Постанова

від 06.02.2025 по справі 907/935/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа №907/935/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді (доповідача)МАТУЩАКА О.

суддівКРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК Н.М.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників учасників у справі від:

скаржника Кордас Ж.А. (в порядку самопредставництва);

кредитора ТОВ «БСП ОІЛ» - Краснікова О.В. (адвокатка);

кредитора ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» - Кіт У.В. ( адвокатка);

кредитора ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» і ТОВ «БСП ОІЛ» - Сочка В.І. (адвокат).

розглянувши апеляційну скаргуДержавного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (вх.ЗАГС №01-05/3198/24 від 11.11.24)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2024 (повний текст 30.10.2024, суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі№907/935/21

за заявою арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 за нововиявленими обставинами

за заявою ініціюючого кредитора Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

в межах справи про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю "Васстел", м. Мукачева, Закарпатська область

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 22.11.2021 відкрив провадження у справі за заявою ініціюючого кредитора Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ».

Ухвалою суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Постановою від 08.03.2023 суд визнав ТОВ «ВАССТЕЛ» банкрутом; відкрив стосовно ТОВ «ВАССТЕЛ» ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ «ВАССТЕЛ» призначив арбітражного керуючого Демчана О.І.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 скасовано постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Арбітражний керуючий Демчан О.І. подав до суду заяву (вх. №02.3.1-02/205/24 від 27.02.2024) про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 за нововиявленими обставинами. Просив часткового скасувати пункту 1 резолютивної частини ухвали суду від 06.10.2022 в частині затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ «ВАССТЕЛ» щодо кредитора ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 14 841 862,73 грн.

Подана заява мотивована тим, що з описової частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 у справі №907/935/21, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «ВАССТЕЛ», вбачається, що грошові вимоги ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», визнані судом на суму 6 950 303,15 грн, були заявлені на підставі договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 у зв?язку із невиконанням боржником зобов?язань за цим договором.

Однак надалі рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі №907/935/21 (907/957/22) задоволено позовну заяву розпорядника майна. Визнано недійсним договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між ТОВ «ВАССТЕЛ» і TOB « 3акарпатська нафтогазова компанія».

Відтак факт визнання договору безпроцентної поворотної позики недійсним є нововиявленою обставиною у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» та має суттєвий вплив на процедуру розпорядження майном.

Господарський суд Закарпатської ухвалою від 16.10.2024 заяву арбітражного керуючого Демчана О.І. про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 за нововиявленими обставинами у справі №907/935/21 задовольнив, скасував п. 1 резолютивної частини ухвaли Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 в частині затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ «Васстел» в складі ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 14 841 862,73 грн, з яких: 4 962,00 грн. - 1 черга задоволення; 10 453 000,66 грн - 4 черга задоволення; 4 383 900, 07 грн - 6 черга задоволення та прийняв нове рішення, яким визнав грошові вимоги кредитора ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн., з розподілом за черговістю: 4 962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення; 10 453 000,66 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення; 4 383 900, 07 грн. (інфляційні втрати, проценти та пеня) 6 черга задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що внаслідок визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики у боржника виник обов?язок повернути ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» гроші кошти, одержані на підставі недійсного правочину. Відтак грошові вимоги є обґрунтованими та підлягають визнанню судом з інших підстав.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Державне ПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п. 3 ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2024 та прийняти у цій частині нове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на таке суд першої інстанції:

-задовольняючи заяву розпорядника майна про часткове відхилення грошових вимог, вийшов за межі позовних вимог і в резолютивній частині ухвали фактично визнав грошові вимоги кредитора в тому ж розмірі;

-не врахував специфіку провадження у справах про банкрутство;

- не врахував висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 23.01.2024 у справі №907/935/21(907/957/22);

- не врахував підстав та предмету заяви ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» з грошовими вимогами до TOB «BACCTEJI»;

- не встановив момент виникнення зобов`язання для визначення статусу кредиторських вимог як конкурсних чи поточних, а відтак не врахував правового статусу вимог ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» як поточних у справі про банкрутство;

- при застосуванні ст. 1212 Цивільного кодексу України не врахував розміру можливого зобов`язання, яке виникає з даної статті.

06.02.2025 в підсистемі «Електронний суд» представник ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» сформував заперечення на апеляційну скаргу, які за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.12.2024 відкрив провадження у цій справі та надав учасникам справи строк на подання відзиву десять днів з моменту отримання цієї ухвали.

Матеріалами справи підтверджується, що у ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частина 4 ст. 263 ГПК України встановлює, що до відзиву застосовуються правила, встановлені ч. 10 ст. 165 цього Кодексу.

Згідно із ч. 10 ст. 165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Враховуючи зазначене, а також те, що кредитор подав заперечення поза межами встановленого строку і не виконав обов?язку щодо реєстрації електронного кабінету, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданих заперечень на апеляційну скаргу. Без розгляду.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі подано не було.

06.02.2025 в судовому засіданні взяли участь представники апелянта, кредиторів: ТОВ «БСП ОІЛ» та ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Інші учасники у справі явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників інших учасників у справі.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Главою 3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст. 320 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, визначений у ч. 2 ст. 320 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 4 ст. 320 ГГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (аналогічний правовий висновок викладений у п. 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №9901/400/20).

Судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2022 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «ВАССТЕЛ»:

1) Державного ПАТ «НАК «Украгролізинг» на суму 3 692 331,27, з яких: 81 662,00грн. вимоги 1 черги задоволення; 3 199 269,70 грн. - вимоги 4 черги задоволення; 411 399,57 грн - вимоги 6 черги задоволення;

2) ПАТ «АБ «Південний» у розмірі 6 374 873,20 грн з яких: 16 462,00 грн - вимоги 1 черги задоволення; 6 358 411,20 грн - забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово;

3) ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: - 4 962,00 грн. - 1 черга задоволення; 10 453 000,66 грн. - 4 черга задоволення; 4 383 900, 07 грн. - 6 черга задоволення;

4) ТОВ «БСП ОІЛ» у розмірі: 4 962,00 грн. 1 черга задоволення; 1 553 854,20 грн. - 4 черга задоволення; 321 411,25 грн. 6 черга задоволення.

Заборгованість боржника перед кредитором - ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» виникла за договором позики та за договором поставки.

Так, між ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» та ТОВ «ВАССТЕЛ» укладено договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017.

Відповідно до п. 2.2., 3.2. договору сума позики становить 5 817 000,00 грн. Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.

Факт перерахування кредитором коштів підтверджується платіжним дорученням №1138 від 01.11.2017 та наданою боржником випискою по рахунку в ПАТ «Комінвестбанк» №26001024000849, на який надійшли кошти за вказаним договором в сумі 5 817 000,00 грн.

Вказаний факт апелянтом не спростовано, а тому безпідставним є покликання скаржника на неврахування судом висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 23.01.2024 у справі №907/935/21(907/957/22).

Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 по справі №907/935/21(907/957/22) задоволено позовну заяву розпорядника майна; визнано не дійсним договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між ТОВ «ВАССТЕЛ» і TOB « 3акарпатська нафтогазова компанія».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 вказане рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ «ВАССТЕЛ» арбітражного керуючого Демчана О.І. про визнання недійним договору безпроцентної поворотної позики.

Верховний Суд постановою від 23.01.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 скасував, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі № 907/935/21 (907/957/22) залишив у силі.

Таким чином, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі №907/935/21(907/957/22), яким визнано недійсним договір безпроцентної поворотної позики, на підставі якого кредитором заявлено визнані господарським судом грошові вимоги до боржника, набрало законної сили 23.01.2024.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що визнаючи недійсним договір безпроцентної позики, факт перерахування коштів кредитором боржнику не спростовано, як і не надано доказів повернення боржником кредитору зазначених коштів.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

У той же час принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", у справі "Желтяков проти України.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі №907/935/21 (907/957/22), існують підстави для скасування ухвали суду від 06.10.2022 у справі № 907/935/21 та прийняття нового рішення.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом з цим, ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Системне тлумачення зазначених норм свідчить, що: а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; б) правила абз. 1 ч. 1 статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України (правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 396/29/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Господарський суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює їх правильну правову кваліфікацію і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (правовий висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Судувід 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19, від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Відтак доводи апелянта в частині не врахування судом підстав та предмету заяви ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» з грошовими вимогами до TOB «BACCTEJI» не відповідають зазначеному вище.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що з набранням законної сили рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 по справі №907/935/21 (907/957/22), яким визнано недійсним договір безпроцентної поворотної позики, на підставі якого кредитором заявлено визнані господарським судом грошові вимоги до боржника, у сторін виникли зобов`язальні правовідносини на підставі ст. 1212 ЦК України. Так, положення зазначеної норми застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України) у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у спірних правовідносинах, оскільки боржник не подав доказів повернення кредитору отриманих коштів.

За таких обставин, правомірною є ухвала суду про визнання у повному обсязі вимог кредитора ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 14 841 862,73 грн., з розподілом за черговістю: 4 962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення; 10 453 000,66 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення; 4 383 900, 07 грн. (інфляційні втрати, проценти та пеня) - 6 черга задоволення.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо неврахування судом правового статусу вимог ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», оскільки такі є поточними, а не конкурсними.

Так, згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з ч. 1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Беручи до уваги той факт, що кошти кредитором ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» були перераховані боржнику до відкриття провадження у справі про банкрутство, то зазначені грошові вимоги є конкурсними.

Враховуючи зазначене вище, безпідставними є доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд, п. 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали виклав у такій же редакції.

Відповідно до ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що надала відповіді на усі істотні доводи сторін, які мають значення при прийнятті судового рішення у цій справі.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2024 у справі №907/935/21 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК