на власний розсуд; якщо структурні підрозділи відповідної ради є підпорядкованими раді органами, що діють відповідно до розподілу сфер реалізації повноважень ради, то комунальні установи - це суб`єкти господарювання, які тільки входять до сфери управління ради, не відповідають за її зобов`язаннями (ст.101 ЦК).
Делегуючи свої виключні повноваження комунальній установі, орган місцевого самоврядування всупереч інтересам громади, порушує гарантії непорушності права власності громади.
Матеріали справи не містять доказів скасування судом касаційної інстанції постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 260/5061/22, відтак в силу положень ч.1 ст. 325 КАС постанова набрала законної сили.
Відповідно до положень ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів порадившись на місці у судовому засіданні 05.02.2025 ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про залучення Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради участі у справі № 907/797/22, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач з огляду на те, що станом на даний час вона не є тим органом, який здійснює управління майном спільної власності територіальної громади Закарпатської області, а відтак її права та обов`язки оскарженим рішення не порушуються.
Щодо клопотання скаржника про долученння доказів (вх.№ 01-05/2449/24 від 28.08.2024) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно із ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.
При цьому колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - апелянта).
Відповідач просить суд поновити строк на подання доказів та визнати причини неподання поважними, враховуючи те, що ним у апеляційній скарзі зазначено про їх подання, обґрунтовано вимоги скарги поданим доказом, однак з технічних причин не долучено до скарги, що встановлено також судом апеляційної інстанції На підтвердження неможливості їх подання до господарського суду зазначає, що розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, натомість скаржник не був належним чином повідомлений про такий розгляд, що і стало підставою для подання клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення в суді апеляційної інстанції. Окрім того, неналежне повідомлення скаржника, та відповідно не надання ним пояснень та доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позову стало наслідком не з`ясування судом обставини, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Враховуючи зазначене, порадившись на місці у судовому засіданні 05.02.2025 колегія суддів ухвалила, долучити до матеріалів справи висновок експерта від 22.02.2023 № СЕ-19/107-23/435-ЕК з огляду на те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на подання доказів є поважними, тому пропущений строк підлягає поновленню. При вирішенні даного питання судом також враховано, що скаржник підтвердив обставину неповідомлення його про розгляд справи господарським судом, зазначив в додатках до апеляційної скарги про долучення висновку експерта та обґрунтовував її вимоги зазначеним доказом, однак з технічних причин не долучив його при подані скарги.
Щодо заявленого позивачем у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01-04/7155/24 від 24.10.2024) клопотання про вилучення з числа доказів по справі копій наступних документів, як таких, що подані з порушенням вимог чинного ГПК України: лист КП Управління спільною власністю територіальних громад від 19.03.2020; рішення Закарпатської обласної ради №1713 від 18.03.2020; рішення Закарпатської обласної ради №1724 від 05.05.2020; висновок експерта №СЕ-19/107-23/245-ЕК від 22.02.2023 колегія суддів зазначає наступне.
Подане позивачем клопотання обґрунтовано тим, що подані скаржником документи не звільняють його від відповідальності за невиконання умов укладеного договору між ним та позивача; та такі подані з порушенням встановленого порядку подання доказів у справі у суді апеляційної інстанції та в порушення норм ст. 80 ГПК України.
Згідно з ч.11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Порадившись на місці у судовому засіданні 05.02.2025 колегія суддів ухвалила, відмовити у задоволенні клопотання про вилучення з числа доказів по справі документів, що зазначені у ньому з огляду на його необґрунтованість обставинами, які б на думку заявника свідчили про наявність сумніву щодо достовірності поданих скаржником доказів чи їх підроблення, що може бути підставою для задоволення клопотання в порядку положень ч.11 ст. 80 ГПК України. Окрім того, зазначена норма встановлює право на подання клопотання про вилучення документу з числа доказів тією особою, яка його подала.
Натомість, оцінка доказів, поданих стороною на підтвердження чи спростування певної обставини здійснюється судом в порядку положень ст. 86 ГПК України. Щодо зазначення позивачем про пропуск скаржником строку на їх подання, суд звертав увагу на те, що скаржника не було повідомлено належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції і це стало підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду, а докази, які заявник просить вилучити долучені скаржником до апеляційної скарги.
В судове засідання 05.02.2025 скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який навів свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови. Позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, причин явки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про його поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити, прийнявши нове рішення, з огляду на наступне.
1.Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Громадської організації Спортивний клуб „Карпатія про стягнення суми 248 981,17 грн. заборгованості, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору №03-13-01/99/1 суборенди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Господарський суд задовільняючи позовні вимоги у повному обсязі виснував наступне:
-дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору від 31.01.2020, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором суборенди майна.
-розмір плати за суборенду за цим договором визначений за базовий місяць грудень 2019 року та становить 30 114,96 гривень за один місяць без ПДВ. Базова ставка плати за суборенду за 1 кв.м. становить 101,71 грн. без ПДВ. Базовий розмір місячної плати за суборенду визначений згідно розрахунку, що є Додатком до цього Договору на підставі звіту про оцінку, складеного оцінювачем Приватним підприємством Експерт-центр (код ЄДРПОУ 22081737), станом на 31.01.2019 та із врахуванням п.16 Додатку до Методики (п. 3.1 Договору).
-пунктами 3.9, 3.10 договору передбачено, що плата за суборенду сплачується суборендарем (відповідачем) до моменту фактичної передачі майна орендарю (позивачу), шляхом підписання Акта приймання-передачі майна. Закінчення строку дії Договору суборенди не звільняє суборендаря (відповідача) від обов`язку оплати заборгованості за платою за суборенду, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.
-отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.
-в матеріалах справи містяться підписані сторонами акти використання орендованого приміщення за період з березня по грудень 2020 року.
-матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в суборенду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом за договором, відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечено.
-з урахуванням умов договору та поданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач мав сплатити позивачу суму 248 981,17 грн., доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення позивача.
Вимоги апеляційної скарги Громадської організації Спортивний клуб Карпатія обґрунтовані тим, що оскаржене рішення є незаконним та необґрунтованим, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:
-відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Зазначені положення відповідно до ч.3 ст. 774 ЦК України застосовуються і до договору суборенди.
-поза увагою господарського суду залишилося те, що у період з 10.03.2020 по 31.12.2020 суборендна плата не підлягала нарахуванню та стягненню у зв`язку з введенням карантинних обмежень у вигляді обмеження власником майна доступу до приміщення, які позбавили апелянта можливості користуватися суборендованим майном.
-п.1.2. договору №03-12-01/99/1 від 31.01.2020 підтверджується, що власником майна переданого в суборенду є Комунальна установа Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради. 19.03.2020 власником повідомлено суборендаря листом № 01.1-08/752 про те, що з метою виконання заходів з організації, виконання та контролю за дотриманням на об`єктах, які належать до спільної власності територіальних громад, селищ, міст Закарпатської області, своєчасним та повним проведенням профілактичних заходів, обмеженою доступ до орендованого майна та проінформовано про неможливість забезпечення доступу до такого майна, у зв`язку з чим до закінчення заходів щодо запобігання виникнення поширення коронавірусної хвороби (Covid-19) не буде здійснюватися нарахування орендних платежів.
- 18.03.2020 відбулася позачергова сесія Закарпатської обласної ради на якій прийнято рішення №1713 Про тимчасове припинення нарахування орендної плати з 11.03.2020 і до закінчення заходів щодо запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19) скасувати нарахування орендної плати за нерухоме майно, що передане в користування підприємствам, установам, організаціям, за винятком певних категорій визначених орендарів, до яких відповідач не входить.
-постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню та території України коронавірусної хвороби (Covid-19) від 11.03.2020 за №211 у редакції чинній з 11.05.2020 по 22.05.2020 визначено заборону на проведення усіх масових, культурних, розважальних, спортивних та інших заходів. Постановою КМУ Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (Covid-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-1 від 20.05.2020 за № 392 у редакції з 20.05.2020 по 31.07.2020 на період дії карантину забороняється проведення масових, в тому числі спортивних заходів з кількістю учасників більш як 10 осіб; постановою КМУ Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-1 №641 від 22.07.2020 в редакції чинній з 22.07.2020 по 12.11.2020 було запроваджено заборони на проведення заходів спортивного характеру, в подальшому, відповідно до положень вказаної постанови прямо заборонена діяльність спортивних залів.
-подібні за змістом заборони на проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо ) заходів були запровадженні у період з 09.12.2020 по 31.12.2020 включно на підставі п.п.6 п.2. постанови КМУ Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-1 №641 від 22.07.2020.
-відтак обставина, у вигляді зняття обмеження у відповідних сферах за рішенням Кабінету Міністрів України, з настанням якої пункт 1.3. рішення Закарпатської обласної ради Про тимчасове припинення нарахування орендної плати від 18.03.2020 № 1713 з урахуванням змін внесених рішенням Закарпатської обласної ради від 05.05.2020 № 1724, визначає момент початку відновлення нарахування орендних платежів до кінця 2020 так і не настав.
-скаржник звертає увагу на те, що апелянт суборендував у позивача майно відповідно до договору № 03-13-01/99/1 від 31.01.2020 для цілей проведення занять з художньої гімнастики, що під винятки на які не поширювалися протиепідемічні заборони та обмеження не підпадає. А відтак вважає, що належним чином довів неможливість використовувати приміщення для визначеної в договорі мети у вказаний період, що в порядку положень ч.6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення його від сплати суборендних платежів.
-за таких обставин, позивач вправі був нараховувати суборенду плату за договором №03-13-01/99/1 від 31.01.2020 виключно за період з 01.03.2020 (дата прийняття майна в суборенду) до 11.03.2020 (дата введення протиепідемічних обмежень) на суму 9 811,80 грн.
-вірогідність доводів апеляційної скарги підтверджується висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/107-23/245-ЕК від 22.02.2023 проведеної судовим експертом Закарпатського НДЕКЦ Веклинцем О.В.
Позивач не погоджуючись із доводами апеляційної скарги у відзиві на неї зазначив наступне:
-майно, що передавалося в суборенду знаходилося в оренді позивача на підставі договору оренди приміщень, частини будівель, спору та іншого окремого індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 31.01.2020 № 03-13-01/99, який укладено між позивачем та Комунальною установою Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради.
-згідно п.3.7.договору суборенди № 03-13-01/99/1 від 31.01.2020 позивачем долучено до матеріалів справи підписані зі сторони скаржника акти використання орендованого майна за період з березня по грудень 2020, належність яких не оспорюється по змісту апеляційної скарги.
-скаржник був обізнаним про розгляд справи в господарському суді, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається із відстеження поштового відправлення одержана скаржником 12.11.2022.
-вказане свідчить про те, що скаржник проявляючи звичний інтерес до розгляду даної справи, мав достатню можливість протягом більше як одного року починаючи з 12.11.2022 отримати інформацію про її розгляд.
-за результатами розгляду даної справи відділом державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №72844875 від 22.09.2023.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом за результатами оцінки доказів.
31.01.2020 між Комітетом фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, в особі Закарпатського обласного відділення (філії) Комітету фізичного виховання та спорту МОН України (позивач) та Громадською організацією Спортивний клуб Карпатія укладено Договір №03-12-01/99/1 суборенди приміщень, частини будівель споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об`єктів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину спортивного залу №3 загальною площею 296,1кв.м., спортивного комплексу Юність, який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області та знаходиться на балансі Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради.
Майно, що передається в суборенду, знаходиться в оренді та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 31.01.2020 № 03-13-01/99, який укладений між Комунальною установою Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради, та Комітетом з фізичного виховання та спорту МОН України (п.1.2 Договору).
Суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна. Передача майна в суборенду здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі майна, за вартістю, визначеною відповідно до методики (п.п. 2.1, 2.3 договору).
02.03.2020 між позивачем та відповідачем, як сторонами договору суборенди, було підписано акт приймання-передачі майна.
Розмір плати за суборенду за цим договором визначений за базовий місяць грудень 2019 року та становить 30 114,96 гривень за один місяць без ПДВ. Базова ставка плати за суборенду за 1 кв.м. становить 101,71 грн. без ПДВ. Базовий розмір місячної плати за суборенду визначений згідно розрахунку, що є додатком до цього договору на підставі звіту про оцінку, складеного оцінювачем Приватним підприємством Експерт-центр (код ЄДРПОУ 22081737), станом на 31.01.2019 та із врахуванням п.16 Додатку до методики (п. 3.1 Договору).
Згідно п.3.7 договору з метою підтвердження використання суборендарем (відповідачем) майна відповідно до умов Договору сторони складають відповідний акт прийому-передачі наданих послуг за відповідний місяць.
Пунктами 3.9, 3.10 договору передбачено, що плата за суборенду сплачується суборендарем (відповідачем) до моменту фактичної передачі майна орендарю (позивачу), шляхом підписання акта приймання-передачі майна. Закінчення строку дії договору суборенди не звільняє суборендаря (відповідача) від обов`язку оплати заборгованості за платою за суборенду, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.
Пунктом 10.1 договору передбачено що договір суборенди набирає чинності з моменту його підписання сторонами та погодження орендодавцем. Договір укладається строком на 2 роки з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна.
16.12.2020 відповідач в особі президента Плавайко В.В. звернувся до позивача в особі Закарпатського обласного відділення (філії) Комітету фізичного виховання та спорту МОН України з заявою про припинення дії договору суборенди з 01.01.2021.
04.01.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі з суборенди орендованого майна.
12.10.2022 Комітетом з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України надіслано Громадській організації Спортивний клуб Карпатія претензію за вих. № 117 щодо погашення заборгованості по сплаті суборендних платежів в розмірі 248 981,17 грн., однак така претензії залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
18.03.2020 Закарпатською обласною радою прийнято рішення №1713Про тимчасове припинення нарахування орендної плати, яким скасовано нарахування орендної плати за нерухоме майно обласної комунальної власності, що передано в строкове платне користування підприємствам, установам, організаціям та іншим особам за усіма ставками орендної плати, крім пільгової ставки 1 грн. на рік, а також окрім тих орендних ставок, що застосовуються стосовно використання нерухомого майна з метою розміщення усіх видів аптек, продовження господарської діяльності з медичної практики, розміщення торгівельних об`єктів з продажу продовольчих товарів, складів, а також телекомунікаційного обладнання, та відповідно до договорів оренди щодо нерухомого майна, що стосується оренди асфальтованих майданчиків задля розміщення модульної котельні у період з 11.03.2020 та до закінчення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19).
22.05.2020 Комунальна установа Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради направила лист (вих. №04.04/848.8 від 22.05.2020) адресований відповідачу у якому установа інформувала про внесення змін до рішення Закарпатської обласної ради від 18.03.2020 №1713 щодо скасування нарахування орендної плати за нерухоме майно, що передано в користування підприємствам, установам, організаціям та іншим особам для введення господарської діяльності, яка тимчасово заборонена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19 (зі змінами та доповненнями). А також зазначила, що після знання усіх обмежень у відповідних сферах господарської діяльності розпочати нарахування орендної плати за нерухоме майно, що передано в користування підприємствам, установам, організаціям та іншим особам з моменту прийняття рішення Кабінетом Міністрів України.
До матеріалів справи долучено висновок експерта №Се-19/107-23/435-ЕК від 22.05.2023 наданий в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2021 за № 12021071030001615.
5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частинами 1, 3 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір якої встановлюється договором оренди. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Оскільки передане в оренду майно є державною власністю, то до спірних правовідносин також підлягає застосуванню приписи Закону № 157-IX від 03.10.2019 Про оренду державного та комунального майна, який визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.
Згідно статті 17 названого Закону орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Разом з тим, ч.6 ст. 762 ЦК України визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наведена норма права визначає як підставу для звільнення від обов`язку сплачувати орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначила, що відсутність у частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Як встановлено судом, 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020.
Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, безперервно продовжувалася.
Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Постановою від 27.06.2023 № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
18.03.2020 Закарпатською обласною радою прийнято рішення №1713 Про тимчасове припинення нарахування орендної плати, яким скасовано нарахування орендної плати за нерухоме майно обласної комунальної власності, що передано в строкове платне користування підприємствам, установам, організаціям та іншим особам за усіма ставками орендної плати, крім пільгової ставки 1 грн. на рік, а також окрім тих орендних ставок, що застосовуються стосовно використання нерухомого майна з метою розміщення усіх видів аптек, продовження господарської діяльності з медичної практики, розміщення торгівельних об`єктів з продажу продовольчих товарів, складів, а також телекомунікаційного обладнання, та відповідно до договорів оренди щодо нерухомого майна, що стосується оренди асфальтованих майданчиків задля розміщення модульної котельні у період з 11.03.2020 та до закінчення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19).
Рішення Закарпатської обласної ради №1713 Про тимчасове припинення нарахування орендної плати доведено до відома відповідача із зазначенням, що в період дії карантинних обмежень суборенда плата нараховуватися не буде шляхом надсилання листа балансоутримувачем майна, який зазначений у договорі №03-13-01/99/1 від 31.01.2020 Комунальною установою Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради (вих.№04.04/848.8 від 22.05.2020).
Зазначеним листом балансоутримувач повідомив відповідача про те, що після зняття усіх обмежень у відповідних сферах господарської діяльності нарахування орендної плати за нерухоме майно, що передано у користування підприємством, установам, організація та іншим особам розпочнеться з моменту прийняття рішення Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що до моменту повернення суборендарем з суборенди майна, що розташоване за адресою м.Ужгород, вул. Заньковецької,5 (СК Юність), а саме до 31.12.2020 карантинні обмеження не були скасованими, а відтак Громадська організація Спортивний клуб Карпатія мала законні очікування того, що суборенда плата у період з 11.03.2020 до 31.12.2020 з врахуванням неможливості його використання, нараховуватися не буде, що господарським судом не було досліджено, не зважаючи, зокрема, й на те, що інформація про запровадження карантину, є загальновідомою та не підлягає доказуванню в порядку положень ст. 75 ГПК України.
З огляду на зазначене у сукупності колегія суддів виснує, що скаржником доказами долученими до матеріалів справи доведено не можливість використання переданого у суборенду майна через обставини, за які він не відповідає, а відтак наявність підстав для звільнення його від плати за встановлений період. Відтак, такими, що є обґрунтованими та підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача суборендної плати за період з 01.03.2020 дата прийняття в строкове платне користування відповідачем частини спортивного залу №3 загальною площею 296,1 кв.м., спортивного комплексу Юність, що знаходиться за адресою м.Ужгород, вул. Заньковецької,5 до 11.03.2020 дата введення карантинних обмежень та неможливості балансоутримувача забезпечити доступ до орендованого майна відповідачем, у сумі 9811,80 грн.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі № 907/797/22 скасуванню з прийняттям нового рішення в скасованій частині.
В порядку положень статті 129 ГПК України здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1 Вимоги апеляційної скарги Громадської організації Спортивний клуб Карпатія від 28.08.2024 (вх.№01-05/2449/24 від 28.08.2024) задоволити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2023 у справі №907/797/22 скасувати.
3.Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково. Стягнути з Громадської організації Спортивний клуб Карпатія (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Корзо, будинок 9, квартира 4 А, код ЄДРПОУ 33869006) на користь Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 46, код ЄДРПОУ 03072626) 9811,80 грн. (дев`ять тисяч вісімсот одинадцять гривень 80 коп.) боргу. В задоволенні решти вимог відмовити.
4. Стягнути з Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 46, код ЄДРПОУ 03072626) на користь Громадської організації Спортивний клуб Карпатія (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Корзо, будинок 9, квартира 4 А, код ЄДРПОУ 33869006) 4 306,88 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Господарському суду видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку положень ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повна постанова складена 17.02.2025.
Головуючий суддяЖелік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Н.А.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125222319 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі оренди |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Желік Максим Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні