Постанова

від 06.02.2025 по справі 921/600/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа №921/600/23

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

за участю представників:

від апелянтки Заплітна І.А. (адвокатка)

кредитори: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - особисто,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 (вх. ЗАГС №01- 05/3630/24 від 16.12.2024)

на ухвалуГосподарського суду Тернопільської області від 12.11.2024 (повний текст складено 22.11.2024, суддя Гевко В. Л.)

у справі№921/600/23

за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_3 , м.Тернопіль

до боржникаВідкритого акціонерного товариства Чортківський завод "Агромаш", м.Чортків, Тернопільська область

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/600/23 за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_3 про банкрутство ВАТ Чортківський завод «Агромаш».

Ухвалою суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі №921/600/23 про банкрутство ВАТ Чортківський завод «Агромаш»; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_3 до боржника в сумі 1 187 084, 48 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу Андрія Олеговича.

Ухвалою суду від 11.04.2024 за результатами розгляду вимог кредитора ОСОБА_1 задоволено його заяву та визнано грошові вимоги до боржника в сумі 129 297, 50 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2024 за результатами попереднього засідання грошові вимоги ОСОБА_1 включено до реєстру вимог кредиторів у визнаних сумах із зазначенням черговості їх погашення як перша черга.

Постановою від 12.07.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника; визнано ВАТ Чортківський завод "Агромаш" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бриксу Андрія Олеговича.

Оприлюднено у встановленому ч. 3, 4 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства порядку повідомлення про визнання боржника ВАТ Чортківський завод "Агромаш", - банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством боржника, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управлінням майном) майна банкрута.

30.07.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про включення до реєстру вимог кредиторів боржника його додаткових грошових вимог на суму 143 451, 00 грн.

23.09.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просив включити до реєстру вимог кредиторів банкрута його додаткові грошові вимоги на суму 200 764, 56 грн.

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 12.11.2024 заяви ОСОБА_1 від 26.07.2024 та від 17.09.2024 про включення до реєстру вимог кредиторів боржника додаткових грошових вимог відносно боржника ВАТ Чортківський завод "Агромаш" задовольнив, визнав конкурсні грошові вимоги відносно боржника в сумі 26 806 грн 50 коп., та постановив включити їх в реєстр вимог кредиторів; визнав поточні грошові вимоги відносно боржника в сумі 173 958, 06 грн та постановив включив їх в реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора встановив: в сумі 136 182, 63 грн (заробітна плата) - перша; в сумі 15 939, 00 грн (вихідна допомога) - перша; в сумі 21 836, 43 грн (компенсація за невикористану відпустку) - перша.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що зазначені грошові вимоги є обґрунтованими, документально підтверджені, а тому підлягають визнанню.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити з задоволенні заяв від 26.07.2024 та від 17.09.2024 про включення до реєстру вимог кредиторів боржника додаткових грошових вимог відносно боржника ВАТ Чортківський завод "Агромаш". Покликається на те, що визнаючи грошові вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, суд не врахував, що сам по собі факт перебування в трудових відносинах не є підставою для нарахування заробітної плати, яка нараховується лише у випадку виконання роботи за трудовим договором (контрактом). Натомість ОСОБА_1 не надав доказів виконання обов`язків, передбачених контрактом. Вважає, що ОСОБА_1 двічі (за двома заявами) хоче визнати одні і ті ж вимоги на суму 143 451, 00 грн.

Зазначає, що грошові вимоги ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами; а довідка від 09.07.2024, довідка від 07.08.2024, табель обліку використаного робочого часу за період з жовтня 2023 року по серпень 2024 року, відомості про нарахування заробітної плати за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року створені самим кредитором виключно щодо себе і ним же підписані. Більше того, ОСОБА_1 підписує (видає) довідки (документи) від імені боржника і підписує їх як голова правління вже поза межами своїх повноважень, тобто присвоює собі повноваження, які в нього припинено згідно ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства та постанови Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2024 у справі № 921/600/23.

Крім цього, відомості, внесені до довідки від 09.07.2024 та довідки від 07.08.2024, не підтверджені належними первинними документами, з яких би вбачалося нарахування заробітної плати та підстави такого нарахування, характеру цих нарахувань, моменту їх виникнення. Зазначені довідки не містять детального розшифрування «заборгованостей» внесених до них та чіткої ідентифікації осіб, відносно яких така «заборгованість» стосується та не містить інших даних, які би достовірно підтверджували внесені до них відомості, в тому числі не містить РНОКПП фізичної особи, яка у них вказана.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Покликається на те, що грошові вимоги виникли внаслідок невиплаченої заробітної плати, компенсаці за невикористану відпустку та вихідної допомоги.

Зазначає, що з 17.05.2023 він був єдиним працівником на підприємстві, на якого були покладені усі функції, в т.ч. збереження матеріальних цінностей. В матеріалах справи багато доказів виконання ОСОБА_1 різних повноважень, про що достеменно відомо скаржниці.

Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі подано не було.

06.02.2025 в судовому засіданні взяли участь представниця ОСОБА_3 та кредитори: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Вказані особи навели доводи та заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явку сторін у судове засідання не визнано обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Звертаючись із заявою про визнання грошових вимог від 26.07.2024, кредитор ОСОБА_1 просив включити до реєстру вимог кредиторів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" його додаткові грошові вимоги на суму 143 541,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що грошові вимоги в сумі 143 541,00грн виникли внаслідок невиплаченої заробітної плати за період з 01.10.2023 по 01.07.2024, що підтверджується відомістю про нарахування заробітної плати за жовтень, листопад, грудень 2023 року і січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року; табелем обліку використаного часу за жовтень, листопад, грудень 2023 року і січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року; контрактом про затвердження на посаду голови правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш».

На підтвердження цього ОСОБА_1 подав до суду копії: довідки ВАТ Чортківський завод «Агромаш» від 09.07.2024; контракту про затвердження на посаду голови правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш»; табелю обліку використаного робочого часу за жовтень, листопад, грудень 2023 року і січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року; відомостей про нарахування заробітної плати за жовтень, листопад, грудень 2023 року і січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року

У поданій заяві від 17.09.2024, ОСОБА_1 просив включити до реєстру вимог кредиторів боржника додаткові грошові вимоги на суму 200 764, 56 грн, які складаються з: 143 541,00грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати за період з 01.10.2023 по 01.07.2024; 19 938,13 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати за період з 01.07.2024 по 07.08.2024; 15 939,00грн вихідної допомоги та 21 836,43грн компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування заявлених грошових вимог вказував, що 09.09.2024 отримав наказ №1-к від 07.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 статті 40 КЗПП України.

При цьому, зазначав, що згідно із ст. 44 КЗПП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1,2 і 6 ст. 40 КЗПП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, не менше середньо місячного заробітку. А також, згідно із ст. 83 КЗПП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Також, згідно контракту про затвердження на посаду голови правління від 05.11.2022, зокрема п.3.2. голові правління надається щорічна відпустка 37 календарних днів із збереженням середньомісячної заробітної плати, обчисленої за попередні 12 місяців.

Так, ОСОБА_1 зазначив, що його середньомісячна заробітна плата становить: 15 939, 00 грн.

Покликався на те, що відпустку не отримував з 2016 року, проте надати такі документи не може, у зв`язку з викраденням (вивезенням) документів, тому звернувся з грошовими вимогами за період березень 2023 року - серпень 2024 року.

Так, за період з 01 березня 2023 року по 7 серпня 2024 року - час невикористаної відпустки становить - 502 дні/365дні =1,37 місяців невикористаної відпустки.

На підтвердження зазначеного надав копії: довідки ВАТ Чортківський завод «Агромаш» від 07.08.2024; наказу № 1-К від 07.08.2024 про звільнення ОСОБА_1 ; табелю обліку використаного робочого часу за липень 2024 року.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі- КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно зі ст., ч. 4 ст. 60 59 КУзПБ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Заяви поточного кредитора розглядаються у порядку, визначеному для конкурсних кредиторів.

Відповідно до абз. 10 ч.1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання, згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 КУзПБ - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 45, 47 КУзПБ, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 30.07.2024 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 26.07.2024 про визнання додаткових грошових вимог в сумі 143 451, 00 грн - заробітная плата за період з 01.10.2023 по 01.07.2024. Надалі 23.09.2024 звернувся із заявою від 17.09.2024, в якій збільшив розмір грошових вимог до 200 764, 56 грн, включивши додатково: 19 538, 13 грн - заробітна плата за період з 01.07.2024 по 07.08.2024; 15 939, 00 грн - вихідна допомога та 21 836, 43 грн - компенсація за невикористану відпустку.

Зазначеним спростовуються доводи скаржниці про намір кредитора двічі стягнути із боржника заробітну плату за один і той же період, оскільки подаючи заяву від 23.09.2024 кредитор доповнив грошові вимоги, які він просив визнати у заяві від 26.07.2024, а не ще раз їх заявляв з інших підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2024 визнано конкурсні грошові вимоги в сумі 129 297, 50 грн невиплаченої заробітної плати станом на 01.10.2023.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2024 ВАТ Чортківський завод "Агромаш" визнано банкрутом

Як зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання додаткових грошових вимог в сумі 143 451, 00 грн заробітної плати за період з 01.10.2023 по 01.07.2024, а надалі збільшив розмір грошових вимог, зокрема, включивши додатково 19 538, 13 грн заробітної плату за період з 01.07.2024 по 07.08.2024.

Так, 05.11.2022 між наглядовою (спостережною) радою ВАТ Чортківський завод «Агромаш» на підставі статуту, положень про наглядову раду і правління (виконавчий орган) та протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ від 24.10.2022, в особі голови наглядової ради ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 укладено контракт про затвердження ОСОБА_1 на посаду голови правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» з 04.11.2022 строком на п`ять років з моменту прийняття рішення про його обрання (протокол позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» від 04.11.2022).

Згідно п.1.2. контракту, цей контракт є трудовим договором і реалізується Кодексом законів про працю України та іншими нормативними актами, що регулюють трудові відносини.

Таким чином, правовідносини у кредитора з боржником, окрім КУзПБ, регулюються також Кодексом законів про працю України.

За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, голові правління щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів ВАТ: а) посадовий оклад в розмірі 5 (п`ять) мінімальних зарплат встановлених урядом України; б) частина чистого прибутку підприємства в розмірі 2%, але не більше двох посадових окладів.

Кредитором до заяви долучено: довідку заборгованості невиплаченої заробітної плати працівникам, несплачених податків та платежів в бюджет ВАТ Чортківський завод «Агромаш» за період з 01.10.2023 по 01.07.2024 від 09.07.2024; довідку заборгованості невиплаченої заробітної плати працівникам, несплачених податків та платежів в бюджет ВАТ Чортківський завод «Агромаш» за період з 01.10.2023 по 07.08.2024 від 07.08.2024; табелі обліку використовування робочого часу; відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за жовтень, листопад, грудень 2023 року і січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року; наказу № 1-к від 07.08.2024 про звільнення ОСОБА_1 ..

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 05.11.2022 і до моменту його звільнення згідно з наказом № 1-к від 07.08.2024, був головою правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш».

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання скаржниці на припинення трудових відносин у ОСОБА_1 з боржником з 12.07.2024, оскільки підставою для його звільнення слугував наказ № 1-к про звільнення ОСОБА_1 , датований 07.08.2024, а не постанова суду про визнання боржника банкрутом від 12.07.2024.

Відповідно - доводи апелянти про те, що ОСОБА_1 підписував документи, долучені до заяви про визнання грошових вимог, від імені боржника як голова правління вже поза межами своїх повноважень, також не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення поняття заробітної плати міститься у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

У рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗПП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

За нормами ст. 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в ч. 5 статті 97 КЗпП .

Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України "Про оплату праці" визначено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (КУзПБ).

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що згідно із долученими довідками від 09.07.2024 та 07.08.2024, заборгованість по заробітній платі ВАТ Чортківський завод «Агромаш» перед ОСОБА_1 складає 162 989, 13 грн, з огляду на що такі грошові вимоги законно визнано судом.

При цьому, місцевий господарський суд, із висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, вказав, що грошові вимоги ОСОБА_1 - заробітна плата в сумі 26 806, 50 грн. - є конкурсними вимогами, оскільки термін їх сплати настав до 22.11.2023 (відкриття провадження у справі про банкрутство), а в сумі 136 182, 63 грн є поточними, оскільки термін сплати таких платежів настав після відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржниці, що долучені довідки не є належними доказами, оскільки у них не зазначена уся необхідна інформація.

Так, ст. 49 КЗпП регулює порядок видачі довідки про роботу та заробітну плату.

Згідно із вимогами зазначеної статті, роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Із наданих довідок вбачається, що у них міститься уся потрібна інформація, а вимог до зазначення у довідці інших даних ст. 49 КЗпП не передбачає.

Щодо доводів апелянтки про не виконання головою правління своїх обов`язків, то такі є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство брав участь практично в усіх судових засіданнях. Як з власної ініціативи, так і на вимогу суду подавав письмові пояснення, заяви, долучав необхідні докази. Крім цього, брав участь при проведенні інвентаризації у процедурі розпорядження майном, що не заперечується учасниками справи, а також відповідав за збереження матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 74 КЗпП, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно п. 3.2. контракту, голові правління надається щорічна відпустка тривалістю 37 календарних днів із збереженням середньої місячної заробітної плати, обчисленої за попередні 12 місяців.

Відповідно до ст. 83 КЗпП, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Оскільки середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 15 939, 00 грн (що є менше, визначеної умовами контракту), час невикористаної відпустки за період з 01.03.2023 по 07.08.2024 складає 1,37міс., що в грошовому еквіваленті дорівнює 21 836, 43 грн.

Враховуючи те, що доказів використання ОСОБА_1 відпустки за цей період чи її компенсації не надано, то правомірним є висновок суду про визнання грошових вимог в сумі 21 836, 43 грн та включення їх до першої черги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності і можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як було зазначено вище, голову правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» звільнено з роботи з 08.08.2024 у зв`язку з банкрутством підприємства на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, що підтверджується наказом № 1-к від 07.08.2024.

Нормою ч. 1 ст. 44 КЗпП встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40, п. 6 ч. 1 ст. 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання грошових вимог в сумі 15 939, 00 грн та включення їх до першої черги.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а також не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відтак відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянткою.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275 - 276, 280-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2024 у справі №921/600/23 без змін.

2.Судовий збір за розгляд справив в суді апеляційної інстанції залишити за апелянткою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК